Про нього казали: «Він бачить світ так, як не бачать інші». А сам майстер уважав своїм творчим кредо фразу, сказану колись його вчителем і земляком Альбертом Ерделі: «Головне в мистецтві — показати велике в малому».

Народився Ернест Контратович 1912 року у вчительській сім’ї. Спершу навчався в публічній школі малювання в Ужгороді (у майстерні знаменитих представників закарпатської живописної школи Йосипа Бокшая й Альберта Ерделі). 1932 року він закінчив Ужгородську вчительську семінарію, після чого викладав у сільських школах Закарпаття. З 1946-го викладав в Ужгородському художньому училищі, того ж року його прийняли до Спілки художників. Із 1991 року — народний художник України.

Передусім Ернест Контратович — майстер пейзажу. Саме він підняв «нудний вид діяльності» кожного живописця — пленер — до рівня творення в манері а-ля прима. Більшу частину свого майже столітнього життя (прожив художник 97 років) Е. Контратович провів на різноманітних пленерах. Мальовничі Карпати (від Лазещини до Рахова), рідні місця-села і знані європейські міста (на кшталт Праги та Кракова) — усе це бачимо на полотнах майстра.

Амплітуда тематичних захоплень Ернеста Контратовича дуже широка — від буденних тем, які лежать на поверхні, «під рукою», до видовищних сюжетів (відтворення свят, народних гулянь, поетично-піднесених сцен).

Разом ці полотна демонструють нам дивовижний світ художника, світ, сповнений загострено-особистісних почувань і роздумів, емоцій та переживань. Митець підкреслював: «Сюжетні картини я малював по пам’яті, без натурників. Такий творчий метод мені видавався найкращим для картин жанрового характеру, адже так я міг вільно компонувати».

Прикметною ознакою всіх без винятку праць митця є в хорошому сенсі цього слова по-дитячому довірлива інтимність живопису. З одного боку, у його мистецтві відчутні стійкі стилістичні риси закарпатської художньої школи, із другого, розпізнається яскрава й сильна самобутня творча особистість. Ернест Контратович відмовляється від ілюзорності образотворчої мови, не вдається до сухої графічності й підкресленої контурності живописного письма, віддаючи перевагу засобам узагальненої виразної живописної пластики, трохи приглушеному колориту, вивіреним композиційним наголосам. Він з однаковим успіхом творив у різних живописних жанрах — пейзаж, історичні полотна, натюрморт і сюжетна композиція.

Незважаючи на те, що непроста доля верховинців (територія яких неодноразово переходила з рук у руки різної влади) щемливими нотами відізвалася в роботах художника (картини «Похорон бідняка», «Жебраки», «Каліки», «Буря», «Війна»), Ернест Контратович — художник оптимістичного світосприйняття. Це митець, що дивиться на світ ясним, світлим поглядом. Він звертається до простих і близьких кожному цінностей людського існування: тут безтурботна радість дитинства, щастя молодості, глибина материнських почуттів, всеохопність кохання.

На жаль, 2009 року Ернест Контратович пішов із цього світу (похований в Ужгороді). Проте досі в кожну мить свого «явлення» перед глядачем у картинах він безмежно щирий, випромінює добро й любов.

Роботи Ернеста Контратовича буде представлено на виставці «Народні художники України», що відбуватиметься в Українському домі з 22 серпня по 4 вересня.