У Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського проходить виставка живопису, присвячена Олександру Шеремету. Вона започаткована Київською організацією Національної спілки художників України як щорічна живописна акція, з присудженням мистецької пемії імені О. Шеремета (1950—2007 рр.) — заслуженого діяча мистецтв України, професора кафедри живопису і композиції Національної академії образотворчих мистецтв і архітектури. На вернісажі натюрморту «Квіти від Шеремета» представлено найцікавіші полотна майстра, якому цього року виповнилося б 60 років.

Багато працював митець над осягненням досконалості фарб, їхнім поєднанням, співіснуванням і взаємопроникненням. Мистецтвознавці відзначають його професіоналізм, майстерність щодо композиції — рівновагу мас, об’ємів та кольорової гами. Його роботи реалістичні, тяжіють до класичної манери письма, однак точно відображають сучасний стан епохи, виражений у речах та образах. Не випадково натюрморт був одним з його найулюбленіших жанрів у живописі. Як зазначив на відкритті виставки Віктор Олександрович Кавєрін, член правління Київської організації НСХУ, «за натюрмортом можна вивчати історію й епоху».

Позначені глибоким національним змістом роботи «Натюрморт зі старими речами», «Весільний натюрморт», «Глечики» тощо. У них відтворені прості побутові речі: миски, тарілки, глечики, які набувають культового значення, стають своєрідними артефактами. Часто тлом тут є поєднання фарб, що відтворює текстуру та кольори українського рушника чи ліжника.

Квіти Олександра Шеремета — ніжні, лагідні, сповнені світла та проникливого погляду: троянди, хризантеми, півонії і навіть півники — вишукані й аристократичні. Найбільше митець любив малювати соняхи — символ відданості, світла, рідної землі, Батьківщини, вдячності. Вони у нього дуже різні: на початку цвітіння палкі, яскраві, насичені, пристрасні, повні сили і... глибокого смутку, коли яскраві пелюстки віднесені вітром... Але печаль Олександра Шеремета життєствердна. На щемливій картині «Натюрморт з іконою та сухими соняшниками» поруч з вицвілими, потемнілими від часу соняшниками зображена на жовтогарячому тлі ікона Георгія-змієборця як вираження того, що ми йдемо битими шляхами, боремося, молимося і віримо.

Пейзажі Олександра Петровича — філософські, часом з закладеним певним символізмом, що виражено в кольорі та композиції, такі, що змушують замислитися над плином життя і суттю речей.

На відкриття виставки живопису пам’яті Олександра Шеремета прийшли численні шанувальники творчості майстра, його учні та друзі-художники, знані й менш відомі широкому загалу митці, які тепло згадували Шеремета як сонячну людину, патріота і життєлюба.

До участі у виставці долучилися 35 художників. Це маститі майстри пензля, члени НСХУ Галина Білан, Микола Євтушенко, Людмила Захарова, Віктор Кавєрін, Галина Кириленко-Бараннікова, Микола Кононенко, Руслан Кутняк, Леся Левада, Василь Мазур, Оксана Полтавець-Гуйда, Галина і Оксана Попінови, Оксана Сльота, Анатолій Тертичний та ін., а також студенти Національної академії образотворчих мистецтв і архітектури: Дарина Рибіна, Оксана Свіжак, Сергій Скрипіцин, Олександр Ступак, Олександра Христофорова. До експозиції увійшло 55 творчих робіт, яскравих, самобутніх і різнобарвних, як мистецька палітра сучасної України.

Тетяна ДОБКО
ДЕНЬ