Працюючи на парламентських виборах 2002 року на Рівненщині мені прийшла в голову божевільна ідея - зреалізувати пересувну виставку малярів, що живуть по селах і містечках п`яти районів мого виборчого округу. Результати - феноменальні.

Треба було бачити подивунок на обличчях жителів краю, які відкривали для себе майстрів, що живуть поряд, малюють їх же. Кількість проданих картин перевищила 60%. А це вже вразило самих майстрів - вони повірили в себе, вони збагнули, що їхній доробок потрібен людям, а ще вони сприйняли ідею, що їхні роботи можна реально продати.

Серед учасників пересувної виставки явно виділявся мірою таланту, смаком, обсягом зробленого, різноплановістю творчих пошуків маляр з села сухо став Микола Пашковський. Він живе в селі з мамою. Колишня дружина запроторила його до божевільні через творчість, через творчість вони і розстались.

Він тримає козу, порається по господарству, творить чудове вино і малює. В нього немає майстерні. Немає коштів на придбання малярського причандалля, але у нього є колосальне бажання творити і великий талант художника. Портрети, пейзажі, жанрові картинки - це його стихія кольорів і простору. Він чудово відчуває і не менш коштовно передає повітря, світло, фактуру зображуваного. Понад 1000 робіт в умовах сільської української хати - це злочин перед українським малярством. Тільки по смерті майстра ми згадуємо про велич Марії Приймаченко, Катерини Білокур, Ніко Піросмані. А Пашковський - саме з їхньої когорти.

Він слідкує за образотворчим процесом в країні та поза її межами, прагне ілюструвати книжки, журнали, але замовлень майже немає.

Всеукраїнська спілка „Літературний форум" має намір зреалізувати велику персональну виставку Миколи Пашковського у столиці. „Це буде феноменальним відкриттям цілого світу в людині, при чому українського світу" - свідчить мистецтвознавець, член президії „Літфоруму" Надія Калениченко. Проте, оформлення робіт, каталогізація займе чимало часу - за відсутністю матеріалів Микола малює на дсп, а рами робить з простих дров.

Сухостав - це стан душі великого майстра сучасності. Не диво, що поряд з його хатою бовваніє хата з димарем, на якому бузьки звили велике гніздо, перетворивши димар у твір мистецтва, у метафору, не призначену до щоденного ужитку.

Такою метафорою є і Микола Пашковський.