У столиці на майдані

Революція була.

Розглядалося питання -

Як в країні йдуть діла.

Невдоволені  стояли

На майдані день і ніч,

Незаконно об’являли

Януковичу імпіч…

Янукович з переляку

На народ послав війська.

«Поцілуєш нас у …спину»-

Кажуть люди до Вітька.

На майдані ще сильніше

Зашуміло ,загуло.

В президента їде криша,

Його навіть пронесло.

Вийшов сотник із народу

І сказав приблизно так:

«Тобі, видко, не доходить,

Тож послухай нас, мудак.

В тебе часу мало дуже  -

Одна ніч і трІшки дня.

Сам не підеш – буде хуже,

Отака, браток, фігня.

Завтра, Вітя, ти почуєш

Точно кожного з людей.

Тож цю ніч переночуєш,

А на ранок жди гостей.»

Що ж, не вийшло перемир’я,

Раз пішла така біда,

Вітя втік у Межигір’я.

Ну а далі,блін,куда?

Боже, що твориться в світі?

В Віті ставсь нервовий шок,

Кілька раз лякав наш Вітя

Золотесенький горщок.

Якщо все вже так стряслося,

Собі думає  Вітьок,

Щоб жаліть не довелося,

Я подамся на утьок.

Ось така мисля чудова

Спрацювала, як в кіно -

Через кілька днів в Ростові

Чиєсь випливло лайно.

Біг Вітьок через тини,

Через перелази.

Стали мокрими штани

Сто чотири рази.

Трохи згодом герой часу

Інтерв’ю своє дає:

«Зараз я в країні квасу,

Друг у мене тут жиє.

Там, у нас на Україні

Стався прикрий інцидент,

Хоч я там вважаюсь нині

Легітьомний президент.

Ви спитаєте, чому я

В такий час з країни вдрав?

Бо у мене чуйка чує,

Скажу чесно- пере..лякавсь.

Та до хунти і бендерів

Персонально я звернусь,

Я на білім БТРі

В Україну ще вернусь.

В Межигір’ї ще на дачі

Буду пригать по пеньках” -

Каже Вітя й ледь не плаче,

Й ручка тріснула в руках.

А тим часом у столиці

 Рада стала працювать,

І планують, хто за Вітю

Людом буде керувать.

Керували вже два Льоні,

Керували два Вітька,

А сьогодні роль при троні

У Турчинова Сашка.

А майдан кипить, вирує,

У Криму переворот,

Ті, що з Києва керують,

Як води набрали в рот:

«Не стріляйте, не тікайте,

Протримайтесь ще чуть-чуть,

Розпорядження чекайте» –

Це й усе, що було чуть.

Я в дрібниці не вдаюся,

В ситуації екстрим,

Я сказать не побоюся,

Про… піпікали ми  Крим.

Тож тепер якраз на часі

Повернуть на материк.

Там, ще в нашому Донбасі,

Чути галас чути крик.

Вову путіна гукають:

«Ей,браток, допоможи!

Тут на тебе всі чекають,

Що робить нам, підкажи.»

Брат прийшов на допомогу -

Вже на сході йде війна.

Підмалюй Володі роги –

Викапенний сатана.

Уже й світ увесь здригнувся:

«Що ж ти робиш,сучий гад?»

Вова лише огризнувся:

«Помогаю, це ж мій брат.»

СМЕРЧі, ГРАДи шлють «гостинці»,

Вже не всі серед живих,

А тим часом українці

Обирають слуг нових.

Вибачаюсь, ще раніше,

Як на те прийшла пора,

Сашу ми змінили в ніші

Президентській на Петра.

Юля вийшла вже з тюрми

З рейтингом упалим,

Нас уже її «псалми»

Трошки за.. довбали.

Тож обрали слуг народних:

Трьох Балог, Яценюка.

І тому, цілком природно,

Небагато змін пока.

«Батьківщина» - молодчина,

Подолала, все ж,бар’єр,

Хоча звідти зник Турчинов

Й нині діючий прем’єр.

Симоненка стара свита

В раду лізла, як мара.

Та пролізла повз корита,

Не пролізла, то й не тра.

Тягнибокова «СВОБОДА»

Не набрала бали.

І за рішенням народу

В раду не попала.

«Самопоміч» увірвалась

Впевнено у Раду

Регіони об’єднались,

Примостились ззаду.

Радикали із Ляшком

Дружна, видко, свита,

Стали перед вожаком –

Теж біля корита.

Досить вже голосувати,

Нумо до роботи!

Всі готові працювати

До сьомого поту.

Але будемо відверті,

Треба мати нам ввиду:

Хтось із них за факти вперті

Мав би їсти баланду.

Отже,маєм те, що маєм,

Беремось навести лад.

На Європу курс тримаєм,

А Росія пхає в зад.

То ж, Петро кермо тримає,

Слуги пашуть, як німі,

Репортери все знімають,

І за всім слідкують ЗМІ.

Вже й прем’єр у нас є новий,

Уже новий є кабмін,

Всі чекають знову й знову

Хоч  якихось перемін.

Їздить Сеня – куля в лоб

Просить грошей дали щоб.

Там дали, а тут взяли -

І всі гроші про..гули.

Якось Шуфричу хотіли

Люструвати його тіло.

Люструвати не вдалось,

Виявилось, той ще лось!

Десь Царьова перестріли,

Рихтували йому рило.

Гарно  так  підрихтували ,

Було рило – морда стала.

Так живе моя країна

Від учора й по ці дні .

На Донбасі – там руїни,
Й вуха   в'януть від брехні.

Хтось люстрації боїться,

Вже й люструють де- не- де.

Отаке у нас твориться –

Революція іде.

Ця поема – крапля в морі,

Їй не видно ще кінця :

Десь ведуть переговори,

Десь хоронять знов бійця.

Звідкись гарна пісня лине,

З серця просяться слова:

«Моя рідна Україно,

Ти не вмерла!  Ти жива!»

Заживуть колись руїни,

Зникне пекло, буде рай!

Моя рідна Україно,

Ти ніколи не вмирай!!!

СЛАВА УКРАЇНІ. ГЕРОЯМ СЛАВА.