***

Про Україну пише без упину

В обід чарчину тільки п’юк,

І шпарить вірші про гуцулів

Поет Василь Герасим’юк.

***

Позаливав бібліотеку Спілки екскриментом,

Бо зневажає творчим елементом.

З усього мати особистий вигодевич.

Це є літчекіста Льоня Кореневич.

***

В. К.

У спілчанському раю

Всіх я бачив на вухах.

Вілу в Кончі добудую,

То всім очі заплюю.

***

Олесь лукавий, ну ти й Бузина

Походить по тобі ще різка не одна.

Ти кажеш мав з літератури п’ять?

Тоді без помилок напишеш «блядь».

***

Куди не прийде Катерина Часникова,

Так пре від неї зразу хамський дух.

Почала в Спілці скромненьким касиром,

Тепер в літературі метр і зух.

***

Про те, що виробляє курка — курва білобока

Повідав всім Юрко Сорока.

Одне оповідання в десять літ він накрапає.

А от чи зниме він кіно —

Ніхто не знає.

***

Про секс у полі голосно, а не на вушко

Проняркала Оксаночка Забужко.

Але, хто книжку ту читає,

Порад практичних з ней не здобуває.

***

Лупія ми вшануємо префіксом «за»,

Проспіваємо дядьку «Червону калину»

Ще й націдим сто грам,

Щоби вибухнув прози вулкан

Про боївки, нацистів, АК й Україну.

Спершу славив ЧК, тепер славить УПА

Й видає романи без упину.

Будем всі тепер знать де й кого прославлять

І яку нині різать скотину.

***

Не ворон, не дятел і навіть не крук

Поетопрозаїк Роман Кухарук.

Романи, поеми й вірші коли пише,

То тихо сидить, не крекче й не чмише.

***

Товче фантастику Тимур Литовченко

Ї прочитаєш і увесь готовченко.

Гасають в тих оповіданнях вампіри й ироґи.

Побачиш їх — і не знайдеш домів дороги.

***

Весь скромний, зовні без страстей

Цікаві вірші пише Вася Соловей.

В Ярешках змайстрував вже не один курятник

З запізненням оцінений шестидесятник.

***

Та у фантастиці він зовсім не Патрокіл

Той київський писака Ігор Сокіл.

Його фантасоповідання кишки вивертає.

Добродій української не знає.

***

У селі Сушки ростуть грушки і цвіте калина

Там народивсь поет Петро Щербина.

Дівчатам він вже полюбився,

На факультеті не довчився.

***

Кусає Володимира Дрозда

Буває муха зовсім непроста,

Бо лиш кусне та муха, так відразу

Письменний Дрозд доходить до екстазу.

***

Життя настало справжнє крокодильченко.

Але знаходить у нім сенс Вадим Кобильченко.

Дає краса природи нам наснагу у житті.

Вірші Вадима не зав’януть в майбутті.

***

Геть недотепа, ні, несусвітенний йолоп

Той, хто не зна віршів Світлани Жолоб.

У них краса, рехлєкції, канхвекції.

Еж недарма була в «Дніпрі» в дирекції.

***

Йому бувають лінґвістичні рямці замалі,

Це провідний редактор Чердаклі.

Перекладати завжди він готов,

Бо знає безліч людських мов.

***

ЛІРИЗНЯ-ФУРСИЗНЯ

1

Як хочеш знать які в кого труси,

Читай вірші Наталі Фурси.

2

На пораду спокусивсь, до фурсвіршів дорвався.

Перечитав, а про труси — нічого не дізнався.

3

Вірші Фурси, баси-кваси

І хлябі розверзалися.

Прибігли, здерли всі труси,

Й Фурсою милувалися.

4

Як бачать хлопці на Фурсі труси,

Їхні мокріють од роси.

***

Поет модерний Неборак

В юнацтві полюбляв шмурдяк.

А зараз вже для метра Неборака

Вже розробили сорт кон’яка.

***

Віршами напхав Україну як дзбан

Поет-патрійота Павлуша Мовчан.

Вірші Мовчана — для естетних панів,

А ще задля премій і вищих чинів.

***

Творяша поетичний килим луготарв-лісодібров

Накрити ними чужі вірші я готов.

Це щоби людство пам’ятало й уві сні,

Що Коверзнєв поет єдиний на Землі.

***

В поета гумор осяйний.

Це всім відомий Глазовий.

Поезії у нього від душі,

І зна народ його вірші.

***

П’яний поет хитається,

А взяв газету й вкляк

З письменником змагається

В ній критик Андрусяк.

Різні там історії

Письменник розказує

Андрусяк хутенько їх

По стіні розмазує.

***

Збегемотилося небо

І забедрились рядки

Раді дітки і мамуні,

Разом з ними і батьки.

Літератор шпарить рими

І куплети враз втина.

Як це добре, що в поета

Хитромудра голова.

***

Не Гарик і не Марик

Пузатенький очкарик.

Допіру не бухарик

Поет Їван Водярик.

***

Львів, кава, кон’як, кнайпа,

Я в ній жвинджу дурнюк.

Із кнайпи йду як батяр,

Як Юрко Винничук.

***