Скіко жию, ще'м такого не читала. Такої гадюки, якої є героїня - ця львівська пані, ця стара жовчна курва - мені у книгах не траплялося. І у світлі такої характеристики слово "бабуня" у тексті - аномалія.
Спокусилася на "Львівську пані" Юрка Сангала, почувши уривок на Українському радіо. Класний уривок, невістки б усіх часів і народів зрозуміли б: свекруха, поведена на обожнюванні синочка, сипле прокльони на голову невістки. Смачно виписаний уривок.
Купила, прочитала. Про сек...суальні звихнення 80-літньої старої читати гидко. Хоча у житті все може бути - мабуть.
А про гадючість - є така порода. От лише шкода, що її представниці не читають книжок. Відповідно, виховного ефекту, вочевидь, не буде. Хіба застереження пліткаркам і жовчнуватим жіночкам, які таки читають.
Передмова і післямова - зайві, на мій погляд.
І ще. Звернення до "немісцевих", не львівян: не подумайте, що у Львові кишмя кишить такими "львівськими панями". Ми добрі.
Кому б була до душі ця книга, так це жононенависникам: збриджуєшся до жінок.