* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

ГОГОЛЬ З НЕВІДОМИМ ДЛЯ ОЛЬГИ БОГОМОЛЕЦЬ ТА МИХАЙЛА ОНАЦЬКА

11:19 17.06.2013

ГОГОЛЬ З НЕВІДОМИМ ДЛЯ ОЛЬГИ

БОГОМОЛЕЦЬ ТА МИХАЙЛА ОНАЦЬКА

 

 

 

Ольгу Богомолець у світі знають як визначного науковця, лікаря від Бога. Походить з давнього українського шляхетського роду. Прадід Олександр Богомолець очолював у часи сталінщини Академію Наук УРСР і зміг порятуват и багатьох науковців від репресій. Для Ольги Вадимівни є одним з пріоритетів й українська культура, зокрема література. Вона є меценатом багатьох проектів культурно-мистецького напрямку. Цього року Ольга Вадимівна зголосилася підтримати своїм творчими здобутками Шостий Міжнародний Літературно-мистецький фестиваль "Гоголівка-перезавантаження", що проходив у місті Ніжині 19 - 20 квітня. Пані Богомолець надала до фонду фестивалю книги "Гоголь з невідомим" та диски з власними піснями на слова української письменниці, морального авторитета України Ліни Костенко. Ольга Вадимівна є автором серії видань, що досліджують українські ікони, у приватному зібранні  яких родини Богомольців-Шереметьєвих налічується близько п'яти тисяч.

До творчості Миколи Гоголя пані Ольга зверталася ще у шкільні роки. Про це вона пише у вступній статті до книги: "...В дитинстві я любила читати повні збірки творів. Мені було цікаво зрозуміти не лише особистість головного героя, але й особистість письменника, який його створив... Інколи відкривалися дивні парадокси. Оповідання жахів та казки про чортову бабусю І.Тургеньєва - кардинально  міняли у моєму сприйнятті його лірико-драматичний образ. Навпрочуд жорстокі твори Г. К. Андерсона змушували переглядати його казкову сутність. Після Андерсона та Тургеньєвая поступово поглинула О. Пушкіна, О. Блока, С. Єсеніна, Д. Гарібальді, Л. Толстого, А. Конан-Дойля, Д. X. Чейза... Про кожного письменника й поета склались своя думка та відчуття.

Був серед них і Гоголь. Товстенні книги, що я знімала з книжкових полиць дідусевої бібліотеки, з малюнками, перекладеними пергаментним папером, мене, 14-річну школярку, захоплювали казковістю та непередбачуваністю. Загадковою та дивною, з відтінком старовини, видавалась мені малороська мова. Яким він був цей худий, вусатий, довгоносий чоловік, що вигадував та писав чаруючі казки про ніч на хуторі перед Різдвом, казки з попереднього життя? В дитинстві Гоголь здавався мені просто диваком з невідомого минулого, що жив у своєму казковому світі, далекому від реальної дійсності. Але одного дня, він відкриється мені зовсім іншим..."

Далі вона розказує про те як познайомилася з ще одним дивним чоловіком Лауреатом премій ім. Данила Щербаківського та Олени Пчілки з Полтавщини, батьківщини генія - Миколи Гоголя,  Михайлом Олександровичем Онацько, який є без сумніву народним художником, на полотнах  якого відображені ідеалістичні картини життя, романтичні фантазії земляків-українців. Ольга Вадимівна прийшла до висновку, що картини Михайла Онацька можуть бути поєднані з творчістю автора "Вечорів на хуторі поблизу Диканьки", "Мертвих душ", "Ревізора". На  картинах, художника, котрі ілюструють книгу, зображені перипетії героїв Миколи Гоголя. Кожна картина художника М. Онацька має відповідність цитаті з листа М. Гоголя. Михайло Олександрович пише свої полотна в стилі "наївного мистецтва".

"У листах моїх, за визнанням тих, кому вони були написані, міститься більше потрібного для людини, ніж у моїх творах!" М. Гоголь. Ця цитата з одного листа до друзів лише ставить запитання про письменника, який належить, щоб там не говорили, двом народам: українському й російському. Зі шкільної парти ми знаємо Миколу Васильовича як письменника, драматурга, такого собі казкаря. Але не дуже знаємо його як християнського філософа. Гоголь відомий творами у різних жанрах: драматургії, прозі, але  зовсім незнаний для широкого загалу з іншого боку. Його епістолярна спадщина: листи до друзів, матері недостатньо вивчена з точки зору християнського вчення. У багатьох людей про Гоголя склалося враження, як про людину, котра відійшла від християнства. Судять по творах, в яких використовуються фольклорні  мотиви Центральної України. Автор "Вечорів на хуторі поблизу Диканьки" лише використав народні уявлення, національну українську  міфологію, корені якої ще сягають дохристиянської епохи, щоб підкреслити в більшій мірі належність нашого етносу до християнства. Разом з тим, не дивлячись на те, що Південно-Західна частина Київської Русі, Стара чи то пак Мала Русь, на відміну від теперішніх теренів Росії, безболісно прийняла Христову науку та сполучилася з морально-етичними та духовними цінностями, що склалися на території теперішньої України ще задовго до Володимирового хрещення. Й сьогодні у великій мірі дохристиянські міфологічні уявлення залишаються домінуючими серед населення Північної України, Слобожанщини, Подніпров'я. Микола  Гоголь, як український митець, майстерно показав це у своїх творах, котрі за словами Валерія Шевчука належать до української частини творчості генія.

Цитати з листів Миколи Гоголя  Ольга Вадимівна розподілила за розділами, які символізували  різні  напрямки життя і творчості людини, письменника, громадянина, віруючої людини.  Микола Васильович у своїх сокровенних листах звертався не тільки до своїх сучасників, а й до нащадків.

Один з розділів книги "Гоголь з невідомим" має назву "Нащадкам". "Покладаю обов'язок на друзів моїх зібрати всі мої листи, писані до будь-кого починаючи з кінця 1844 року, зробивши з них ретельну вибірку тільки того, що може принести якусь користь душі" . Ця  цитата говорить про те, що Гоголь досить відповідально ставився до того, що вийшло з під його пера, будь-то художній твір, чи лист своєму другу. Щоб це згодилося близьким і далеким нащадкам.

Наступним розділом книги є - "Про політику, посади, секретарів, жінок та хабарі". Наповнення цього розділу, можна сказати, що й сьогодні, на початку ХХІ століття, у часи комп'ютерної ери, воно є доречним. Ось наприклад: - "Потрібно, щоб чільні крикуни вдосталь нагаласувалися, саме для того, щоб розумні могли в цей час вдосталь надуматися". Чи не про наші сучасні реалії?!

Звертає Гоголь-літературознавець, ще задовго до російського письменника Костянтина Паустовського ("Золота троянда") на письменницьку діяльність, на художнє, естетичне  і морально-етичне наповнення творів. Ольга Богомолець назвала цей розділ  "Про світське життя, розпусту, розкіш, письменників та істину". Чому у цьому розділі поєднані різні теми: розпуста, письменництво, істина? Бо той хто пише, малює, творить має за Вищий обов'язок говорити істину суспільству, щоб марнотратство, марнославство, розпуста і розкіш не поглинули його. ("Небезпечно письменникові жартувати зі словом. Слово гниле хай не зірветься з ваших вуст").

Ольга Богомолець у розділі книги "Про Церкву, благодійність, великодушність, народ та самотність" відзначила, що автор "Вечорів..." торкався у листах до друзів таких аспектів людського буття як Віра і Бог. Він ще задовго до екзистенціоністів середини ХХ століття ставив питання про сутність людського буття.  Як і чим людина живе, до чого прагне і що залишить після себе. А також, як і нині, є питання діяльності Церкви, як інституту громадянського суспільства, яка одним з головних завдань, звичайно після проповіді Христової науки, поставила собі - соціальний супровід малозабезпечених, непоказне, нефарисейське служіння християнами бідним і знедоленим. Як і нині у середині ХІХ століття, питання довіри й чесності церковних служителів стояло досить гостро. М. Гоголь писав в одному з листів до Олександри Смирнової: "У пожертві за нами справа не стане: ми всі готові жертвувати. Але пожертвування на користь бідних у нас роблять тепер не вельми охоче, бо не кожен певен, що дійде до місця призначення його пожертва".

Людська душа завжди потребує розуміння і співчуття. У листах М. Гоголя читач може знайти й поради знаного християнського психолога. "Якщо навіть тобі трапиться розгніватися на когось, гнівайся водночас і на себе самого, за те, що зумів розгніватися на іншого," - писав Степану Шевирьову. Терпимість і терплячість до життєвих тіснот виявилися ще під час навчання в Ніжинській гімназії вищих наук князів Безбородьків. Через свою зовнішню незграбність і дивакуватість зазнавав утисків з боку своїх однолітків. Непростим характером Микола Гоголь  відзначався у підліткові та юнацькі роки. Про це пише у своєму дослідженні "Николай Гоголь и Нежин" професор Григорій Самойленко: "Характер у Гоголя был своеобразным, и он часто провоцировал его поступки. Отношения гимназистов к Гоголю не были ровными, и это объясняется не только его характером, но и составом детей из разных по материальной обеспеченности дворянских семей..." Гоголь з розумінням ставився до людських вад, бо й сам не був ідеальним. Досить критично дивився на себе. У своєму "Заповіті" писав: "Я хоч був сам по собі слабким та нужденним, завжди підбадьорював друзів моїх".

Останнім розділом авторського видання "Гоголь з невідомим"  Ольги Богомолець є розділ, у якому Микола Васильович розмірковує  про кінець життя, про смерть. Гоголь-християнин заповідав не ставити пам'ятників і вважав це не гідне звання послідовника Христа. "Хто після смерті моєї духовно зросте вище, ніж як був за життя мого, той покаже, що він, справді, любив  мене й був мені другом, і цим тільки збудує мені пам'ятник".

Гоголь і зараз є незрозумілим для багатьох. І щоб зрозуміти його як письменника слід звертатися не тільки до творів, а й до епістолярної спадщини. Бо в листах можна знайти багато відповідей на запитання, котрі були поставлені автором у своїх різних творах. Ольга Богомолець разом з Михайлом Онацько тільки привідчинили двері у світ відомого й незнаного Миколи Гоголя, Гоголя-християнина. Книга "Гоголь з невідомим" є першим таким виданням такого рівня.  Книга видана трьома мовами: українською, російською й англійською і розрахована на коло думаючих читачів.

 

Віктор Татарин