Роман Михайла Яворського ПОСМІШКА ЛЕВА вразив своєю свіжістю, художньою довершеністю і незвичним кутом обсервації подій в Галичині в 30-40 роки 20 сторіччя.

«Смак життя», алярмований видавництвом як продовження попереднього твору сього ж автора, писано англійською і подано у перекладі якоїсь пані Бреґман.

Роман відверто слабкий. Та й не роман то зовсім а так собі - нотатки сексуального хвалька і співробітника совєтів (наскільки зрозуміло з контексту).

Є і тут цікаві цитати а роздуми : «ринок, залишений сам на себе може змусити страждати багато людей та зруйнувати суспільну цілісність» Екхардт, «успіх породжує успіх», «Для любови не існує вчорашнього дня, Любов не думає про завтрішній» Гайнріх Гайне, «коли отримуєш телеграму, завжди чекаєш поганих новин», «я чуюся як рамка без картини»(жінка в якої померло немовля), «коханець дає чужій дружині все, що приховував від неї її чоловік» Бальзак, «він знав всіх і все про всіх», «я нібито вийшла за справжнього бостон ця, а він виявився маленькою дитиною, для якої важлива думка служниці», «у великому місті все штучне. А секс - єдине природне заняття».

Якщо книжку пана Яворського розглядати як мемуарну. То там маємо цікавий український погляд на Америку, Швайцарію, Москву, на молодіжну революцію в Америці шістдесятих років минулого сторіччя.

Проте, в історію української літератури він увійде як автор одного сильного роману ПОСМІШКА ЛЕВА.

І це вже не мало, до речі.

Василь ВЕЛИМЧИЙ.