Миколу Горбаля знав-єм як відомого українського поета, народного депутата першого скликання – з дисидентів. По тому – великий прихильник Тимошенко, автор роману ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЖИТТЯ, мешканець села Летяче Заліщицького району Тернопільської области – з переселенців.

Подужати ожинно захаращену книжку пана автора непросто. Він вирішив викласти все, подати документи, спомини, вражіння. Вийшло досить обтяжливо.

Властиво, книжка присвячена родині Світличних. Їм а не про них. Але і про них трохи.

Основна вагома, здорова а важлива тема – дегероїзація негероїв.

Це досить важливо зараз, коли рашистські гебельси взялися за героїзацію тих, що могли бути героями але зламались і пішли на співпрацю з ворогом.

Імен небагато – Василь Кук, Марія Савчин та її чоловік, Олесь Бердник, -- але вони знакові.

Авторові книжки важливо виставити моральний імператив: зламався – відійди, не вимагай слави і не веди за собою.

Пам’ятаємо Бердника – і його покаянну заяву, і його участь у антиукраїнському фільмі, і його «духовна діяльність» на початку дев’яностих. Що з ним чинити? Є творчість і є дії. А що чинити з сексотом Глущенком і з провокатором Домонтовичем? Є творчість і є дії.

Це складне для українців питання.

Шерех пропонував розділяти при поціновуванні того чи іншого творця три речі: творчість, політичні погляди і особисте життя.

Горбаль різкий і твердий у своїй правоті: «Бердник не міг цього не усвідомлювати. Він свідомо зрадив і друзів, й ідею. Так – це зрада».

Але чому видавництво СМОЛОСКИП видає великим накладом спомини Марії Савчин і презентує їх у Києві? Де логіка? Спомини написані досить вправно. З них можна зробити добрий серіал. Але моральний імператив, заданий Горбалем, мусить бути. Ми ж читаєм книжки одвічних сексотів – Кореневича, Лупія, Дімарова. Є проблиски, є інформація, але не слід і на мить забувати – вони співпрацюють до смертної дошки і їх не зміниш нічим, ніяк і ніколи.

Гарні характеристики автор дає Медведчукові, Литвину. А от Богдан Тарнопільський у нього в позитиві. А чим він від них, власне, відріжняється? Коли будуть розкриті схрони КГБ, ми чимало про цього діяча дізнаємось – і про його ролю при створенні Руху за перебудову, і про його ролю в оточенні Кравчука.

Добрий висновок робить Микола Горбаль: «народом, що не пройшов очищення люстрацією, верховодитимуть й надалі колишні стукачі, провокатори і зрадники». «Ми потрібні Україні» -- кажуть зрадники".

На щастя, Бог і без політичної волі правлячого класу провадить природну моральну люстрацію. Зараз завдання полягає в иншому – замінити цей правлячий клас на український. А це вже треба мати силу, витримку і талант будувати.

Радив би авторові написати на сю тему окремий есей – нехай короткий, але доступний розумінню загалу і не переобтяжений побічними речами.

Василь ВЕЛИМЧИЙ.