Будь-яка альтернатива змушує нас відсторонитися від буденних рис сприймання і навчитися по-новому дивитися на речі. Саме таку альтернативу пропонує своєму читачеві книжка «Травмована кров» за авторством Олєзя Левківа та Олега Левченка, що вийшла друком наприкінці 2010 р. від видавничого проекту «Маузер».

З того як скупо пишуть про себе автори, варто зауважити, що Олєзя Левків являється анархістом, а Олег Левченко – постфутуристом, що й налаштовує читача – текст сприймати, як неунормоване (ненормативне) явище, у буквальному розумінні – нашпиговане божевіллям, кривлянням, знущанням, пофіґізмом тощо, що ні на йоту не робить його слабким (недолугим), а за гаслами постфутуризму – позачасовим, таким, що лежить поза межами сприймання. Лише шляхом читацького самонавіювання, вгадування, ворожіння відбувається зв’язок із текстом – пошук нової, або ж розширення існуючої інтертекстуальності.

Невід’ємним від читання та споглядання на текст книжки є органічне поєднання кожного розділу із оригінальними графічними малюнками Богдана-Олега Горобчука, спеціально вписаними у текст розділів. Графіку доповнюють автографічні дописи-цитати узяті з самого тексту.

Незвичний формат запропонованих текстів, який автори охрестили «Еніґматикою 25-го кадру», змушує читача не покладатися на власні уявлення (стереотипи) про літературу, а довіритися авторській волі. Така спроба буде коштувати читачеві химерних переживань текстово-візуальних, алюзійних,  фантасмагорійних, руйнування звичного та індивідуального світу образів. Виникатиме враження, що світ речей стоїть за межами слова-образу, речення-образу. А слово (у ширшому розумінні), що не вкладається у зашорені рамки речей, руйнується у викривленій, як натяк,  структурі тексту. Недаремно назва книжки виправдовує її внутрішнє наповнення. Запропонована на початку перших розділів образна доступність (зрозумілість), переходить із кожними новим розділом у певну алогічність, що загалом надає такому перебігу тексту певного язичницького (дикуватого) шарму.

Структура книжки на перший погляд має математичну злагодженість: складається із 25-ти розділів, кожен розділ має 25 jpg-рядків-речень, що рівномірно йдуть одна за одною лише по праву сторону книжки, по ліву сторону – розмішені цитати відомих та маловідомих, сучасних авторів (виняток складають цитати Г.Тютюнника та Ю.Ґудзя); три-, чотиристроки у вигляді прямокутних зірок вписаних у малюнок фотострічки, що за формою віддалено нагадують хоку; додані короткі філософські міркування, або ж діалоги у вигляді «Zбочень» та «Виsновків». Книжка сприймається цілісною із усіма її вибриками; конкретизація – на рівні умовності, або ж на рівні гумору, сарказму, чого «Травмованій крові» не бракує.

Як було сказано, кожне речення в 25 розділах на початку свого написання має позначку - jpg, яка позначає доволі знайомий користувачам комп’ютерного дизайну формат зображення, але у випадку «Травмованої крові» - стосується тексту. Такий прийом провокує читача: сприймати окреслений ряд речень, як відеоряд швидкозмінних образів, що переважно мало чим сюжетно зібрані за змістом, але цілісні у іншому: в еквілібристиці настрою, пошуку однієї емоції, різнопланового фотографування події, у словесному жонглюванні тощо. Як було мною сказано, навіть така «конкретизація» лише на рівні умовності.

До книжки в жодному разі не треба ставитися серйозно, адже таке читання залишиться даремним, усі вибрики та збочення, недоречності та примітивізм славно вкладаються у задум та назву – травмується нутро стереотипних і «ай ні-ні» уявлень і окривавлюються радістю вуаєристи  епатажу :)

Чи варто вишукувати недоліки, коли вони нівелюються приналежністю Олєзі Левківа до анархії, а Олега Левченка до постфутуризму – послати всіх і себе на всі три веселих та інші… разом узятих?.. Залишимо без відповіді. Гіпергра, якою наділили автори своє творіння, має всі ознаки постмодерної літератури й тут ані додати, ані відняти.  Хочеться вірити, що «Травмована кров» має всі шанси найближчим часом стати затребуваною книгою багатьох шанувальників подібних літературних доробків і не лише.

Володимир Іваницький

Олєзя Левків & Олег Левченко

Травмована кров: Еніґматика 25-го кадру. / К.: Видавець Романенко О.В., 2010. – 72 с. (Видавничий проект “Маузер”) ISBN 978-966-2494-01-3