Дослідження поетики гоголівських творів залишається однією з актуальних проблем сучасного гоголезнавства, незважаючи на те, що дослідниками вже чимало зроблено в цьому плані. Сьогодні важко заперечити той факт, що поетикальні особливості гоголівської прози вивчені досить нерівномірно: одним творам приділялося більше уваги, іншим – менше. До недостатньо досліджених текстів гоголівської спадщини слід віднести і п’ять розділів другого тому поеми «Мертві душі», котрі цікавлять літературознавців у першу чергу як певний етап у реалізації творчого задуму письменника.

У монографії кандидата філологічних наук Н.М. Сквіри зроблена спроба цілісно-концептуального аналізу другого тому «Мертвих душ» Миколи Гоголя, досліджено такі проблеми поетики другої частини поеми, як біблійна інтертекстуальність мотивів, металогічних конструкцій і сюжетних елементів твору; художня природа характеротворення; специфіка інтер’єру, пейзажу та нова естетика художнього слова Гоголя.

Поза увагою автора не залишилися також питання про принципові відмінності художніх систем першого й другого томів поеми та спалення і завершеність другої частини «Мертвих душ», про творчу еволюцію письменника й природу його художнього таланту в останні роки життя.

Книга розрахована на науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться творчістю Миколи Гоголя.

ЛТАКЦЕНТ