* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

ОНОВЛЕНИЙ УСЕСВІТ

08:50 08.10.2010

ОНОВЛЕНИЙ УСЕСВІТ

Середина вересня вже традиційно стала для українців часом, коли згадують про те, що людина — це не тільки homo politicus чи homo economicus, а ще така істота, яка читає. Відмежувавшись на два-три дні від марноти та рутини різних житейських справ, жителі різних міст України вирушають до Львова, аби відвідати та віддати належну шану найбільшій книжковій події року — Львівському книжковому форуму. «Час читати!» — закликає гасло всіх літературоманів.

Посеред мерехтіння кольорових яток та ошатних палітурок, низки імпозантних назв української та іноземної літератури, що інтригують та ваблять, на жаль, губиться видання-патріарх, серце української перекладної літератури, журнал «Всесвіт». На цьогорічний Форум видавців журнал «Всесвіт» за сприяння Британської ради в Україні запросив шотландську авторку Женет Пейслі, яка мала кілька творчих і наукових зустрічей у Львові.

У січні цього року цьому унікальному українському часопису виповнилося 85 років. Середину між восьмим та дев’ятим десятком людського життя називають зазвичай похилим віком, проте все зовсім не так, коли йдеться про періодичне друковане видання. Для такого журналу, як «Всесвіт», це вік зрілості, коли вироблено канони стилю та жанру, сформовано колектив авторів-однодумців, виховано декілька нових генерацій публіцистів, критиків та перекладачів. У потоці буденних справ, і навіть тоді, коли відриваємося від цієї сірятини, аби хоча на півгодини зануритися в книжковий світ із його новинками, чомусь не замислюємося, що всього цього на українських книжкових полицях могло не бути, якби у радянському Харкові 1925 року Василеві Еллану-Блакитному не спало на думку заснувати український журнал, який би доносив до читача актуальні події міжнародного та місцевого значення, а також вміщував художні твори та публіцистичні матеріали українських та закордонних авторів. Чи ж міг собі уявити перший головний редактор «Всесвіту», що його творіння пройде з гідністю крізь перипетії ХХ століття, утримається на плаву в дуже нелегких соціополітичних умовах, і, що найголовніше, стане чи не першим острівцем внутрішньої інтелектуальної свободи та прагнення до змін в Україні?

Ті теми, про які заборонено було говорити та писати в Радянському Союзі, в УРСР часто звучали в перекладах художніх творів та публіцистиці, яку друкував на своїх сторінках цей часопис. Вражає, що відомі сучасним читачам твори Ф. Кафки, А. Камю, Дж. Джойса, В. Голдінга, Е. Гемінѓвея, С. Моема, Г. Гессе, А. Карпентьєра, Г. Гарсіа Маркеса, Ж. Амаду, Х.Л. Борхеса, Х. Кортасара та багатьох інших літераторів зі світовим іменем уперше українською мовою були опубліковані саме у «Всесвіті». Цей журнал, попри всі політичні ігри минувшини, доводить: народ, чиєю мовою перекладено світову літературну класику від давньоєгипетської лірики та семітського епосу про Гільгамеша, творів Данте, Петрарки, Канта, Байрона до останніх романів Рушді, Барріко та Ле Клезіо, ствердив онтологічність та істотність власного існування, право на пошанування своєї ідентичності та унікальності свого місця у світі.

85-річчя — це гарний привід не лише для осмислення пройденого шляху, а також і для найкращого й найпродуктивнішого впровадження останніх інновацій, втілення прагнення до змін. Колектив всесвітян (шеф-редактор О. Микитенко, головний редактор Ю. Микитенко, заступник головного редактора Д. Дроздовський, відповідальний секретар Н. Харчук, заввідділу прози О. Терех та ін.) добре розуміє, що те, що хоча б зрідка не оновлюється, застаріває та відмирає. Від початку 2010 року світ побачило вже п’ять номерів оновленого «Всесвіту». Перш за все, вибагливого читача приємно порадують суто утилітарні речі: оновлений формат, дизайнерське оформлення, якість паперу та поліграфії цього незалежного літературно-мистецького та громадсько-політичного часопису. Простіше кажучи, тепер «Всесвіт» трохи більший за розміри нетбука — його зручніше та приємніше стало брати з собою в дорожню сумку або наплічник, аби почитати десь у дорозі, під час дозвілля, або в кав’ярні.

Друковане видання — це не тільки вмістилище голих текстів. Його вплив розрахований на задоволення не лише аудіальних, а й візуальних естетичних потреб читача. Чи не через це більшість видавців намагаються ілюструвати тексти художніх творів та публіцистичних матеріалів? Маю констатувати, що «Всесвіт» відтепер звертає пильну увагу на ілюстративне оформлення. Відтепер кожна рубрика відкривається якісними повноформатними ілюстраціями, зокрема портретними фото авторів творів.

Модернізація торкнулася також концепції та внутрішнього наповнення видання. В проекті та планах на майбутнє журналу задекларовано розширення та поглиблення контентного наповнення, запровадження динамічного та компромісного підходу до вибору текстів з неосяжної палітри сучасної іншомовної літератури, налагодження співпраці з молодими перекладачами, літературними критиками, публіцистами та вченими різних поглядів, а також гостріша та швидша реакція на важливі суспільно-політичні події, виклики з-за кордону та з України. Також однією з останніх родзинок, яка додасть цікавості та пікантності оновленому часопису, буде висвітлення літературного процесу пострадянських країн, який не може не обходити українського читача.

Вітер оновлення торкнувся також змісту журналу. Приємно констатувати, що він, у найкращих традиціях подібних європейських та заокеанських літературних періодичних видань, як от «World Literature Today», став завершенішим та ціліснішим, а розділи — систематичнішими. Також відтепер у кожному новому номері «Всесвіту» вміщено цілий прозовий твір відомого світового автора. За вісім місяців 2010 року на шпальтах оновленого «Всесвіту» світ вже побачили українські переклади романів: лауреата Букерівської премії Салмана Рушді «Флорентійська чарівниця», Італо Кальвіно «Якщо подорожній одної зимової ночі», Алессандро Барікко «Шовк», лауреата Нобелівської премії з літератури 2008 року Жана Марі Гюстава Ле Клезіо «Потоп», а також твори інших всесвітньо відомих авторів. Вимогливість читача, що поціновує поезію, задовольнить поетичний розділ журналу, в рамках якого в останніх номерах було надруковано свіжі переклади творів Дж. Моррісона, Ш. Бодлера, П. Шеллі, Й. Бродського, А. фон Дросте-Гюльсгоф, Р. Сауті тощо.

На завершення кілька слів треба сказати про критико-публіцистичний розділ журналу «Всесвіт», яким опікується літературознавець Д. Дроздовський. Це унікальний майданчик, де друкуються статті, інтерв’ю, наукові розвідки не лише українських, а й низки закордонних літераторів, перекладачів та літературознавців, суспільно-політичних діячів тощо. Цей розділ журналу за своїми цікавинками й інтерв’ю в рубриці «Літературні діалоги» в оновленому журналі може навіть конкурувати з прозою та поезією. Автори цієї рубрики намагаються проливати світло на найцікавіші події та постаті, процеси в сучасних літературі, культурі, в соціальній та політичній сферах різних куточків планети від США до східних, екзотичних країн, зокрема Ірану.

За всіх часів читання спеціалізованих журналів з різних галузей знання та культури від самого заснування такого феномену, як періодичний часопис, було ознакою освіченості та інтелігентності. В сучасних умовах постѓутенбергівської ери, коли паперові видання поступово зникають, а різні світові культури поставлено перед загрозою перетворитися на складові холодної кіберцивілізації, якій не потрібні будуть надбання попередніх століть, виникає потреба в інституції, яка б протидіяла деструкційним впливам, які руйнують людські душі та психіки. Книжкова галактика — це світ людини, і дуже велику роль у якості людського життя відіграє книжка, антологія, літературний часопис. Особливу увагу треба також звернути на те, що «Всесвіт» був та надалі лишається цілковито україномовним виданням, цариною якісних українських перекладів та публіцистики, форпостом українства та української ментальності в буремному та неспокійному геополітичному морі сучасності.

Пам’ятаймо, що ми те, що читаємо. Отже, вперед до гарних традицій читання, до оновленого «Всесвіту»!
Ганна ТРЕГУБ.
ДЕНЬ