* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

УРОКИ ГАВЕЛА ДЛЯ УКРАЇНИ

13:04 06.09.2010

УРОКИ ГАВЕЛА ДЛЯ УКРАЇНИ

Далекого 66-го, по закінченню театрального факультету Академії мистецтв, Вацлав Гавел починає цікавитися театром абсурду.

В його формах, на думку молодого драматурга, проглядається сучасна людина в її кризовому стані, людина, котра втратила метафізичну опору, почуття абсолютизму, розуміння вічності, сенс всього. Пізніше, майбутній Президент назве її такою, що втратила грунт пд ногами, а театр абсурду таким, що не пропонує їй ані втіхи, ані надії при цьому. "Його форми лишень показують, як ми живемо без надії" - зазначає драматург.

Але про все це ми дізнаємося лише після останньої перегорнутої сторінки книги Олексія Зарицького "Вацлав Гавел: політичний портрет".

Уже сама назва, точніше прізвище на її обкладинці, вирізняє її з поміж числа інших робіт на полицях магазинів. Все це доповнюється нестандартним, чи радше сказати розвернутим поглядом автора книги, котрий дає можливісь читачеві множинно поглянути на особистість Вацлава Гавела, познайомитися з усіма умовами та передумовами його громадянського, політичного та творчого становлення.

Особливо це стосується періоду дитинства та юності молодого Гавела, де зі слів автора, були присутні і перші радості, на кшталт спілкування із відомим письменником Едуардом Бассом, журналістом Фердінандом Пероуткою, так і перші розчарування на кшталт того, коли у батьків відібрали практично все те, що було нажите копіткою працею попередньо.

В цьому контексті, принципово, що автор книги, знайомить читача не лише із особистими спогадами героя книги, але й посилається на ряд інших джерел, що характерно відображають події того часу. Зокрема, мова іде про роман чеського письменника Грабола "Я обслуговува англійського короля" (1979), де відображено процес інтернації (відселення) найбагатших людей Чехословаччини до спеціальних таборів, монастирів, що безпосередньо торкнулося і батька Вацлава; роман чеського письменника Фукса "Варіації для глухої струни", де змальовано весь романтизм тогочасної епохи очима молодх чехів...

Та особливі світоглядні широта головного героя, не можливо було б осягнути не беручи до уваги драматургічну сторону його багатогранної особистості.

В контесті цього автор книг грунтовно знайомить та ділиться власними критичними враженнями щодо деяких робіт із творчого доробку Вацлава Гавела. Зокрема, в книзі неодноразово згадуються п'єси драматурга-Президента, де пристуня ціннісна сторона реальності, свободи думки, культури, минулого - історії.

Для когось, його абсурдна театральна реальність була лише інакомовною формою з незрозумілим змістом. Хтось же, вбачав у творах Гавела пряму дію, через призму котрої проглядалося майбутнє європейської демократичної Чехії.

Вреші решт, такою ж дією проникся і сам Вацлав Гавел. Спочатку в літеатурі, висловивши неоднозначну критику в бік тогочасної ситуації щодо заборони літератури, її офіціозу, лицемірства в мистецтві... Ну а потім і в політиці, ставши на довгі роки ідеологічним та світоглядним відступником тогочасного режиму.

Говорячи про цей період свого життя Вацлав Гавел писав: "... Це була спроба людини, котру принижують, підняти голову, говорити, коли примушують мовчати, виступати проти брехні, коли оббріхують, заперечувати маніпулювання, коли маніпулють. Це була спроба людини нагадати про свої права, знову віднайти власну людську гідність та цінність і оновити тим самим повагу до самої себе".

Власне цією дією, проти антидії, Вацлав Гавел став одним із небагатьох, кому вдалося підняти голову і показати шлях іншим. І результат цьому, аж ніяк не помпезні нагороди "за свободу", про які неодноразово нам нагадує автор. Головний результат його дії - європейський вибір Чеської республіки.

Абстрагуючись в українські реалії, автор говорить про те, що українці можуть лише мріяти про появу в нашій державі "українського Гавела". Хоча... Напевно унікальність та цінність цієї особистості в тому, що вона народжена і вихована чеським народом. Відтак, якщо Україна та її громадяни хочуть такого ж європейського і демократичного вибору як сьогочасна Чехія, потрібно народжувати, підтримувати та захищати власних Гавелів, котрі допоможуть збагнути абсурдність буденних реалій та покажуть шлях альтернативної суспільної трансформації.

P.S. Особливістю книги О. Зарицького "Вацлав Гавел: політичний портрет" є відсутність надмірної кількості авторських "я-позицій". Читач перебуває віч-на-віч із головним героєм книги, а це, як на мене, є головним показником майстерного написання та успішності роботи.

Євген ЗАЇКА,
Українська політична група