* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

З КАЗКОВОЇ КРАЇНИ ЛАДІЯ

19:52 13.03.2010

 З КАЗКОВОЇ КРАЇНИ ЛАДІЯ

      Своє коротке слово до юних читачів книги Віктора Васильчука "Пригоди Сновиди та його друзів" почну з назви країни Ладія, у якій і відбуваються веселі чи трохи сумні події численного і розмаїтого товариства. А воно таки досить привабне, дотепне і надзвичайно цікаве, як скажімо: брати-зайчики Лап і Ліп, їх дідусь Русак, старійшина Гномії Шершун, Щебінчик, професор Птаха, добра фея Амігдала, пацючок Крис, котик Мурчик та інші мешканці Зеленого, Блакитного, Рожевого лісів.

     А назва країни Ладія звичайно ж походить від слова "лад", тобто злагода, лагідний, ласкавий, приязний... Синонімічний ряд можна продовжити, як до речі, називати сусідів-добродійників невгамовного казкового товариства. Тож саме у лісовій, затишній країні Ладія, серед зеленого і ромашкового світу, і робляться добрі, життєво людяні справи наз-ваного вище гурту. Там же, за визнанням братів-зайчиків, досвідчений дідусь Русак розповідав їм про таємниці лісового і тваринного життя-буття: "Він казав, що у світі немає нічого однакового. І в кожної квітки є щось своє, неповторне, як і в кожного дерева, у кожної хмаринки. І ми з тобою зовсім різні, хоч на перший погляд це зовсім не так ..."

    Як бачимо, такою життєвою і народною мудрістю пересипана розмова заячого роду і родоводу, що ми неоднораз читали і самі чули від персонажів багатьох народних казок. Недаремно ж у колі знайомого нам лісового товариства з'явився ще один друг, прибулець з планети Селенія, завзятий мандрівник Сновида. До речі, минуло тільки два тижні, а здібний прибулець уже розмовляв мовою жителів Ладії і розповів їм свою невеселу іс-торію. Той випадок схвилював кожного, хто слухав захоплюючу розповідь мандрівника, на день народження батьки подарували йому невеличкий космоліт, на якому хлопчик лі-тав поблизу свого дому. Та сталося непередбачене. Одного разу щось раптово зіпсува-лось у навігаційних приладах і космоліт відлетів у невідомому напрямку, де його вкрай пошкодила метеоритна злива.

    Під час катастрофи космоліт упав на землю і саме у лісові обійми країни Ладії. Так чарівник Сновида познайомився і поріднився з вище згаданим товариством тамтешніх мешканців. А отже, він і став головним героєм повісті-казки Віктора Васильчука.

    На землі у Сновиди починається, так би мовити, друге життя, досить напружене, спов-нене життєвих клопотів і не менш відчайдушних пригод. Наприклад, у казковому світі ав-тора, як і в нашому реальному, щовесни квітує ніжна сон-трава, і Сновида неодмінно хоче знайти, доторкнутись рукою чарівної трави, що, квітуючи, засинає і навіть у снах дарує людям красу голубиної весни.

    На планеті Селенія мандрівника Сновиду називають Селенгрін,  то його справжнє ім'я. Тут же, у Блакитному лісі, йому сподобалось українське, яким назвали селенійця вірні друзі. У тій же Селенії навіть хмарки рожеві та й сама вона в космічній системі - єдина рожева планета. А назва її гарна та співуча, наче сама проситься в пісню. Можливо тому Сновида, ніби справжній чарівник, перетворює чорні хмари в небі на рожеві.

     І все ж він з любов'ю і засмутою згадує свою рідну Селенію: "Я люблю свою планету. Мої батьки кажуть, що вона схожа на Землю", зізнається Сновида щирим і незрадливим друзям.

     На жаль, попереду у прибульця ще неабиякі випробування, серед яких і боротьба з підступним та жорстоким Вирвидубом. То ж його потворні і злі чари проникли і до Блакитного лісу, а тому на ялівцю замість звичних блакитних голок звисали іржаві гвіздки. Ось лише коротка, але досить рішуча розмова поважного гнома Шершуна з дідусем Русаком: "Здається мені, шановний Русаче, час розпочинати серйозну боротьбу зі злом. Треба покінчити з цим Вирвидубом. Життя нікому від нього і його посіпак немає."

     Прикро, що казкових героїв у наш розбурханий, прагматичний час почали забувати, - висловив свою думку сивобородий Казкар. Тому заклопотані, роботящі люди можуть зов-сім забути, що існують казки, якщо переможе злий Вирвидуб. Добре, що будиночок згаданого казкаря розміщений якраз між реальним і казковим світом.

     Невдовзі у вирішальній битві Сновида переміг страшного і потворного Вирвидуба, хоч і самого його було смертельно поранено. Він лежав осторонь Селенгрін з далекої Се-ленії, та вірні друзі і мудрі люди оживили його. Адже  вони  дуже  хотіли  цього і жадали добра всім зобиженим  та скривдженим людям. То було справжнє свято всіх мешканців Зеленого, Блакитного і Рожевого лісів.

     У казковій і водночас фантастичній "Сновиді" зайчики-братики, їжачок, летюча фея, інші тварини, а також рослини та явища природи "олюднені" і навіть розмовляють, а від-так, мають свою природню мову, яка зрозуміла і доступна людям.

     Одна із сюжетних стежок талановитої оповіді В.Васильчука то пошук розумного, доброго і дотепного Казкаря. Прочитавши і перечитавши "Сновиду" я можу з певністю сказати юним читачам, що такий казкар уже є. Він давно і плідно працює в літературі.

      Особисто для мене "Сновида" яскравий взірець того, як сучасна казка дивовижно розпоширює свої тематичні обрії. А отже, такий твір дійсно збуджує у читача енергію мислення, життєдайну впевненість у власних силах і, звичайно ж, надію на перемогу, на подальші злети.

       Повторюючись, хочу знову наголосити, що повість-казка В. Васильчука твір до певної міри фантастичний. У ньому поруч з казковими героями легко, розумно вживаються ве-села фантазія і цілком реальне життя. Тож будемо вірити, що в його душі народиться ще не одна вигадлива чи казкова феєрія. покликавши допитливих, завзятих, неспокійних чи-тачів у найдальшу дорогу, в мандрівку, в політ до інших країн і планет. Адже творча уява письменника то насамперед казковий світ, іншими словами, цікава, розумна, повчальна, весела і захоплююча казка.

    Бажано висловити ще одну думку, а саме: істинна літературна творчість також нерідко казкове бачення, а отже, вона відчиняє В. Васильчуку двері у казку. Як на мене, він просто щаслива людина, котра уміє знайти утаємничену стежку до "винахідництва" і збу-дувати власний космоліт. Щоправда для цього потрібно бути майстром.

      А відтак я охоче і з якоюсь тихою задумою та зацікавленістю ступаю на обрану стежку свого земляка, яка впевнено стелиться поміж реальністю і казкою. Адже вірю, що там неодмінно будуть і поетичні знахідки і земні відкриття. Прочитавши "Сновиду", а також раніше видані книжки автора, я переконався, що у цього допитливий розум і вдумливі, далекосяжні очі, а ще досконале знання історії і літератури.

     Тому вважаю про нову книжку Віктора Васильчука доречно буде сказати висловом нашого видатного педагога, члена-кореспондента Академії педагогічних наук, незабут-нього Василя Олександровича Сухомлинського: "Книжка це могутнє знаряддя, без неї я був би німим або недорікуватим; я не міг би сказати юному серцю і сотої частки того, що йому треба сказати і що я говорю. Розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людини".

     Розумних книжок, як і добрих людей,  звичайно ж, набагато більше у світі, і вони, я пе-вен захочуть неодмінно побувати у країні Ладія.

Микола СИНГАЇВСЬКИЙ, лауреат премії імені Лесі Українки,

заслужений діяч мистецтв України.