Президент Кучма видав нотатки президента під назвою „Після Майдану”. Багато там цікавих речей, характеристик, роздумів, але мало самого Кучми. Таке враження, що книжку писав не він, а діяч, який все щось доводить, полемізує, з`ясовує давні стосунки. Схоже на Табачника.

Книжка достатньо повчальна, бо дає чимало інформації до роздумів, дозволяє з`ясувати багато закулісних речей про Ющенка, Януковича і Тимошенко, що у свою чергу проливає світло на їхню теперішню і майбутню діяльність.

Любить Кучма себе в історії України і в контексті міжнародної геополітики. Але це не гріх – він направду уособлює цілу епоху світової політики і він на сьогодні єдиний справжній державотворець України. Кравчук не встиг, Ющенко не зумів. А хто і що буде далі ще невідомо.

Характеристики Кучми достатньо влучні – він не забуває ні Марчука, ні Лазаренка, ні Литвина, ні Мороза. Незлим тихим словом також згадує покійних Кирпу і Кравченка.

Книжка Кучми викликала купівельний бум і неоднозначні оцінки читаючої публіки. Дехто назвав цей крок президента намаганням переписати історію. Не думаю, що це так.

Історія пише себе сама.