Випадково натрапив на збірку Юлія Санчковського «Колій». Гуморески, пісні та бувальщини.

Не розбещений, легкий гумор з глибини нашого приземленого життя, тобто повсякдення стосунків між близькими людьми, сусідами, знайомими, з природою. Воно наближає нас до джерел життя. Хоч гуморески писалися в різні часи, то мої часи, які добре пам’ятаю. Вони і зараз не втратили своєї актуальности.

Вражає спостережливість автора, любов до природи, вміння у скорочено дотепній формі довести головне до читача.

Не секрет, люди в повсякденному житті зустрічаються з подібними випадками, але не в кожному випадку. Вдається їм бачити позитив, що викликав би добрий настрій. А автор бачить, і в цьому суть його гуморесок і бувальщин.

Жива народна українська мова, не притягнутий за вуха гумор навіть у складних життєвих ситуаціях (наприклад «Дорога шапка»).

Чи варто перераховувати написане? Треба читати і посміхатися, сприймаючи приємні флюїди, що додають нам віку. Зло відчувають всі, а гумор дано не кожному.

Отож читаймо і посміхаймося!

Сміх продовжує життя.