* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

Лист ученому сусідові

18:17 06.09.2021

Лист ученому сусідові

 

 

Село Млини-З’їдено

Дорогий Сусідоньку.

     Максиме… (забув як по батенькові, вибачьте ласкаво!) Вибачьте і пробачьте мені старому стариганю та нісенітній душі людській за те, що відважуюсь Вас турбувати своїм жалюгідним письмовим белькотом.   Ось уже ввесь рік минув, як Ви зволились оселитися в нашій частині світу в сусідстві зі мною, дрібною людинонькою, а я досі не знаю Вас, а Ви мене бабку жалюгідну не знаєте. Дозвольте ж дорогенький сусідоньку за спомогою сих старечих гієрогліфів познайомитися з Вами, потиснути подумки Вашу вчену руку й повіншувати Вас з приїздом із Санкт-Петербурґа до нашого недостойного материка, що його населяють мужики й селянський люд, себто плебейський елемент. Давно шукав я нагоди познайомитися з Вами, прагнув, тому що наука певною мірою наша рідна ненька все одно як і цівілізація і тому що сердечно поважаю тих людей, знамените ім’я і звання котрих увінчане ореолом популярної слави, лаврами, кимвалами, орденами, лентами й атестатами гремить громовисто всіма частинами вселюдського світу сього видимого й невидимого себто земного. Я палко люблю астрономів, поетів, метафізиків, приват-доцентів, хеміків та инших жерців науки, до яких Ви себе прилічуєте через свої розумні факти й галузі наук, себто продукти й плоди. Подейкують, Ви чимало книг надрукували, розумно сидячи з трубами, тепломірами й купою закордонних книг із привабливими малюнками. Недавно заїжджав до моїх нікчемних володінь, моїх руїн і звалищ сусід мій Ґєрасимов і з притаманним йому фанатизмом шпетив і ганив Ваші думки й ідеї про походження людей та инших явищ світу видимого і повставав і гарячкував проти Вашої наукової галузі й мисленого горизонту вкритого світилами й аероглітами. Я не згоден з Ґєрасимовим стосовно Ваших розумових ідей, позаяк живу й харчуюся однією самою наукою, яку провидіння дало роду людському для викопування з надр  світу видимого й невидимого коштовних металів, металоїдів і діямантів, а проте вибачьте мені, батечку, комасі ледве помітній, якщо я насмілюся спростувати по-старечому деякі Ваші ідеї про натуру природи. Ґєрасимов повідомив мені, неначебто Ви створили твір у якому зволилися викласти не вельми істотні ідеї щодо людей і їх первісного стану та допотового буття. Ви зволилися вигадати що людина пішла від мавп’ячих племен орангутаників і подібних. Простіть мені старенькому, але я з Вами стосовно сього пункту не згоден і можу Вам кóму виставити. Оскільки, якби людина, володар світу, найрозумніша з дихальних істот, походила від дурної і невігласної мавпи то вона мала б  хвоста і дикий голос. Якби ми походили від мавп, то нас нині водили б по містах Цигани на показ і ми платили б гроші за показ одне одного, танцюючи з наказу Цигана або сидячи за ґратами в звіринці. Хіба ми вкриті довкруж шерстю? Хіба не носимо убрань, що їх позбавлені мавпи? Хіба ми кохали б і не гордували б жінку, якби від неї бодай трішки смерділо мавпою, котру ми бачимо в маршала щовівторка? Якби наші прабатьки походили від мавп, то їх не поховали б на християнському цвинтарі; мій прапрадід наприклад Амвросій, який жив во врем’я оно в царстві Польському був похований не як мавпа, а поряд з абатом католицьким Якимом Шостаком, записки котрого про помірний клімат і непомірний ужиток трунків зберігає ще до сього часу  мій брат Іван (Майора). Абат означає католицький піп. Вибачьте мені невігласові за те, що втручаюся у Ваші вчені справи та тлумачу по-своєму по старечому і накидаю вам свої дикоглядні і якісь неоковирні ідеї, які в науковців і цівілізованих людей радше вміщуються в животі ніж у голові. Не можу змовчати і не терплю коли науковці неправильно мислять в умі своєму і не можу не заперечити Вам. Ґєрасимов повідомив мені, що ви неправильно мислите про місяць, себто про світило, що заміняє нам сонце в часи темняви й мороку, коли люди сплять, а Ви проводите електрику сюди-туди і фантазуєте. Не глузуйте зі старого за те що так нерозумно пишу.  Ви пишете, що на місяці себто нічному світилі живуть і мешкають люди й племена. Сього зроду-звіку бути не може, позаяк коли б люди жили на місяці то затуляли б для нас магічне і чарівне його світло своїми будинками й огрядними пасовищами. Без дощику люди не можуть жити, а дощ падає вниз на землю, а не вгору на місяць. Люди живучи на місяці падали б униз на землю, а цього не бува. Нечистоти й помиї сипалися б на наш материк з залюдненого місяця. Чи можуть люди жити на місяці, якщо він існує тільки вночі, а вдень пропадає? І уряди не можуть дозволити жити на місяці, тому що на ньому через його далеку відстань і недосяжність вельми просто можна ховати від повинности. Ви трішечки помилились. Ви вигадали й надрукували в своїй розумній вигадці, як сказав мені Ґєрасимов, що буцімто на якомога найвеличнішому світилі, на сонці, є чорні пляминочки. Сього не може бути, тому що сього не може бути ніколи. Як Ви могли розгледіти на сонці плями, коли на сонце не можна дивитись простими людськими очима, і навіщо на ньому плями, якщо без них можна перебутися? З якого мокрого тіла зроблено сі самі плями, якщо вони не згоряють? Може, по-вашому й риби живуть на сонці? Вибачьте мені задушливому дурнюзі, що так немудро Вам дошкулив! Страшенно я відданий науці! Рубль сей вітрило дев’ятнадцятого сторіччя для мене ніяк не важить, наука його затьмарила коло моїх очей своїми подальшими крилами. Всяке відкриття душить мене як гвіздок у спині. Хай я недоук і старосвітній дідич, а проте негідник старий проваджу науку й відкриття, які власними руками учиняю й наповняю свою макітру недоладну, свій череп дикий мислями й комплектом величавих знань. Матінка природа єсть книга, яку треба читати й бачити. Я багато учинив відкриттів своїм власним розумом, таких відкриттів, що їх жоден реформатор не винаходив. Скажу без вихвалянь, що я не з найгірших в освіті, здобутої мозолями, а не багатством батьків себто батька й матері чи опікунів, які часто гублять дітей своїх через багатство, пишноти й шестиповерхові житла з невільниками й електричними дзвониками. Ось що мій дрібненький розум відкрив. Я відкрив, що наша велика вогненна промениста хламида сонце раз на рік рано-вранці прецікаво й мальовничо яскравіє різноколірними барвами і справляє своїм чудним мерехтінням грайливе враження. Инше відкриття. Чого взимку день короткий, а ніч довга, а влітку навпаки? День узимку того короткий, що так само як і решта предметів видимих і невидимих від холоду стискається і тому, що сонце рано заходить, а ніч від розпалення світників і ліхтарів стає ширшою, бо зігрівається. Потім я ще відкрив, що собаки навесні ласують травичкою ніби вівці і що кохве для кровистих людей шкодить, бо виробляє в голові запаморочення, а в очах тьмяний вид і тощо всяке инше. Багато я зробив відкриттів і крім сього, хоч і не маю атестатів і свідоцтв. Приїзджайте до мене дорогий сусідоньку, літературою займемось і Ви мене поганенького різним обчислянням повчите.

      Я нещодавно читав в одного хранцузького науковця, що лев’ячий писок геть не схожий на людське обличчя, як думають науковці. І счодо сього поговоримо. Приїзджайте, будьте ласкаві. Приїзджайте хоч приміром завтра. Ми тепер пісне їмо, але для Вас готуватимемо скоромне. Донька моя Наташенька прохала Вас, щоб Ви з собою якісь розумні книги привезли. Вона в мене емансипе всі в неї дурні, одна вона розумна. Молодь тепер, скажу Вам, дається взнаки. Дай їм боже! За тиждень до мене прибуде брат мій Іван (Майор), людина хороша та між нами кажучи, Бурбон і науки не любить. Цей лист має Вам доставити мій ключник Трофим якраз о восьмій годині вечора. Коли привезе пізніше то значить у кабак анатема заходив. Звичай їздити до сусідів не ми придумали, не ми його й закінчимо, а тому доконечне приїзждайте з машинками й книгами. Я й сам би до Вас поїхав, але конфузливий дуже й хоробрости бракує. Вибачьте мені негідникові, що завдав клопоту,

     Залишаюся шанувати Вас Війська Донського відставний підофіцер зі шляхти, ваш сусід

Василій Семі-Булатов

 

 

З московської переклав Діонисій ВИНОГРАДІВ