* * *

моя стоматологиня замість "а тепер вкусіть" каже "а тепер зробіть кусь-кусь, будь ласка" що ж, наймилішу жінку в світі знайдено

* * *

Після сьогоднішнього ювелірного винесення військової частини росгвардії в історичному центрі Херсона орки влаштували масові перевірки по всьому місту. Хімарси у кущах шукають?

* * *

Чи вважаю я, що є жінки які справді хочуть займатися сексом за гроші? Певно є такі. Чи потрібна легалізація проституції? - Ні, адже легалізація це не тільки справа тіла однієї жінки. Легалізація збільшує торгівлю людьми і кількість жінок, які спати за гроші не хочуть, але мусять.

* * *

Якщо консервативна громадськість вважає кліматичні зміни природнім процесом, який протікає сам по собі та не потребує якоїсь особливої уваги, то чому ж тоді ця громадськість не ставиться так само до одностатевих шлюбів? Тільки-но чоловіки за руки взялися, і одразу апокаліпсис.

* * *

Перший заклад у Дніпрі, який прям нахуй да. Українськомовний кльовий бариста, охуєнні пончики, позиції до прайд-місяця, банка збору родині загиблого героя Азову. Всі відвідувачі шо я чув теж розмовляли українською. Тупо той Дніпро, в якому я б хотів жити.

* * *

Хвилин 10 навколо абсолютна тиша. Ні виходів, ні приходів. Усе навколо за селом догоріло, і нема вже і диму. І подумалось. Колись розірветься останній снаряд, впаде остання ракета, і більше не буде жодної. Загасне останнє полум'я війни, розвіється дим, і більше не буде горіти.

ІСТОРІЯ ЧАРКИ

05:57 05.04.2013

ІСТОРІЯ ЧАРКИ

 

На столі стояла чарка. Вік її був не коротким і не довгим. Так собі, років за сотню. З усього комплекту, купленого прадідом, вона залишилась одна єдина. Сестри її загубилися в різні часи й у різних країнах, не покидаючи ніколи своїх господарів - моїх пращурів на хуторі.



Крізь відчинене вікно сонячні промені панували в кімнаті. Тінь від чарки на столі розляглася зеленим розсіяним світлом. Промінчики сонця грали у скляних її сотах. Задивився на смарагдове світло, що лягало прозорим віялом на стіл. В кожному шестикутничку - ціла історія. Уявляв людей, котрі її підіймали, тримали слово і мали думку...

1914р. Прадід.
Слово : Дай, Боже, рідні нашій здоров'я й достатку. Щоб лихо обходило нас стороною. Діти радували.
Думка: Господи, вбережи від фронту. Дай, Боже, розуму Миколашці зупинити війну. Вже півтора десятка мужиків у село не повернеться, а які господарі були. Господи, вбережи нас.
Доля: Помер у 1932 році.

1916р. Мировий суддя.
Слово: Хочу підняти чарку за господаря. Хазяїн - чесна людина. Закон шанує, а закон - то понад усе, бо то є дисципліна.
Думка: Щось я промахнувся. Міг би більше взяти. Та вже є, як є. Все одно, його справа виграшна була. Дякую Богові й за це.
Доля: Загубився на теренах громадянської війни.

1919р. Більшовик-агітатор.
Слово: Красная армия освободит вас от всякой петлюровской и белогвардейской нечисти. Земля будет принадлежать крестьянам, фабрики и заводы - рабочим. Революция победит во всём мире.
Думка: И я буду одним из руководителей. Я буду с этих малороссов делать людей, буду вести их к коммунизму.
Доля: Зарубаний махновцями при відбиранні провіанту у селян.

1919р. Григор'євський отаман.
Слово: Хочу, дядьку, підняти чарку у Вашій хаті за всіх нас. За чесну працю і вільного селянина.
Думка: Чи буде шанс на ту чесну працю? Всі розгризлися, як собаки. Що не хутір - то новий ватажок світового масштабу. Боже, дай розуму... і шансу.
Доля: Загинув у 1941 році під Кривим Рогом.

1929р. Уповноважений з району.

Слово: Партия и товарищ Сталин поставили задачу: создать крупные коллективные хозяйства на основе крестьянских дворов. Повысить производство сельскохозяйственной продукции на 150%. Коллективизация должна охватить все крестьянские хазяйства. Будет ликвидировано вредное буржуазное влияние частной собственности. За нашу коммунистическую партию! За товарища Сталина!
Думка: Согнать бы их побыстрее в колхоз, повысят в обласное руководство.
Доля: заарештований і відправлений в табори за доносом такого ж уповноваженого. Подальша біографія невідома.

1934р. Бабуся.
Слово: Слів нема. Ще є сльози.
Думка: ..........
Доля: Працювала на різних роботах, на пенсії прибирала в школі.

1937р. Голова сільради.
Слово: Партія і товариш Сталін працюють над викриттям ворогів нашої держави. І тим ворогам не зупинити нас на шляху до світлої мети побудови комунізму.
Думка: Господи. Сьогодні з району звістку дали, що завтра Петра й Василя забрати повинні. Треба попередити ввечері, щоби вночі на шахти Донбасу йшли. Там може виживуть. Господи, скільки ж ти мені ще часу даєш ходити по Білому Світу?
Доля: засуджений трійкою НКВС до розстрілу.

1941р. Німецький офіцер.
Слово: Мы есть освободители вас. Власть Великой Германии есть самая справедливая власть. Наша победа близка и неотвратима.
Думка: Не плохо бы было иметь после победы здешние чернозёмы в своём имении.
Доля: Попав у полон під Корсунню. Працював на будівництві в СРСР як військовополоненний до 1950 року. Потім повернувся до Німеччини.

1943р. Червоноармієць
Слово: За перемогу.
Думка: Людоньки... Коли ж цей жах скінчиться?...
Доля: Отримав пораннення. Повернувся інвалідом. Загубися у повоєнні роки.

1947р. Кума дідова.
Слово: Господи, упокій душі двох діток моїх. Господи, чи ти є? Господи, якщо ти є, відкрий очі і глянь!...
Думка: що думала те й говорила.
Доля: Полола рядки в колгоспі за трудодні й копійки. Мала пенсію в 1970-х роках 12руб. 20 копійок.

1952р. Колгоспний агроном
Слово: За врожай. За виконання доведеного нам плану.
Думка: Як же сину старшому паспорт взяти, щоб виїхав у місто і хоч трішки долі побачив?...
Доля: Став головою колгоспу.

1956р. Секретар райкому.

Слово: Центральний комітет партії ухвалив постанову «Про подолання культу особистості та його наслідків», у якій було проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення культу Сталіна. Партія викрила...
Думка: Господи, дякую. Господи, дякую. Боже, я ж по лезу ножа ходив. Господи, вижив... що робити, через мої доповідні людей карали, а вони можуть виявитися не ворогами народу... помилявся!
Доля: За віком - перейшов на викладацьку роботу і мав підвищену пенсію.

1964 р. Дід.
Слово: Синок, синок.. нащо ти на ту шахту йшов?...
Думка: Господи , забери Ти ту бляху на хаті, що влада дала за сина. Господи, віддай сина меншого...
Доля: Маючи п'ять золотих медалей ВДНГ СРСР, так і не бачив, за винятком кількох років дитинства, гідного життя.

1975р. Батько.

Слово: За Вас, тату. Ви - наша опора...
Думка: Батьку, тримайтеся.
Доля: Будував соціалізм, не дуже пам'ятаючи за себе. Сіяв і косив пшеницю. Садив дерева - де й скільки було можливостей. Ані релігія, ані партія в нім не змогли перемогти Духу Степу.

1991р. Я.
Слово: За Україну!
Думка: Думка була щаслива, наївна, світла і добра.
Доля: Яка є.

2011р. Брат.
Слово: За наш Рід, що має Честь і Славу. Щоб ми збирались частіше і бачили один одного. Щоб Доля посміхалась і здорові всі були.
Думка: думка особливих розбіжностей з промовою не мала.
Доля: Яка дісталась.

Час спливав, Сонце поволі котилося до небокраю... Зелене світло на скатертині від чарки меншало, і його знову замінила тінь. Закривалася книжка історії однієї чарки.
...Речі - живі. Ми просто не вміємо їх слухати. А може не хочемо?
Зупиніться. Дослухайтесь. Вони заговорять з вами. Вже нароблено помилок нашими пращурами, а їхні речі ще намагаються попередити нас...



...На покутті стояла чарка. Вік її був не коротким і не довгим. Так собі, років за сотню. У чарці була налита горілка, а зверху - покладений житній окраєць.

 

Ігор СТЕПУРА