Витоптане блідо-зелене поле районного стадіону «Ударник» з залисинами біля воріт чахнуло від незагнузданих криків глядачів. Захекані, зіпрілі футболісти місцевої команди «Берег» програвали сусідньому району, йшли на самісіньке дно турнірної таблиці й пускали активні й густі бульки. Бульки з рота пускав і головний тренер «Берега» – горланив на команду, наче дійсно тонув. Він то сідав на лаву, подалі від тренерів, то зіскакував, коли м’яч вкотре, з якимось нудним виглядом вривався на їхню половину поля. На табло кривились недбалі, багато разів перефарбовані штатним халтурником цифри «4» та «1». Одиниця мала буратінний ніс і гордо його виставляла, наче хотіла проштрикнути четвірці печінку. Оцю саме одиницю і заробили футболісти команди «Берег» Малосмаківського району.

Завідувач оргвідділу райкому компартії Андрій Перелітаєв сумно дивився на стадо вепрів у білих футболках та синіх трусах. Серед них бігав інструктор райкому комсомолу Ігор Хороший. Єдиний гол забив він, відвівши від свого першого десять процентів гніву Перелітаєва. «У пивній вони тренуються, чи на пляжі з дівчатами? – несамовитився заворг. — Скільки грошей їм перекачали – то на форму, то на інвентар, а толку ніякого. Мов бізони топчуться, м’яча не бачать. О, ще покалічаться, тоді лікуй!» – німо закричав Андрій Пахомович, коли гравець «Берега», зіштовхнувшись з захисником «Механізатора», задер ноги у короткому польоті.

прикріплено файл "26.zip"скачати >>