* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

"Уперед!..." Навмання ?! "Йдемо по колу..."?!

08:58 22.10.2013

 

 

 

 

                                                        Нова русифікація України набагато страшніша...Вона

                                                        Не накинута нам зовні, вона є виплодом хахла,манкурта,

                                                        Яничара, одержимого ненавистю до свого національного             п                                                       походження..  Д.Павличко                                                                                                                                                                                                           Р                                                        Раз ми є, то де?   А.Погрібний

 

                                                         А де ж та нація, де патріоти ? Цю ж націю вже фактично                                                                                                                                                                                                                          

 

                                                         здали в історичний хоспіс. Хтось її ще провідує, а в                                                                                                                                     

 

                                                         більшості  вже відсахнулись. Вона безнадійно хвора,                                                            

 

                                                         вона так довго вмирає, декому вже й навкучило, тільки                                                            

 

                                                         що не кажуть вголос: "Умираючи, умирай!"  Л.Костенко

 

На мій погляд,  відповіді на ці пекучі запитання не дав, як не прикро, нещодавно проведений  1X  З'ЇЗД ВУТ «Просвіта», громадської організації, яка б мала мужність, щоб сказати вголос на всю Україну про загрозливий стан української нації, мови, спробувати знайти шляхи реанімації нації та покликати всіх небайдужих українців, насамперед, інтелігенцію, еліта якої є членом  "Просвіти", вдарити, як радив свого часу А.Погрібний , на сполох, щоб врятувати Україну зусиллями самих етнічних українців без марних сподівань на владу.

Не сталося, про що, зокрема,  свідчать публікації в тижневику " Слово просвіти", ч.36, ст.3,4,5     , ч.  37 ст.1,2,3,4,5,6,7,10,11,12  . І не те, що не сказали вголос, а навіть не згадали жодним словом про хворобу нації, порятунок мови ( не захист!!), нації і України.

  Зокрема, не згадали про хвору націю  члени  Головної ради, голови обласних і міських об'єднань "Просвіти", відповідаючи нa запитання редакції, які просвітянські заходи запам'талися,  викликали схвальну реакцію громадськості під загальним питанням "Чим живе" «Просвіта"?  З'ясувалося, що "Просвіта" байдужа до хвороби нації чи її замовчує, бо хвороба, мабуть, і  товариству навкучила так, що вже і не шукають рецепти реанімації. Тому  "Просвіта" , зокрема, жила концертами, фестивалями, мітингами і пікетуваннями, акціями, спорудженнями пам'ятних знаків, актуальними статтями і матеріалами, запропонованими в тижневик і на які , до речі, не реагувала сама ж "Просвіта", конкурсами,  кампаніями по захисту шкіл, форумами, лекціями у школах, виставками в бібліотеках. В різних областях ці заходи повторювалися і відрізнялися  лише подіями, до яких були приурочені, місцями проведення. Мабуть, проти цих всіх окремих заходів не має заперечень, якби була єдина  їхня спрямованість на зупинення зросійщення етнічних українців в Україні, оздоровлення титульної нації. Без цього, погодяться і просвітяни, всі ці заходи схожі на гру в самозадоволення, як влучно визначила О.Забужко, в  "національний мазохізм".

 Виключеннями ,на мій погляд, були заходи, якими жила "Просвіта" в Чернігові і насамперед в Сумах, про що розказали коротенько Василь Чепурний та Олексій Шевченко. Духовно - просвітницький центр в Батурині, Рада представників українських патріотичних сил в Сумах, Українська громада, Український культурно - просвітницький центр "Світлиця", система оповіщення про українські події в Сумах, що вже підняло активність українців - це, мабуть, реальні кроки до загальнонаціонального руху української нації, якщо діяти  в тому ж напрямку скрізь по Україні.

 На жаль, цей повчальний досвід не підтримали ані Головна рада, ані З'їзд, які теж залишили питання формування нації через її оздоровлення поза увагою. Щоправда, на сесії Головної ради М. Кульчицький із Полтави згадав про український народ, який нібито за роки незалежності "став трішки дійсно українським". Та знову сподівався  як завжди на бажану "національну політику нашої держави", якої не було 22 роки , але яка має зробити чомусь український народ повністю українським.. Прикро, що в  "Просвіті", забувають, що влада  не може бути дійсно українською з національною політикою держави, поки не буде сформована українська нація, більшість суспільства, яка тільки і здатна змінити ситуацію на краще.  Тому не дивно, що про останнє не згадує і М. Кульчицький, повторюючи марні сподівання просвітян на владу і на зусилля політиків  зробити існуючу дійсно українською владою.

 До речі , постають запитання з приводу  дій влади  відносно організацій "Просвіти". Відповідаючи на запитання редакції тижневика " представники влади сприяють чи заважають", керівники обласних організацій відзначили в більшості, що " і не перешкоджають, але й не сприяють". Не перешкоджають навіть в Тернополі, Хмельницькому, а в Донецьку - "буває  різне".  І тільки в Луганську за визначенням В.Семистяги   "Просвіта" - ворог  №1; керівники об'єднань - націоналісти, бандерівці і мова їхня така ж.

 Чи не пояснюється таке " нейтральне ставлення представників владних структур" тим, що  "Просвіта" не веде активної роботи по оздоровленню української нації через повернення , зокрема, російськомовних етнічних українців до рідної мови, відповідно в лоно української нації, що значно змінило б чисельність виборчого електорату влади і її прихильників,  вірогідність збереження їх  при владі?!

Чи не на публіку волає "Просвіта" про представників нинішньої влади як ворогів українства, вимагаючи їх усунення від влади?! Адже вже на сесії Головної ради прозвучало таке:"Треба працювати з владою, змушувати її належно шанувати нашу історію".  Щоправда, нічого не було сказано, як це зробити, "змушувати" владу, коли самі етнічні українці, як зазначив на З'їзді С.Хмара, в критичній масі - це хохли, для яких "не має значення", якою мовою спілкуватися, яку історію шанувати.

За визначенням кореспондентів тижневика "сесія Головної ради на трибуну 1Х з'їзду "Просвіти" винесла АКТУАЛЬНІ (  ??!!) питання". Але  ці "актуальні"  питання, погодяться і просвітяни, не передбачали зміни ганебного стану української справи в цілому по Україні на краще.

Так, Головна рада майже в повному складі проголосувала і запропонувала з'їздові підтримати кандидатуру П.Мовчана на обрання його головою "Просвіти" на новий термін, бо за визначенням академіка  Г.Філіпчука  "Павло Мовчан - один із кращих представників української інтелігенції.....і реальність спонукає ..ухвалювати мудрі, виважені громадянські й моральні українські патріотичні рішення". І це замість того, щоб згадати і сказати делегатам про досягнення чи провали в роботі "Просвіти" за довгі роки головування П.Мовчана. Чи не було досягнень, а були провали, відсутність цілеспрямованої роботи т товариства по зупиненню зросійщення, по оздоровленню титульної нації? Чи не нагадує це в такому випадку, як зозуля вихваляла півня ?

Рада визначилася  з кандидатурами  до робочої групи, яка розгляне питання про зміни статуту в зв'язку з прийняттям нового закону про громадські організації.

 Розглянула рада і питання про відзначення 200- річчя з дня народження Т.Шевченка і рекомендувала таке, зокрема: "Просвітяни і громадськість мають спонукати владу акти вніше вести підготовку до цієї дати"..Знову сподівання на владу...

На сесії обговорили питання про відзначення 145-річчя "Просвіти"..

Член ради  В..Білоус наполягав на тому, щоб на З'їзді була відповідна реакція на статтю екс-депутата Ю.Гнаткевича  в "Українській правді" про просвітянське життя , мотивуючи тим, що "звинувачена ним "Просвіта" мусить дати публічну відповідь".

Чи не нагадують такі пропозиції публічні відповіді радянських часів, зокрема,  на виступи академіка Сахарова чи  на книгу Б.Пастернака "Доктор Живаго", наслідки. Чи не до цього кличуть сьогодні "Просвіту" окремі члени Головної ради?!

Зрозуміло, з'їзд пройшов за сценарієм , визначеним Головною радою, члени  якої складали майже більшість делегатів, і з розглядом запропонованих радою" «актуальних питань", серед яких і не було згадки про хвору націю і її реанімацію. Не згадувалося про останнє і в звітній доповіді П.Мовчана "Просвіта" ХХ1 сторіччя: сьогоденні виклики", хоч і наголошувалося, що " завдання "Просвіти" третього тисячоліття рівнозначне завданню української нації...розбудувати власну модерну національну державу.. насамперед рух за порятунок нації треба створювати уже сьогодні спільно з парламентською опозицією"  На жаль,  далі в доповіді нічого не було сказано, що українська нація  "безнадійно хвора" і сьогодні до одужання  нездатна будувати власну  національну та ще й  якусь модерну(???) державу. Не сказано також , як  створювати рух за порятунок нації і чому той рух має створюватися з парламентською опозицією, а не з усією нацією. Натомість, П.Мовчан розказав про книги "Просвіти", Всеукраїнські конкурси, регіональні, вечори пам'яті, які , мабуть, на його думку мають якийсь зв'язок зі створенням руху за порятунок нації.

 Слава богу, П.Мовчан визнав , що "зусилля "Просвіти" ..неспівмірні тим масштабним руйнівним процесам, які мають місце нині". З'ясувалося, що ні на кого і опертися, а названі "Свобода", два сегменти Руху,  КУН самі переживають, як відомо, не кращі часи і оздоровлення нації не передбачають їхні програми, як не прикро.

Серед тих, на кого мала би опертися і співпрацювати "Просвіта" , чомусь не названі чисельні громадські організації, громадянські акції,зокрема, "Калинова гілка", Простір свободи, Гуртом, члени яких, ентузіасти йдуть до людей і ведуть нелегку розмову з російськомовними етнічними українцями про повернення до рідної мови, ведуть ту роботу, до якої ось уже багато років  лише кличе "Просвіта", хоч про багатьох організацій писав свого часу тижневик.

Сказане про неспівмірні зусилля "Просвіти" вкупі з національно - демократичними, патріотичними силами не завадило П.Мовчану зробити оптимістичний висновок  у тому, "що битва за Україну попереду, як і перемога" . Для цього він вкотре радить "активізуватися " і  "працювати". Рухаючись і далі по колу?! І  такі поради на 23 -ому році незалежності , поради, які чули на протязі всіх цих років ?!

 Зокрема,  як зазначив делегат В. Клічак , "минуло 20 років, а ми й досі повторюємо одне і теж..,щоб мати чітке  уявлення про майбутнє , чіткий стратегічний напрям, нам варто розробити програму діяльності "Просвіти", скажімо, на 20 років..., залучаючи національно - патріотичні сили". Про необхідність мати нарешті чіткий стратегічний лан, про нагальність модернізації "Просвіти" говорили і інші делегати.

Зокрема, С.Волковецьkий  нагадав про необхідність мати осередки товариства в кожному населеному пункті, бо "очевидно, головне завдання сьогодення - боротьба за Українську державу, адже ми не здобули її, за неї  треба боротися".

Я.Пітко намагався вкотре переконати в необхідності "поєднання індивідуальної роботи  й донесення просвітницьких ідей до широких мас".., що треба "насамперед іти до представників педагогічних колективів, учителів, викладачів". З'ясувалося, у Львовi апробовані всі форми роботи.

 Профeсор, член Головної ради І. Ющук нагадав: "Україна - це не держава українського народу, тобто усього населення...Українська нaція -  господар цієї держави...Націоналізм -  оборона власної нації". Соромно було чути від І.Ющука про запропонований ним збір коштів на підтримку "Слова Просвіти", бо,бачте, далеко не всі члени "Просвіти" читають та поширюють тижневик. Нагадав І.Ющук і про незабутнього А.Погрібного, роботи якого зібрані в 10 томах, що має бути і сьогодні величезною зброєю в роботі по оздоровленню нації. На жаль, навіть започаткована професором серія книжок про А.Погрібного "Українці, пізнаймо себе", не знайшла підтримки у просвітян., як свого часу не знайшов підтримки  заклик професора продовжити справу А.Погрібного.

До речі, в зв'язку із згадкою про А.Погрібного викликає  здивування рішення Правління про присвоєння премій ім. А.Погрібного не  просвітянам , які кличуть продовжити справу А.Погрібного і сприяють цьому поширенням книжечок чи роботою над самоврядуванням українських громад, зокрема, як І. Ющук чи О.Шевченко із Сум, а людям, які і не згадують про А.Погрібного і його справу, не сповідують заклик Т.Шевченка "Обніміться, брати мої..", на який покладав великі надії сам А.Погрібний. .

При цьому спадають на думку і слова А.Багряної , сказані в тижневику на шанування пам'яті А.Погрібного, коли вона  з сумом нагадала про труну А.Погрібного з горою квітів і проникливими  речами і пише: "Отак би за життя!". На жаль, як відомо, за життя було інше.

Чому ж і нині маємо оте інше, а "Просвіта" не продовжує нагальну справу Українця з великої літери А.Погрібного повсякденно,фактично  замовчуючи його ім.'я, згадуючи лише на день народження біля меморіальної дошки чи на день смерті біля могили, через що ім.'я і діло А.Погрібного невідомі не лише широкому загалу, а  навіть і активу? Чому?! І не тільки "Просвіта"?!!!

.К.Стеценко в аналітичній статті, надрукованій в тижневику,  визначив нинішній стан української справи в Україні і нагадав про  найдавнішу і найдошкульнішу національну ваду - "кризу національної ідентичності".  До нього  про цю і інші національні вади, яких мали би позбутися українці етнічні, писав не один автор.

Гість з'їзду С.Хмара дав пояснення до цього: ".Європейський шлях розвитку -  це важливий чинник для нашої стратегічної мети: побудови національної держави. І поки українці не стануть критичною масою, свідомими патріотами, ми зазнаватимо поразки. Тому головне завдання -  перетворити хохла і малороса на українця. А це щоденна боротьба. Потрібно йти до людей". .До речі, маємо згадати, що завдання  останні були поставлені ще Рухом  20 років тому. Про них писав неодноразово тижневик.

На жаль, ці пропозиції, думки залишилися поза увагою делегатів і не знайшли відображення в рішеннях з'їзду. Натомість,  делегати схвалили роботу Центрального правління ВУТ "Просвіта" без стратегічного плану, без намірів модернізації і відповідних пропозицій, без уваги до пропoнованого, зокрема, навіть на сторінках тижневика, залишили поза увагою хвору українську націю.

 Зокрема, про захист  української мови(не порятунок!!!!) делегати звернулися до всіх громадян, населення України, хоч рятувати мову мали би насамперед етнічні українці, даючи приклад шанування рідної мови. Не дослухалися вкотре.... Говорили, балакали...І знову , вкотре не дослухалися., головне, не сприйняли біль хворої української нації. Чи , може, вже і просвітяни хіба що не вголос кажуть про "безнадійно хвору" націю : "Умираючи, умирай!"?!

 Згадав П. Мовчан і про  "Молоду просвіту", за якою, бачте, майбутнє, зокрема, на чолі з К. Стеценко. Постає питання: " А чи не постаріє  молода просвіта в очікуванні майбутнього і чи не прийшов час всій "Просвіті" уже сьогодні почати омоложення, позбувшися насамперед  пенсіонерів серед провідників, які здатні лише балакати, звинувачувати, шукати зовнішніх ворогів, а не працювати на оздоровлення нації?!

В кінці звітної доповіді "о дин із кращих інтелігентів" П.Мовчан,  не беручи до уваги сказане ним і делегатами з пафосом наголосив: " Слава "Просвіті"! Слава Україні!"

 Чи не краще було сказати, враховуючи сумні і гіркі реалії,:" Прощай "Просвіта"! Вибач Україна!"?!

.Прощай  глухоніме товариство на чолі з П.Мовчаном,  "Просвіта", яке не вміє чи не хоче чути і слухати, аналізувати і робити своєчасно висновки із помилок провідників, не реагує на хворобу нації, не сприймає , зокрема, слова Л.Костенко "йдемо по колу, як сумирні конячки в топчаку історії, б'ючи у тій самій ступі ту ж саму олію", навіть коли  про ці гіркі слова нагадують делегати з'їзду, не має стратегічного плану роботи і повторює одне і те ж ось уже 20 років. не чує і Т.Шевченка з його актуальними як ніколи словами: "Схаменіться!..... Обніміться, брати мої, молю Вас , благаю."

 Прощай  "Просвіта", яка як фактично всі національно - патріотичні сили, не сприймають чи не хочуть сприймати очевидне, що треба нині не говорити про захист рідної української мови від Януковича, Кремля, Москви і всіх інших, дійсних і надуманих зовнішніх ворогів, які тільки і паразитизують  на хворобі нації, відсутності єдності і національної свідомості у більшості, а треба волати до українців етнічних про ПОРЯТУНОК мови, нації, України від хохлів, " одержимих ненавистю до свого національного походження", йдучи до кожного із останніх з намаганням встигнути декого повернути в лоно рідної мови, нації, сформувати  останню.

 Вибач Україна, що ми такі довірливі і щиро сподівалися на провідників національно - патріотичних сил, які б мали схаменутися своєчасно, дослухатися до тих, хто кликав глянути правді в очі про "безнадійно  хвору націю", покладали марні надії на відповідні партії, громадські організації і прогавили, як при їхній бездіяльності по оздоровленню української нації опинилися разом з тобою, ненько, над прірвою.

Зустрічаймо Малоросію під вивіскою "Україна".?! Чи , може, остання вже оточує нас, а ми ще на щось і на когось сподіваємося?!

На що і на кого? На чудо? Ще І.Вишенський казав, що чудес на Україні немає, бо для цього треба злет духу високий. Де той злет 1991 року? Де ті українці з їхньої вірою в незалежну Україну? Хто їх поверне?

До позачергового з'їзду і після  з'їзду не стане іншою "Просвіта" на чолі з П.Мовчаном, а націоналісти, ОУН, ОУН(Д) і інші  не мають намірів виходити із окопів та йти до українців, пропагуючи дійсний , а не театральний  "свободівський " націоналізм.   Втрачений час, мабуть, не дасть можливості розгорнути діяльність нових партій, громадських організацій   по оздоровленню української нації.

 Чи може ще вдасться розбудити еліту інтелігенцію і українців та почути, дослухатися нарешті, бодай,  в 200-ті роковини з дня народження Т.Шевченка :" Схаменіться!..Обніміться, брати мої, молю вас, благаю."? Дай боже!

 Леонід Пінчук, Миколаїв, шанувальник і дописувач А.Погрібного, член ініціативної групи громадянської акції "Калинова гілка", leopin@ukr.net