Відбулась чергова двогодинна прес-конференція Президента Української держави Віктора Ющенка. Вона наводить на певні роздуми.

Президент втомлений, мудрий, толерантний, спокійний, впевнений у собі. Але дуже самотній.

Чому?

Факторів цього чимало.

В його секретаріяті працює колективний недоріка Дуращенко, який не вміє, не хоче або не може ефективно працювати. Він розтроєний і розчепірений, він бездарний і неефективний.

Пані Геращенко у прямому ефірі показала, як діє сортування небажаної для Президента інформації – чи це не цензура? Ми передали і своє запитання Президентові: „Вельмишановний пане Президенте, один розумний чоловік сказав: „Якщо ви не є частиною вирішення проблеми, ви самі стаєте проблемою”. У цьому контексті, пане Президенте, чи думаєте Ви про свою президентську долю і якою її бачите – долею Єльцина, чи Ельчибея, чи Валенси, чи Ґавела, чи Еміла Константинеску, чи Ґорбачова, чи Кравчука,чи Кучми, чи це буде автентична доля?” Геращенко вирішила, що таке запитання не достойне Президента, зате випалила зопалу про рішення Кримського парляменту про оголошення Криму територією без НАТО, чим поставила Ющенка в дурнувату ситуацію.

Потім Президент запросив усіх присутніх на прес-конференції журналістів на офіційний прийом до Маріїнського палацу.

Ми надії піти туди не мали, але все таки перетелефонували до прес-служби. На сьому хвилину додзвону Олена Крикотун повідомила нам: „Президент був неправильно поінформований, списки запрошених на урочистості формує Геращенко, запрошені – зірки української журналістики, члени спілки журналістів.” Отак роблять з Президента дуренька, який ляпає на всю країну, не порадившись зі своїм колективним Дуращенком.

Б`ють Президента Ющенка немилосердно: хвиля реґіоналізації російської мови, хвиля України без НАТО, невізит Пуціна в Україну (начеб він за Кучми не відвізитував на сто років уперед), відсутність коаліції. Це подарунки від ворогів.

Але не згірше і свої стараються:

Дуращенко і Кабмін мовчать, не кажуть, не захищають свого Президента, наче всі гівна в рот набрали.

Синочок Андрійчик знов навалив цілу купу у татову капусту.

Радник і земляк Миша Дорошенко розмастив на кількох сторінках своєї підтирачки СБУ країни, не розуміючи, що він розмастив Україну і її Президента, не розуміючи, що такими речами так не жартують. Не диво, що Миші на прес-конференції не було. Була легендарана Віра Іванівна, по якій пройшлися ЗМІ напередодні.

Не полишили нагоди „помогти” Президентові ідіоти з УНП – били в барабани і вищали протягом усієї прес-конференції Президента. Питається, чи це не Ваш Президент? Чи він не Вашу програму виконує і чи буде Вам кращий інший?

Дивина та й годі.

Сто років самотності – це у Маркеса. А в нас – тисячоліття. Тяжко було Ярославові Мудрому, Данилові Галицькому, Богданові Хмельницькому, Іванові Мазепі, Симону Петлюрі, Євгенові Коновальцю, Степанові Бандері, бо вони на тисячоліття випереджали свій час і були у цьому самотні.

Що робити?

Формувати потужний Правий фронт, дати можливість молодим українським професіоналам взяти відповідальність за долю країни. Ющенко мусить це усвідомити і зробити, інакше це зробить інший Президент.