Позиція Кокотюхи і Буквоїда тут:
http://bukvoid.com.ua/column/2011/11/28/101349.html
А тепер наша:

Сталася дивовижна річ – письменники НСПУ відсторонили від влади негідника, паразита, крадія, брехуна, графомана, який 10 років поспіль паразитував на їхньому горбі і запраг третього терміну (як Брєжнєв, Лукашенко, Кучма, Мушкетик).

Чи прийшли натомість гідні люди? Час і дії покажуть.

Чи Баранов щось казав про підтримку влади, усіх її дій? Та ні. Він чемно подякував президентові за привітання, а в інтерв’ях слушно зауважив, що відмовлятись від належного через політику не варто. Деполітизація НСПУ – ось основна думка нового голови НСПУ.

Тепер про душу Кокотюхи.

На полицях пилюжаться його фоліанти про Юлю і Юру. І чим вони ріжняться від подібних писань Чемериса (про Кравчука і Януковича)?

Та нічим.

Він писав ті книжки за велінням серця чи за гроші? Він поділяв владну політику Юлі і Юри чи ні?

Юра, будучи міністром МВС:

--Вчинив бійку в АП після засідання – увага – РНБО і не подав у відставку.

-- Вчинив п’яний дебош у Франкфурті-над-Майном, вимагаючи Анжелу Меркель негайно і не подав у відставку.

-- Не створив європейського міністерства внутрішніх справ, хоча міг.

-- Не гуманізував кримінальне законодавство,хоча міг.

Книжка про нього Кокотюхи – страшна сірятина, бо і герой нікчемний, і автор, відверто кажучи, свій талант потратив більше на неперевершений роман «Повзе змія», ніж на якогось там Юру.

Юля, будучи піар-міністром України

1.   Змусила свою політсилу голосувати у парламенті в унісон з ПР за російську як другу державну (пакет від 2 вересня 2008 року).

2.   Написала статтю в ЕКОНОМІСТ (видається щороку 20 мовами Европи) про потребу вступу до ЄС і НАТО тільки спільно з Росією.

3.   Підхіхікувала Путіну, коли той публічно знущався з Президента її держави.

4.   Не дала коштів на оголошені Ющенком 2008 року позачергові парламентські вибори.

5.   Мовчала, як … , коли гучала грузинсько-російська війна.

6.   Проігнорувала візит Варфоломія 1 до Києва…

Продовжувати?

Кокотюха вчинив пеан Юлі, бо його товариш Чепинога підмахнув замовлення, чи не так?

Найбільше мене вразила «любов» друга «письменників» Донія та його «письменників» до свободи слова і думки. На якийсь стьоб на Літфорумі великий друг Кокотюхи, «успішний» на гранти чужих розвідок Жадан пише доповідну в прокуратуру Києва, що, бачте, Літфорум розпалює міжнаціональну ворожнечу. Ланцюг простий: Жадан-Кокотюха-Доній-Луценко-УБОП міста Києва. І вже якийсь майор Балтманіс телефонує мені і вимагає допитів, пояснень і прочая, і прочая. А наїзд Луценка через сімейний бізнес на    підприємця Затхея, якого ми два місяці героїчно витягали з СІЗО?

Так що раджу Кокотюсі помовчати про владу і співпрацю з нею.

Щодо Донія як політика – це він запропонував на посаду голови ВР політичну повію Литвина, і що ж – 28 квітня 2010 року отримав «гонорар» від нього. За все треба платити, інколи навіть головою.

НСПУ є як даність, як можливість самореалізації для тих письменників, які не мають грантів з-поза меж своєї держави і не тачають туфту за контрактами з кількома неукраїнськими по суті видавництвами.

Кожен має вибір, де йому бути і де збуватись.

Роман КУХАРУК,

Голова правління Українського клубу

світлину взято з інтернету і просимо сприймати за метафору