Історія має здатність неодноразово повторюватись. Хоча люди не здатні вчитися на помилках попередників. Тому завше намагаються стати на граблі. У 2002 ми мали Команду озимого покоління. У 2006 – „Віче”. І методи, і обличчя, і результат – однакові. У 2002 році ми мали невизнаного генія Ющенка, тепер – геніяну Тімашенка, як любить артикулювати її вічний соратник Турчинов.

Тоді ж, у 2002 році, могли об`єднатися Єда і нусики. Кучма збагнув, же він уже після того буде „нє па тєм дєлам”, і дав хлопцям по руках.

Тепер президентські руки в шовкових нарукавниках – не царське то, мовлялечки, діло.

Об`єднання Єди і нусиків у далекому 2002 було цілком закономірним. Якби Ющенко був далекоглядним політиком, він би зумів переконати Кучму і став би реальним лідером нації. Не став.

Тепер союз двох ворогів після всього, що зроблено і сказано протягом обох виборчих кампаній – це скліщення вужа і їжака, що на виході дає кілька кілометрів колючого дроту.

Можна багато говорити про інтереси нації, єдність держави і диктаторські апетити Тимошенко, але це ніяк не може бути виправданням для калоіції двох ворогів. Весь кал, вилитий з обох боків на опонентів, ніде не зник – він є в ЗМІ, у свідомості народу. Дуже важко витягти з підсвідомості звинувачення у фашизмі, націоналізмі, американському лакействі з одного боку, і – у бандитизмі, неуцтві, російському запроданстві – з іншого.

Дуже важко буде пояснити виборцю – чому КУН, РУХ іде на союз з ворогами базових цінностей цих політичних сил. Так само тяжко буде повертатися у лоно нусиків Тарасові Чорноволу і Ганні Герман, після всього, сказаного ними

Не зрозуміють Ющенка, який своїм схваленням союзу нусиків-прусиків визнає ефективність їхньої політичної роботи на руйнування країни.

Але є й позитив у цьому всьому. Якщо дійсно союз прусиків-нусиків у вівторок стане реальністю політичного життя держави, то тоді:

1. З політичної арени остаточно будуть витіснені дивні ліваки – комуїсти і соці-а-їсти.

2. Політична смерть Мороза означатиме кінець покоління Кучми-антиКучми.

3. Народ отримає сильну опозицію в особі Юлії Тимошенко, яку покинуть деякі соратники-спонсори, але яка зможе цілком спокійно претендувати на політичну роль Ющенка зразка 2002 року.

4. Союз прусиків-нусиків здере машкару з мімікруючої системи, коли реальна русифікація притрушується українським декором, і під нашим прапором і нашим тризубом все наше паплюжиться.

5. Союз нусиків-прусиків розколе „Нашу Україну”, і вивільнені сили підуть у Правий фронт.

6. Створення Правого фронту стане потужним механізмом – нарешті! – реалізації власне української політики в Україні і світі.

7. Нове покоління змінить протрухлі політичні сили і забезпечить ефективний розвиток країни протягом найближчого часу.