* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

РОЗДУМИ ПРО ЄВРОПУ

12:16 26.06.2010

РОЗДУМИ ПРО ЄВРОПУ

Проблема, однак, полягає  у тому, що істинної європейської «Європи» як такої ще не існує.

Збігнев Бжезінський.

 

Взаємодія спільних потреб і конкретних інтересів викликає як інтегративні, так і дезінтегративні тенденції в Європейському Союзі. Інтегративні процеси, зумовлені потребою політичної та економічної інтеграції, знайшли своє вираження в утворені Європейського об’єднання вугілля та сталі (1951), Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариство з атомної енергії (1957), Римським договором (1957) і закінчуючи Маастрихтським договором, який став основою ЄС (1992/93).  Де були закладені три опори ЄС: 1) економічний і валютний союз, 2) спільна зовнішня політика та політика безпеки, 3) спільна політика в сфері внутрішніх справ та юстицій.

При аналізі взаємовідносин в середині ЄС слід враховувати й дезінтеграційні тенденції та процеси в ЄС. Першоімпульсом, який дав поштовх до загострення саме конфліктних ситуацій та дезінтегративних тенденцій, став  Лісабонський договір.

Лісабонський договір, відомий також як Договір про реформи (Офіційна назва – «Лісабонський договір про внесення змін в Договір про Європейський союз і Договір про установлення Європейського співтовариства») міжнародний договір, який підписано на самміті ЄС 13 грудня 2007 року в Монастирі ієронімітів в Лісабоні. Його призначення заключається в тому, щоб внести зміни в діючу угоду про Європейський Союз з метою реформування системи управління ЄС. Він замінив собою Конституцію ЄС, яка так і не набрала чинності.

З одного боку, договір був створений з метою покращити функціонування Європейського союзу в складі 27 держав-членів і закріпити його роль і позиції на світовій арені  в умовах різких глобальних змін. Але він викликав ряд конфліктів, які  показали, що Договір не може забезпечити баланс між цілям та інтересами держав-членів і ЄС.

Слід нагадати, що не зважаючи на те, що прихильники прийняття Договору йшли на крайні методи, такі як, уникнення проведення референдумів, при чому використовуючи всі юридичні хитрощі, як це було в Данії та Нідерландах, також  відверте ігнорування передвиборчими обіцянками, як це було у Великобританії, виникли значні проблеми його імплементації.

Яскравий приклад є Ірландія, яка затвердила договір в кінці 2009 року. Але в 2005 Ірландія відторгнула Лісабонський договір. При чому Ірландське «ні» рішуче відрізняється від французького і нідерландського «ні» 2005 року. Це жорстке «Ні», яке об’єднало майже всі соціальні групи, представників майже всього політичного спектра «зеленого» острова, виходило із всіх регіонів Ірландії. Ірландці,  схоже, на рівні самозбереження відчули, що проект ever closer Union[*] намагається переступити заборонену межу – свободу особистості і вибору та національну ідентичність. Варто зазначити, що головним «мотором» ірландської кампанії проти Лісабонського договору є Деклан Генли, ірландський міліонер і засновник групи Libertas. Євробюрократи  описують Генли як таємного представника американських військових, діяльність якого направлена виключно на підрив європейської інтеграції. Але все ж таки основна причина зацікавленості Mr.Генли це його широкий бізнес в сфері мобільного зв’язку та високо інноваційних технологій. Вірогідно, що позиціонування саме в цьому секторі зумовило негативне відношення до надзвичайно жорсткому регулюванню зі сторони ніким не обраних і нікому не підзвітних брюссельських чиновників [7].  

Отже, конфлікт євробюрократів та єврофедералістів з представниками ірландської еліти, це не просто, певне розходження ідей чи  плюралізм думок, це був (і залишається) гострий конфлікт, який тягне за собою серйозні наслідки. Хоча і з великими труднощами в Ірландії вдалося ратифікувати договір, але конфліктна ситуація, яка склалася є яскравим прикладом конфлікту національної еліти і євро бюрократії.

 «Лісабон» проектувався в якості передостаннього кроку до прийняття повномасштабної Конституції Європи.

Варто зазначити, що після підписання в грудні 2007 року тексту Лісабонського договору фундатор конституційного процесу Валері Жискар д’Естен зазначав, що текст «Лісабону» був написаний такою мовою, яка б виключала його прочитання.

Також, слід зазначити, що імплементації «Лісабона» - Договору реформ або Лісабонський договір ЄС і його положень передбачають відвертий виклик і для НАТО, і для майбутнього трансатлантичного співтовариства.  Мається на увазі посилення Європейської політики оборони та безпеки (ESDP) [5].

Три ключові статті Лісабонського договору, що дали юридичну основу для ESDP, разом з тим несучи пряму загрозу євроатлантичним відносинам:

1. Стаття про «постійному структурному співробітництво», що відкриває можливість окремим групам країн на базі відповідних критеріїв утворювати військові формування для виконання завдань різного ступеня інтенсивності.

Але хто з країн - членів ЄС володіє військовими засобами, які відповідають найвищим сучасним критеріям, і хто з країн-членів виконав свої союзницькі зобов'язання в повному обсязі під час виконання різних операцій і місій, перш за все в Афганістані? І хто подолав проблеми з так званими національними обмеженнями на ведення бойових дій з усього спектру інтенсивності при різних кліматичних та природних умовах?

2. Стаття про «солідарність» по відношенню до дій ЄС у відповідь на терористичну атаку або природні та ті, що сталися внаслідок людської діяльності катастроф.

3. Стаття 1, підрозділ 49 (с) про «взаємну допомогу», яка є обов'язковою для країн - членів ЄС і може розглядатися як пряма загроза статті 5 Вашингтонського договору, тому потрібно повністю зазначити її текст: «Якщо країна-член стала жертвою збройної агресії на свою територію, інші країни-члени будуть зобов'язані допомагати всіма засобами своєї влади, у відповідності зі статтею 51 Статуту ООН. Це не завдасть шкоди специфічному характеру оборонної політики та політики безпеки окремих країн-членів ».

В узагальненому вигляді Лісабонський договір планував визначити ESDP так:

«Компетенція Союзу в сферах спільної зовнішньої та безпекової політики буде охоплювати всі сфери зовнішньої політики та всі питання, що відносяться до безпеки Союзу, включаючи поступове формування спільної оборонної політики, що може привести до спільної оборони» (стаття 1, підрозділ 27).

Очевидним є те, що «Лісабон» тягне за собою небезпеку перетворення на конкурента Північноатлантичному альянсу, тоді країнам – членам ЄС потрібно бути визначатися з ким вони? Або шукати інші форми співіснування.

Причому Лісабонський договір, який, за словами депутата Європарламенту від Данії Йенс-Петера Бонда, є «державним переворотом», був спроектований як фундаментальна юридична основа такої стратегії [5].

Положення справ погіршується за рахунок зниження внутрішньої життєздатності Європи. І легітимність існуючої соціально-економічної системи, і навіть відчуття європейської ідентичності, які проявляється ззовні, опиняються вразливими. В ряді європейських держав можна визначити кризу довіри і втрату творчого імпульсу, а також існування внутрішніх перспектив, котрі являються як ізоляціоністськими, так і ескапістськими, які відводять від вирішення крупних світових проблем. Не зрозуміло, хоче ж навіть більшість європейців бачити Європу великою світовою державою і чи готові вони зробити все необхідне, щоб вона такою стала.

Три основні компоненти являлись колись політичним поштовхом до об’єднання Європи, а саме: пам'ять про дві руйнівні світові війни, бажання економічного оздоровлення і відсутність почуття безпеки, породжене радянською загрозою. Але починаючи з сер. 90-х, однак,  дані компоненти зникли. Економічне оздоровлення було досягнуте; скоріше всього проблема, з якою все в більшій мірі стикається Європа, заключається в існуванні надмірно обтяжливої системи соціального забезпечення, яка підриває її економічну життєздатність, в той час як великий супротив будь-якій реформі зі сторони особливих зацікавлених кіл відволікає європейську політичну увагу на внутрішні проблеми [1, с.76-77].

Справа реформування ЄС все в більшій мірі підтримується бюрократичною енергією, яку породжує великий бюрократичний апарат ЄС. В ідеях інституційних змін та правосуб’єктності ЄС (які передбачає Лісабонський договір) відсутній ентузіазм і розуміння важливості мети. Взагалі, ЄС складає враження такого, що потрапив в складне становище, не маючи цілі, хоча і з високим рівнем добробуту, але не спокійною в соціальному плані групи суспільства, яка не приймає участі в реалізації якихось більш крупних ідей. Реформування Європи все більше являє собою процес, а не ціль.

Лісабонський догові став тим першоімпульсом, який вивів на поверхню саме ті проблеми, конфлікти та дезінтеграційні тенденції в ЄС,  про які так не хочуть говорити єврочиновники.

Саме зараз Україні потрібно приділяти увагу не тільки процесам інтеграції в ЄС, а і дезінтеграційним тенденціям, які викликають більше питань чим відповідей.

 

Список використаної літератури:

1.   Бжезинский Збигнев. Великая шахматная доска (Господство Америки и его геостратегические императивы). М.: Междунар. отношения, 1998.

2.   http://www.zn.ua/1000/1600/63296/. Выживет ли Европейский Союз? Ирландцы сказали однозначно: «Нет». - 2010. – 21 травня – 14.00.

3.   Шегедин А. Договор о реформе ЕС — в полном тумане. // Netинфо, 18.10.2007.

4.   Юлия Крук. Конституция Европейского союза: история подготовки и причины провала ее ратификации. журнал международного права и международных отношений 2009 — № 2.

5.   http://www.zn.ua/1000/1600/63546/. НАТО, умерший Лиссабонский договор ЕС и украинское евроатлантическое позиционирование. - 2010. – 21 травня – 14.00.

6.   http://www.zn.ua/1000/1600/63615/. Союз ради Средиземноморья или Средиземноморье ради Франции? - 2010. – 21 травня – 14.00.

7.   http://www.zn.ua/1000/1600/63702/. Европейское сражение Деклана Генли и Николя Саркози: Дублинское начало и версальское продолжение. - 2010. – 21 травня – 14.00.

8.   news.bbc.co.uk (25.03.2007). - 2010. – 21 травня – 14.00.

 


[*] Ще більш тісного союзу