Чимало українців прикро вражені складом нового уряду. Ті, хто голосував за Юлю, готові розшматувати «противсіхів». Галицький П’ємонт депресує, а правильна національна еліта в паніці. Дехто не вірить в трагізм ситуації і гарячково шукає хоча б якийсь позитив серед першої інформації про наміри нової влади. Катастрофа! А я думаю, що все це звичайні понти. Напевно хтось дуже хитрий радить Януковичу, бо він вже зробив висновки з уроків Ющенка. Тепер без жодного оголошення морочить голови патріотам, сподіваючись виграти час для конче потрібного передиху, щоб спокійно перебрати повноту влади в Україні. Бюджет тяжко захворів дефолтом і новий Гарант мусить «ганяти понти», інакше роздемокрачені українці вимагатимуть покращання життя вже сьогодні і зроблять з його рейтингом те саме, що з іміджем президента- попередника. Найважче зрозуміти цю просту як борщ тактику нам, м’якотілим і багатослівним галицьким патріотам. Для нас це є великим секретом Полішенеля. Доведеться його розкривати, інакше українці нізащо не здогадаються і замість нарощування національної політичної сили почнуть метатися в паніці та строчити нікому не страшні заяви проти Табачника, будуть сумніватися в професійності головного економіста Цушка чи перейматимуться корупційністю очільника енергетичного відомства. Весь уряд в персонах, починаючи з Азарова, побудований так, щоб сердешним українцям було про що поговорити і посперечатись принаймні перші 100 днів президентства Януковича. Геніально! В цій запеклій словесній боротьбі з одіозними персонажами уряду і в розбірках на тему хто із своїх спричинився до перемоги влади Януковича всі патріоти мають пересваритись і не один українець відречеться від вчорашнього друга. Мало хто з нас розуміє, що зроблена ставка на українське самоїдство, і лиш чекають, що розпорошені політичні націонал-демократи будуть знищені руками самих демократів та знервованих українських патріотів. Патріоти звикли сприймати українську політику з валідолом і нервово вкорочувати собі життя, полишаючи Неньку-Україну на волю Божу. Хто відважиться звести все це на жарт, представляючи національні страхи в картинках вишуканого чорного гумору? Недавно якийсь телеканал демонстрував доречний для перегляду фільм: «Чи боїшся ти темряви?» Раджу переглянути. Це допоможе розслабитись і навчитись прямо дивитися в очі власному страхові. Може український кошмар розвіється, а життя виявиться не таким вже трагічним. За час, поки ми дуже боялись втратити Україну, між нами виросло молоде покоління українців - здібних юристів, політологів і боксерів. Вони знають, що долати паскудство треба конкретно, спокійно, сильно і з гумором, як належиться вільним українцям в Україні. Для грамотного юриста не є проблемою змусити Дмитра Табачника свято виконувати Державну програму сприяння українській мові, а його висловлювання вже нікого не шокуватимуть після втрати ним статусу недоторканного депутата. Хоча надійніше – домогтись його звільнення з посади легким зусиллям української громади. Міністр - це всього лиш людина, беззахисний чиновник, найнятий за наші податки, а хтось вже й злякався!...Будь-який студент юрфаку скаже як без особливих урядових постанов можна навчити вчителя не тільки україномовної, але й російськомовної школи шанувати державну мову на уроках, на перервах і в процесі виховання молодих українських громадян. Смішно спостерігати, як ми самі себе лякаємо ще не накликаним страхом. Якби жив Остап Вишня, про сучасні політичні владні понти він сказав би щось філософське і неймовірно смішне. Нас порятує тільки гумор, бо валідол для патріотів вже давно не модний. Кожного вечора, наодинці, варто вмикати у кімнаті слабеньке світло і з широко відкритими очима, повільно підходити до дзеркала, щоб сміливо заглянути в очі власному страхові. Потім згадати щось кумедне і незлобливо розреготатися, розганяючи залишки боязні темряви. Відкрити вікна, вдихнути на повні груди весняного повітря і спокійно робити те, що належиться робити порядному українцеві! Все буде гаразд, якщо українці сприйматимуть понти влади з добрим гумором, посилатимуть українофобів до суду, а метушню політиків вважатимуть дрібницями проти звичайних радощів життя і злагоди української громади !
