* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

СОН ВІД ФЕРЕНЦА

20:24 16.12.2009

СОН ВІД ФЕРЕНЦА

На Україну спадає біле марево першого, чистого снігу, синіє відтінком неба і надвечір’я починає мерехкотіти світлом автівок і відблисками телеекранів  із вікон приспаних осель. Українці  вмощуються у  зручних кріслах перед телевізорами. Екрани присипляють, тупо блимаючи картинками і заморочують так, що нікого вже не нервує остогидла передвиборча реклама. Всі потомились і  прагнуть стандартного Нового року чи  урочистого і хвилюючого колядою Різдва. Всі хочуть  дива  і готові  задля для цього на мить стати  щирими і  легковірними, ще безгрішними малими дітьми в теплих обіймах м’яких крісел і бачити гарний сон під гіпнотизуючі побрехеньки «телеящика». Голубий екран заворожує, бадьоро, по змовницьки  моргає  і раптом являє  двох  до болю рідних  кандидатів і ніби й не кандидатів – звичайних,  колоритних і щирих українців. Один з них статечно виступає наперед, як старший за віком, і з повагом промовляє:

« Дорогі, любі Українці! Захищайте українське, любіть українське, творіть українське, виробляйте і купуйте не чуже –українське, бо це істинно ваше і для вашого добра на нашій, Богом даній землі! Не буду  багатослівним, лиш хочу додати – будьте Українцями, бо з цього починається все і тільки душевним українцям  захочеться виконати мої прості поради, бо в них  закодована основа  українського способу життя з покон віків аж до сьогодення. А сьогодення  диктує нам умови чергового вибору. Дякуючи Богові, я мав нагоду  сказати своє слово кандидата  і мушу дочасно завершувати президентські виборчі перегони. Скажу чесно - ми не змогли заздалегідь об’єднати українські сили. Не встигли заздалегідь, протягом двох років презентувати нації єдиного достойного і молодого наступника діючому  президентові. Ми свідомі цього, тому йшли на ці вибори не як кандидати, а як носії української ідеї і як представники національного політикуму, маючи на меті продемонструвати, назло численним противникам національної державности,  реальну присутність справжньої української політики, здатної діяти єдино і в перспективі разом набрати не менше половини  голосів на майбутніх парламентських виборах.» Після останньої дуже довгої і витіюватої фрази промовець перевів дух і продовжив: « Наразі українська ідея, яка на вустах патріотів звучить як національна державність,  полягає в збереженні  наступності  президентів - українських державників, починаючи з обрання  Віктора Ющенка. Як  принципові українці, ми часто критикуємо свого президента, бо хотіли б набагато більшого. Наразі дякуємо Богові й за те, що йому вдалось зробити для української нації, долаючи різновекторні спротиви  і безжальну  з нетерплячки критику  грішних у зневірі українців. Проте велика ідея наступності  українців-державників  на  посту президента є тією вищою метою, яка швидко здолає занепадництво і виведе українство на широкий шлях поступу. Заради цієї ідеї вирішую припинити особисту участь у виборчих перегонах і закликаю Українців нещадно притлумити в собі справедливі жалі і забути нездійснені сподівання заради  загального добра нації проголосувати за Віктора Ющенка! Як реалісти, мусимо визнати, що в умовах потужної олігархічної протидії,  ми не змогли своєчасно і стовідсотково переконливо презентувати нації молодого кандидата, але через п’ять років ми таки оберемо президентом гідного і молодого українця. Тому ще раз закликаю всіх  українців  і всіх громадян доброї волі, які бажають жити у вільній і сильній Україн, віддати голос за Віктора Ющенка! Він показав нам  надзвичайно цінний історичний урок : Мало обрати президентом українця –треба бутив сією громадою  з ним заодно до останку і водночас не забувати про висування кращого наступника.»  Життя спонукає нас домагатись внесення зміни до Конституції  щодо скасування другого терміну президентства. Це спонукатиме українського президента до рішучих дій і самопожертви на благо нації . Оберімо Ющенка, бо його останній, другий термін буде для нас запорукою демократії і дасть змогу надійно підготувати йому гідного наступника. Після тяжкої боротьби, в якій, будьмо чесні, президент не мав достатньої підтримки від нас, українців, в другій каденції Віктор Ющенко має надію тільки на нашу підтримку і він не відступить, бо поклав на жертовник національної державності  власне здоров’я і спалені нерви! Оберімо Ющенка  як нашу гарантію того, що українська Україна  зростатиме в силі  і  ця справа  буде гарантовано продовжена його наступником, а за ним прийде достойніший українець   і так  буде завжди! Так буде завжди, поки Україна!» Дальше говорити статечний українець вже не міг, бо почуття таки взяли верх - стиснуло в грудях і засльозилися очі. Та, власне,  він сказав усе, що хотів.

Наперед виступив молодший, кремезний поставою кандидат,  з кучерявим чубом і   відкритим, козацьким поглядом  карих очей, спрямованим кудись далеко, поверх звичного і  буденного, з яким не може миритися  той, хто бере на себе тягар лідера нації Він озвався , промовляючи сильним і впевненим  голосом: « Дорогі українці! Я український націоналіст, тобто  патріот України, який не тільки демонструє любов до рідної землі і мови предків. Націоналіст – це патріот, який щодня і щохвилини  підкріплює свої почуття переможною дією, щодня і щохвилини дбаючи про національні інтереси України ,  Богом даної нам землі. Націоналізм допоможе нам  перебороти кризи і  об’єднає українців та всіх громадян спільними національними інтересами. Почнемо із захисту власної економіки під гаслами: «Свій до свого по своє», «Купуй, виробляй і захищай українське, бо це твоє  і має бути найкращим!». Об’єднуючий націоналізм звільнить нас від впливу чужої пропаганди і колоніального спадку міжнаціональної ворожнечі,  забезпечить взаємоповагу громадян будь-якої національної приналежності, зробить реальністю задекларований Конституцією вільний розвиток національної самобутності кожного,  відновить єднання  в мові, вірі і культурі  віками колонізованих українців, поверне гідність усім громадянам України, бо тільки гідне суспільство може розраховувати на заможне і  сповнене  культурою та вірою життя. Я дякую Богові, що дав мені змогу, як кандидатові у президенти, говорити з вами про те, що нас єднає, а об’єднує нас любов до нашої України, Богом дарованої нам землі. На цій землі зможемо з приємністю проживати, якщо навчимось  сучасного націоналізму як громадянської взаємоповаги і захисту власних національних інтересів у змаганні з конкуруючим світом! Чудово розумію, що справжня розмова  у нас ще попереду,  бо наша правда поширюється серед вільних духом громадян і щодень набуває сили. Сьогодні нам ще зарано сподіватись повного розуміння на всіх теренах України, хоч наші  однодумці одержали перемогу на місцевих виборах, а наша ідея захоплює молодь не тільки етнічних українців – всіх сучасно мислячих молодих громадян. В нашому молодому середовищі вже зріє нова когорта політиків-державників і  проявляють себе достойні наступники українських президентів. Наш час прийде скоро. Для  здобуття щирої громадянської підтримки треба хоча б п’ять років стабільного курсу  національної  державності, який започаткував чинний президент Віктор Ющенко. Зараз ще зарано, але час молодого українського президента обов’язково настане через п’ять років. Тому свідомо припиняю особисті виборчі перегони і дякую Богові за можливість широго спілкування з вільними громаддянми України. Це дало нам наснагу для майбутньої спільної перемоги на майбутніх парламентських виборах. Ми всі до одного об’єднаємось і підемо єдиною силою, здобудемо більшість голосами  активних громадян  і очистимо  український парламент від олігархічних кланів. З нами Верховна Рада служитиме інтересам громадян і захищатиме виключно національні інтереси держави. Ми зробимо це, бо ми, молоді і маємо твердий намір  жити на своїй, Богом даній землі достойно, як мають жити громадяни європейської вільної держави!.» Його погляд все ще напружено пронизував передній край обрію. Промова закінчилась, хоч вуста напружено все ще шукали якихось дохідливіших для розуміння слів. Поволі за цими двома поставали  старші та молоді, маленькі і великі  політики,  і кожен говорив про зречення власних амбіцій та єднання в  українську непереможну і відповідальну силу. Це було щось надзвичайне! Телеекран тремтів від  емоційної напруги , пробуджуючи  розімлілих у зручних кріслах громадян. Невже наші обєднались? Хвиля загальнонаціонального розчулення невидимо сколихнула   усе  громадянське суспільство. В когось навернулись сльози і телевізор вражено замовк, відчувши повну втрату колишнього власного впливу над людьми, що нарешті пробудились і  стали громадянами Великої України. А один дуже міцно приспаний громадянин таки був  розбуджений власною дружиною. Вона вибігла із спальні на дивний емоційний шум,  розпатлана, в нічній сорочці і потертих, мяких старомодний капцях. Довго торсала  чоловіка за плече і розбудила.

- Мусила збудити тебе, чоловіче, бо кричав : «Слава! Слава!», голосно ридав і махав руками, як Миколин вітряк! Сидиш коло телевізора, спиш з телевізором і згинеш коло клятого телевізора!

- Агій стара! Приснилось таке, що уявити собі важко! Може це сон віщий, бо після нього на душі  якось легко і сваритись з тобою не хочеться!

Потроху все заспокоїлось, затихло. Телевізор по-змовницьки мовчав, нічого не показував. Було ближче до світанку.

 

Володимир ФЕРЕНЦ