У результаті проведення політичної реформи уряд на чолі з прем’єр-міністром позбувся опіки президента; віднині кабінет міністрів є інструментом реалізації політики не глави держави, а коаліції депутатських фракцій у парламенті. І виходить, що президент і прем’єр-міністр можуть фактично представляти або фракції, які протиборствують усередині одного громадського об’єднання, або різні за політичною орієнтацією громадські об’єднання. Інакше кажучи, президент і прем’єр-міністр можуть захищати інтереси та здійснювати волю або різних груп тиску всередині одного політичного табору, або ворожих політичних таборів.

Таким чином, реформована українська конституція дає санкцію на визрівання і розростання до колосальних масштабів бюрократичного конфлікту. А тому Основний закон Української держави слід не просто переглянути – його слід кардинально й раціонально оновити – чи підготувати та прийняти нову конституцію.

Зміна політичної системи повинна передбачати в першу чергу радикальну реформу інституту глави держави; ця реформа мусить закріпити за ним такий статус, за якого: глава держави є главою виконавчої влади, тобто має найвищу виконавчу владу. Роботою уряду керує президент. Посада прем’єр-міністра (або міністра-координатора кабінету міністрів) відсутня. Персональний склад уряду комплектується главою держави без участі парламенту. Члени кабінету міністрів відповідальні перед президентом. Парламент не може висловлювати недовіру окремим міністрам. У парламенті президенту як главі держави і главі уряду належить право законодавчої ініціативи.

У парламенті формується постійно діюча більшість, покликана підтримувати пропозиції, з якими виступає глава держави та виконавчої влади. Якщо парламент протягом одного місяця не зміг сформувати постійно діючу більшість, президент має право достроково припинити його повноваження.

Президент може також достроково припинити повноваження парламенту в разі незатвердження ним протягом трьох місяців підготовленого й поданого в установленому порядку (не пізніше 15 вересня кожного року) кабінетом міністрів державного бюджету.

У законі про внесення змін і доповнень до чинної конституції чи в новій конституції має закріплюватися неможливість перегляду основного закону держави в тому разі, якщо предметом його перегляду буде зміна президентської моделі республіки.

Закріплення за главою держави функцій глави уряду сприятиме швидшому й ефективнішому вирішенню екстраординарних загальнонаціональних проблем.

(Обов'язковість надання парламентом згоди на призначення президентом усього складу уряду або частини його складу (йдеться про ключові урядові посади) приведе до того, що процес формування всього складу уряду або частини його складу буде підпорядковано процесові створення постійно діючої парламентської більшості; іншими словами, дієздатність кабінету міністрів буде поставлено в залежність від політичної кон'юнктури, яка складеться в парламенті; а звідси випливає те, що професіоналізм урядовців буде принесено в жертву амбіціям партійних діячів.) КОНСТАНТІНОВ Владислав Євгенійович Дом. адреса: м. Київ, вул. Л. Гавро, 11 Д, кв. 288. Моб. тел.: +38 (097) 448-26-38.