* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

ЛУЦЬК. ВІЗИ. КОНСУЛЯТ.

02:00 02.11.2009

ЛУЦЬК. ВІЗИ. КОНСУЛЯТ.

Візові обмеження є одним з основних чинників, що стримують міжлюдські комунікації в Європі. Для громадян України цей фактор протягом останніх 5 років перетворився у надзвичайно чутливу проблему, що негативно впливає не лише на забезпечення одного з фундаментальних прав людини – права на свободу пересування – але і на темпи європеїзації українського суспільства, замкненого візовими бар’єрами від більшої та найбільш розвиненої частини Європи.

Питання візового режиму у відносинах України та ЄС протягом останніх років перебуває під пильною увагою всього українського суспільства, а політичні гравці намагаються заробити політичний капітал на демонстрації турботи про громадян України. На жаль, політизовані прояви турботи нерідко лише поглиблюють проблеми тих, кого в сумнівний спосіб намагаються захистити деякі політики. Застосовувані на державному та дипломатичному рівнях інструменти впливу – традиційні, але ефективність їх не завжди є  високою.

Підписання Угоди про спрощення оформлення віз та її імплементація, двосторонніх угод про малий прикордонний рух, початок «візового діалогу» з кінцевою метою скасування візового режиму, - неповний перелік конкретних зусиль, здійснених протягом останніх трьох років.

Асоціація захисту прав молоді Волині пропонує вашій увазі результати третього етапу моніторингу практики видачі віз громадянам України Генеральним Консульством Республіки Польща, що здійснювався з 1 по 9 липня 2009 року. Попередні етапи дослідження проходили в липні-серпні 2008 року та в листопаді 2008 року.                                                       Під час дослідження у 2009 році проводилось анкетування респондентів, серед осіб, що отримали візу чи відмову у ній та пройшли всі візові процедури, від подання документів до одержання рішення. Також застосовувалось опитування за результатами прийому документів від аплікантів для виявлення «прихованих відмов» ще на етапі подачі документів. Також проводились співбесіди щодо теперішнього та попереднього досвіду візового клопотання та подорожей до Європейського Союзу.

Загалом, протягом дослідження, було опитано 140 громадян України, з них:

- 100 осіб в ході анкетування;

- 30 осіб в рамках опитування під час подання документів на розгляд;

- з 10 особами проводились структуровані інтерв’ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I.  РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЩОДО ДОСВІДУ ПРОХОДЖЕННЯ ВІЗОВОЇ ПРОЦЕДУРИ

 

1. 1 Загальна характеристика респондентів, котрі пройшли всю візову процедуру

Стать

Серед респондентів, що були опитані частка чоловіків становить - 53.0 %, жінок – 47.0%. Таким чином, беручи до уваги результати попередніх моніторингів видачі віз Генеральним Консульством (у липні, листопаді 2008 року) у м. Луцьку, частка чоловіків та жінок коливалась у межах 57.5% та 42.5%, а відтак залишається тенденція у домінуванні заявників чоловічої статі.

 

Графік 1. 1

 

 

Освіта

Половина усіх опитаних мають середню спеціальну освіту (50.0%). Дещо менше опитаних з вищою освітою (44.9%), респонденти з повною середньою освітою склали - 4.1%, а з неповною середньою - 1.0%.

 

Графік 1. 2

 

Вік

Віковий діапазон респондентів коливається від 18 до 65 років (липень: 18 – 63 роки, листопад: 22 – 72 роки). Для зручності вік опитаних був розділений на кілька підгруп. Відповідно можна вважати, що найбільш чисельною групою заявників є респонденти вік яких коливається від 30 до 41 (49. 5 %), меншою групою (23.7%) представлені заявники вік яких 18 – 29 років. Опитаних віком від  54 до 65 років – 14.4 %, а від 42 до 53, відповідно, 12.4%.

Графік 1. 3

 

Зайнятість

Основна частина опитаних, а це 67.0%  працюють, тоді як кожен третій (33.0%) є безробітним.

Графік 1. 4

 

 

Серед безробітних вагомий відсоток складають пенсіонери  (41.9%), 29.0% опитаних були  студентами. 16.1%  заявників, є тимчасово не працюючими, а 12.9% - офіційно зареєстровані у центрі зайнятості.

Графік 1. 5

 

Серед заявників, що задекларували свій статус зайнятої на ринку праці особи, кожен третій  - 33.3% працює на приватному підприємстві. Дещо менше – 25.0% респондентів є представниками державних установ та підприємств. Майже кожен п’ятий із опитаних (18.3%) є приватним підприємцем, кожен десятий (10.0%) працює у колективному сільськогосподарському підприємстві. Представників громадських організацій, котрі подавали документи на отримання візи було опитано 8.3%, працівників акціонерних товариств - 3.3%, та 1.7% працівників іноземних компаній.

Графік 1. 6

 

 

Щодо зайнятих посад, то респонденти розподілились наступним чином: найбільшою посадовою групою у 39.9% є кваліфіковані працівники, по 16.7% опитаних займають посади кваліфікованих фахівців з вищою освітою, та різноробочих/підсобних працівників. 11.1% респондентів, займають робітничі посади у сільському господарстві; 9.3% - керівники/заступники керівників організацій та керівники підрозділу організації, 7.4% респондентів є кваліфікованими фахівцями з середньою спеціальною освітою.

 

Графік 1. 7

 

 

Відстань від місця проживання до консульства

Більшість респондентів є мешканцями м. Луцька (53.1%), що практично відтворює картину даних, попередніх двох етапів дослідження. Найвіддаленіша точка звідки прибували заявники сягала 300 км (1.0%).

 

 

 

 

Графік 1. 8

 

Місцевість проживання

Найбільша частка респондентів-заявників проживає в обласних центрах (58. 6%), а найменша – в  м. Київ – 1.0%.

Графік 1. 9

 

1. 2 Візові клопотання заявників та результати очікувань

Категорії осіб та мета їхніх подорожей

Серед перелічених категорій осіб, в аплікаційній формі опитувальника, найбільш чисельною виявилась група підприємців та представників бізнесу – 41.4%, проте, мета їхньої поїздки не була пов’язана з професійною діяльністю (70.7%). А найменш чисельними є групи: працівники органів державної влади (1.0%),  журналістів (2.0%), спортсменів та осіб, які їх супроводжують (1.0%), осіб віком до 18 років (або осіб до 21 року, які знаходяться на утриманні) (1.0%).

Таблиця 1. 1

 

 Категорії громадян України, що клопотали про отримання візи

Кількість респондентів (%)

Мета поїздки

Так

(%)

Ні

(%)

Працівники органів державної влади

1.0

Чи їдете з професійною метою?

100

0.0

Постійні члени офіційних делегацій

0.0

Чи їдете з професійною метою?

0.0

0.0

Близькі родичі осіб, що проживають на території держав-членів ЄС

 

19.2

Чи їдете з метою їх відвідання?

100

0.0

Підприємці та представники бізнесу

41.4

Чи їдете з професійною метою?

29.3

70.7

Журналісти

2.0

Чи їдете з професійною метою?

100

0.0

Водії та залізничники, які здійснюють міжнародні перевезення на території ЄС

8.1

Чи їдете з професійною метою?

100

0.0

Особи, які беруть участь у науковій, культурній та мистецькій діяльності

 

2.0

Чи їдете з професійною метою?

100

0.0

Спортсмени та особи, які їх супроводжують

1.0

Чи їдете з професійною метою?

100

0.0

Учасники офіційних програм обміну, організованих містами-побратимами

 

7.1

Чи їдете з професійною метою?

100

0.0

Учні, студенти, аспіранти і вчителі

8.1

Чи їдете з навчальною метою?

66.7

33.3

Пенсіонери

 

9.1

 

 

 

 

Інваліди та особи, що їх супроводжують

 

0.0

 

 

 

 

Особи віком до 18 років (або особи до 21 року, які знаходяться на утриманні)

 

1.0

 

 

 

 

 

Перелік документів для оформлення візи

Перелік документів, які  необхідні для оформлення візи, що вимагають в консульстві від заявників, наведено в Таблиці 1.2.

Таблиця 1. 2

 

Перелік документів

Кількість респондентів (%)

1

Візова анкета

 

100.0

2

Фотокартки

 

100.0

 

3

Дорожній документ (окрім паспорта)

 

29.0

 

4

Посвідчення особи (окрім паспорта)

 

 

10.0

5

Запрошення

 

43.0

6

Підтвердження наявності коштів на транспорт та проживання

 

39.0

7

Прописка (реєстрація)

 

0.0

8

Підтвердження влаштування на роботу в країні спрямування

 

56.0

9

Інші документи

 

0.0

Серед опитаних котрі відмітили, що у них вимагали дорожній документ (окрім паспорта) – 29.0%, усі без винятку, до пакету документів додали посвідчення водія. Схожа ситуація спостерігається і з посвідченням особи (окрім паспорта). Усі 10.0%, у яких вимагали таке посвідчення додали посвідчення інваліда чи пенсійне посвідчення.

У випадках підтвердження наявності коштів на транспорт та проживання респондентів просили надати: довідку з банку або чек з банку про оплату певних послуг, що будуть надані подорожуючим на території ЄС.

Рішення консульства

На рішення консульства у різних випадках  заявники очікували від 5 до 15 днів, але в переважній більшості цей термін становив 7 днів (77.3%). 5.2% заявників очікували рішення консульства довше, ніж 10 днів, що встановлені Угодою.

Із загального числа респондентів, що подавали документи на отримання візи 95.9% отримали її, 4.1% - отримали відмову. У попередніх етапах моніторингу по цих же позиціях відсотки, у першому етапі, складали 90.0% та 10. 0%, у другому ж 95.0% на 5.0%.

Графік 1. 10

 

Основна частина респондентів (76.0%), котрі бажали отримати візу сплачували за неї 35 євро, тоді, як 24.0% - отримали її безкоштовно (87.5% і 12.5% перший етап дослідження, другий – 78.9%, та 21.1%).

 Графік 1. 11

 

Консульський збір сплачений респондентами за візи складав 35 евро (100.0%). Жоден з опитаних не оплачував послуг різноманітних посередників.

У Таблиці 1. 3 наведено інформацію щодо типу візи і кількості в’їздів, про які клопотали, і які отримали респонденти.

Таблиця 1. 3

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВІЗИ

Тип візи

клопотали (%)

отримали (%)

B

34. 3

36. 5

C

41. 5

39. 5

D

24. 2

24. 0

Кількість в’їздів

клопотали (%)

отримали (%)

один

16. 5

21. 1

два

44. 3

51. 6

мульти

39. 2

27. 4

Термін дії та термін перебування

Максимальний термін дії, що заявлявся - 365 днів - 20.0% респондентів, а термін перебування в 1 рік - 8.2%, мінімальний термін дії у 15 днів заявлявся  22.4%, термін перебування 3 дні – 3.0%.

Отримані максимальні термін дії та термін перебування були ідентичні 365 днів – 7.3% і 1.0% відповідно, а мінімальні: термін дії - 6 днів – 1.0%, а термін перебування  - 3 дні – 5.2%.

 Найбільш бажаними термінами дії віз у опитуваних, були 15 і 60 днів (по 20.4%), 30 днів (18.0%), термінами перебування 15 (24.0%) і 30 днів (21.0%). Проте, частіше отримували візи терміном дії  15 днів (29.2%) та 30 днів (20.8%) з терміном перебування 15 днів (28.1%).

Черги

Кількість респондентів, що стояли в чергах на різних етапах оформлення візи становить 96.8% опитаних. Для порівняння слід зазначити, що при дослідженні в липні 2008 року, цей показник становив 87.5%, а у листопаді, того ж року склав 27.5%.

Графік 1. 12

 

Довідка. Для коректності слід зазначити, що надміру високий рівень осіб, що перебували у чергах, протягом усіх візових етапів, спровокований і тим, що літні місяці є сезонним періодом отримання додаткових заробітків шляхом виїзду на роботу до країн Європейського Союзу та зокрема Республіки Польща.

Серед опитаних, котрі задекларували, що стояли в чергах, найбільша частка заявників перебували в черзі від 1 год. до 2 год. (61.2%), а найменша у чергах понад 3 години.

Графік 1. 13

 

II. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАНЯ ЗАЯВНИКІВ, ЩО ВІДВІДУВАЛИ КОНСУЛЬСТВО, ПІД ЧАС ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА РОЗГЛЯД

 

Під час третього етапу моніторингу Генерального Консульства республіки Польща було проведене опитування заявників, котрі безпосередньо в день опитування подавали документи для отримання візи. Кількість таких респондентів у м. Луцьку склала 30 осіб.

Серед заявників, котрі були опитані, у 90.0% випадків прийняли документи без будь-яких зауважень, у 3.3% прийняли з умовою (зобов’язанням) донести додаткові документи, а 6.7% взагалі відмовили у прийнятті документів.

Графік 2. 1

 

 

Поміж документів котрі заявників зобов’язали донести  були зазначені: довідки про працевлаштування (3.3 %).

Найбільш загальною причиною відмови у прийнятті документів (57.0%) було їх неправильне оформлення. У кожного четвертого респондента був неповний комплект документів, а у 18.0% було недостатньо коштів на рахунку.

Графік 2. 2

 

 

Завданням інтерв’юерів, також було, зафіксувати картину існування чи відсутності черги під час процедури подання документів заявниками, а також кількості осіб у чергах та середній показник обслуговування заявників за певний відрізок часу – 1 годину.

Відтак виявилось, що серед 30 опитаних 100.0% перебували у черзі. Кількість осіб у черзі, що перебували заявники, коливалась від 6 осіб до 75, але найбільша частка респондентів, а це майже кожен третій (31.1%), засвідчила, що перебували в черзі із 60 осіб.

Графік 2. 3

 

Що ж стосується плинності черг, то за найбільш «несприятливих» умов до консульства проходило 5 осіб (6.9%), а при злагодженій роботі працівників консульської установи та сумлінності заявників, кількість осіб сягала 20 (3.4%).

Графік 2. 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III. УЗАГАЛЬНЕНИЙ АНАЛІЗ СПІВБЕСІД ІЗ ЗАЯВНИКАМИ

 

 У співбесідах, що були проведені із заявниками найпопулярнішими причинами поїздок до Європейського  Союзу стали:

·         вантажні перевезення;

·         відвідування родичів;

·         участь у міжнародних спортивних заходах;

·         поїздки на сезонні роботи;

·         навчання;

·         поїздки за кордон в якості члена офіційної делегації.

90.0% опитаних, а це переважна більшість  респондентів,  жодного разу не отримували відмову у візі. 10.0% було відмовлено в отриманні візи, не дивлячись на попередній досвід закордонних поїздок, на що опитані подавали апеляцію. Таким чином, заявникам під час подання апеляцій, вдалося отримати чергову візу.

 Під час розмови із респондентами, торкаючись теми процедури оформлення візи, з їхньої сторони не відчувалось особливого незадоволення. Так, більш ніж половину співбесідників загалом влаштовує перебіг візового процесу. Єдине, на що звертали увагу респонденти - великі черги: «…загалом усе добре, але під час здачі документів доводиться довго стояти в черзі…», « …дуже великі черги…», і т. д.

Зауважимо, що серед заявників побутує думка, що Генеральне Консульство Республіки Польща у м. Луцьку є найбільш розвантаженим, у Західному регіоні, щодо скупчення заявників.

Відмітимо ще й те, що 70.0% опитаних озвучили думку про те, що атмосфера у консульстві та ставлення є досить доброзичливі: «…ставлення в Консульстві ввічливе і доброзичливе, …чесніше ніж у вітчизняних установах.», - таке висловлювання розкриває найповніше і найточніше відповіді респондентів стосовно запитання про порівняння ставленнь в Консульстві і державних установах. А відповіді такого типу додають установі додаткових балів.

Проте, усі високі оцінки культури спілкування і ставлення працівників консульства до заявників, нівелюються, коли майже усі співбесідники із «захопленням» можуть розповідати про проблему черг, яка ще й до того ускладнюється сезонним збільшенням кількості заявників. Підкреслимо той факт, що респонденти найчастіше згадували не ті черги, які стосувались отримання талона чи здачі документів на візу, а безпосередньо черги на отримання візи.

 Незадоволення у опитаних викликало й те, що вони подекуди не можуть вчасно отримати візу (у призначений їм день). Також викликав обурення і той факт, що віконце видачі віз систематично зачиняєтьсь без будь-яких обґрунтувань і роз’яснень причини такого кроку.

 На запитання «Чи посилались Ви на Угоду про спрощення видачі віз?» більша частина опитаних відповіли: «ні».  Варто відмітити той факт, що серед респондентів, взагалі, мало хто володів інформацією про Угоду такого типу, а тим більше орієнтувався в ній.

Таким чином, можна стверджувати, що респонденти не володіють знаннями про дію Угоди ( 80.0%). Та незаперечним є той факт, що заявники скористалися Угодою за допомогою працівників консульства, які розяснили, що вони можуть нею скористатися та отримати безкоштовну візу.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

1. У Генеральному Консульстві Республіки Польща у місті Луцьку зменшилась кількість відмов у наданні віз з 10 % у 2008 році до 4% у 2009 році.

2. Серед опитаних під час подання візового клопотання, у 7% респондентів документи не були прийняті консульством.

3. Збільшення видачі з 12% у 2008 році до 24% у 2009 році  безкоштовних віз.

4. Респонденти, що платили за візу, сплачували саме 35 Євро, встановлені Угодою про спрощення оформлення віз.

5. Зменшення загальної кількості багаторазових віз (з 44% до 27%), але, при цьому, збільшення середньої тривалості багаторазових віз.

6. Відсутність істотних змін стосовно документів (їхньої кількості і змісту), що вимагаються від заявників.

7. Серед перелічених категорій осіб, в аплікаційній формі опитувальника, найбільш чисельною виявилась група підприємців та представників бізнесу – 41.4%. А найменш чисельними є групи: працівників органів державної влади (1.0%),  журналістів (2.0%), спортсменів та осіб які їх супроводжують (1.0%), осіб віком до 18 років (або осіб до 21 року, які знаходяться на утриманні) - 1.0%.

8. На рішення консульства у різних випадках  заявники очікували від 5 до 15 днів, але в переважній більшості цей термін становив 7 днів (77.3%).

9. Найбільш бажаними термінами дії віз у опитуваних, були 15 і 60 днів (по 20.4%), 30 днів (18.0%), термінами перебування 15 (24.0%) і 30 днів (21.0%). Проте, частіше отримували візи терміном дії  15 днів (29.2%) та 30 днів (20.8%), а терміном перебування 15 днів (28.1%).

10. Переважна більшість опитаних – 96.8%, які подавали документи стояли в чергах на різних етапах оформлення візи. Серед опитаних, котрі зазначили, що стояли в чергах, найбільша частка заявників перебували в черзі від 1 год. до 2 год. (61.2%), а найменша у чергах понад 3 години (1.0%).

11. Серед заявників, котрі були опитані під час подання документів на розгляд, у 90.0% випадків прийняли документи без будь-яких зауважень, у 3.3% прийняли з умовою (зобов’язанням) донести додаткові документи, а 6.7% взагалі відмовили у прийнятті документів.

12. Найбільш загальною причиною відмови у прийнятті документів (57.0%) було їх неправильне оформлення, 25.0% - неповний комплект документів, а у 18.0% було недостатньо коштів на рахунку.

13. У співбесідах, що були проведені із заявниками найпопулярнішими причинами поїздок до Європейського  Союзу стали:  вантажні перевезення; відвідування родичів; участь у міжнародних спортивних заходах; поїздки на сезонні роботи; навчання; поїздки за кордон в якості члена офіційної делегації.

14. Серед респондентів мало хто володіє інформацією про Угоду про спрощення видачі віз, але  користуються нею за допомогою роз’яснювальної роботи працівників консульства.

15. Загалом у консульстві Республіки Польща у м. Луцьку панує толерантна атмосфера у стосунках між працівниками та подавачами заяв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Асоціація захисту прав молоді Волині

Міжнародний Фонд «Відродження»