* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

КРИЗА ПАРЛАМЕНТУ

05:25 02.10.2009

КРИЗА ПАРЛАМЕНТУ

Державна дума Росії ухвалила закон, яким дозволяє президенту використовувати   збройні сили за межами Росії для захисту російських громадян. Що це означає?

а) Медведєв тим проголосив, що він старший в домі за Путіна?

б) Втручання в український виборчий процес залякуванням виборців?

в) Справжню готовність розв”язати війну для захисту росіян, наприклад, у Криму?

Напад на Грузію свідчить про готовність Москви до будь-якої авантюри, того патріотичні організації в Україні мусять зайнятися підготовкою своїх членів до військових дій, щоб десант в Україну, про який казав Жириновський, зустрінути зброєю належним чином.

    То є загроза чи немає?

Тепер усі політики говорять про загрози. І я про це також. І справді, загрози таки є. Кому? Усім двом сторонам: і Росії, і Україні. Приблизно така, як 1991 року. Вожді Російської комуністичної імперії тоді відчули, що національно-визвольні рухи народів так званих союзних республік набули загрозливих  розмірів і вирішили 19 серпня 1991 року придушити. Спроба усунути цю загрозу прискорила національну свободу України.

Московська політична еліта не змирилася зі свободою України і всіляко намагається повернути Україну під владу Москви. Розуміючи, що Україна не Чечня, вона розгорнула мирну політичну, економічну й інформаційну війну проти України. Політична – спрямована на дезорганізацію діяльності органів державної законодавчої й виконавчої влади і створення організаційного міжвідомчого хаосу. Економічна – має на меті не дати Україні можливості створити свій національний економічний комплекс і через підпорядковані російському капіталу підприємства провокувати різні галузеві кризи, погіршувати матеріальний стан людей і викликати незадоволення громадян України своєю державою. Інформаційна, яку Москва веде через телевізію й радіо, масове поширення своєї періодичної преси й літератури та іншими способами – має на меті відірвати українців від національних духовних цінностей, навіяти думку про неспроможність українців організувати  діяльність держави на основі законности та навести суспільний лад і тим підготувати українську націю до безборонної капітуляції перед Москвою.

Всередині України цю антидержавну діяльність  Москва веде в основному руками своєї агентури й величезної п”ятої колони, відкритими представниками якої є Компартія України та актив Партії  регіонів.

Вожді імперії відчувають, що наступ китайців і будистів зі сходу та мусульман із середини не залишає їм багато часу – наближається друга фаза дезінтеграції імперії. І вони поспішають. Думають, що повернення України під їхню владу зупинить процес розпаду п”ятсотрічної імперії. Диваки! Хай пригадають розвал Британської імперії після Другої світової війни. Геніальний(!) політик У.Черчіль тоді сказав: ”Якщо Британська імперія й розпадеться, то у всякому разі не при мені”. І розпалася вона при ньому!

Історичний процес сильніший від геніальних політиків! Так буде і з московськими вождями та їхньою імперією!

Партія регіонів у виборах 2006 року виборола 186 мандатів, СПУ- 31 і КП – 21, разом -237мандатів. Сформували свій уряд. Ця їхня парламентська більшість і уряд могли б керувати Україною до 2011 року. Ба, Москві  нетерпілося. Здалося, що можна  докупити депутатів до конституційної більшості і тоді швидко перетворити Україну в Малоросію.

Спішка підвела. Покладались на нерішучість президента, але у  Верховній Раді знайшлося  достатньо патріотів, щоб припинити діяльність парламенту і зірвати антидержавні дії московської агентури. Замість керувати Україною до 2011 року соціалісти вилетіли з Верховної Ради  загалом, а Партія регіонів зі своєю союзницею Компартією опинилися в опозиції. Хотіли зробити Україні гірше, а зробили краще.

Нікому в Україні московські радники у виборах  ще не допомогли. І на цей раз вийде те ж саме.

У всьому демократичному світі опозиція не ворог своєї держави. Вона програвши на виборах, залишається державницькою, перетворюючись на альтернативну до парламентської більшости силу, яка намагається заслужити у виборців довіру й перемогти на наступних виборах. Авторитет у виборців опозиція заслуговує публічним висуненням конструктивних пропозицій розв”язання економічних, соціальних, інших злободенних проблем країни, організовує громадські обговорення своїх пропозицій.

У нас опозиція не тільки до парламентської більшости й уряду, вона в опозиції до самої держави.Погляньте: комуністичні депутати на вилогах піджаків носять прапорці не незалежної України, а колонії( УРСР).Ось список комуністів-народних депутатів України, які 28 червня 1996 року голосували проти  прийняття конституції української держави: Ю.Бублик, Г.Вишневський, С.Гмиря, Г.Долженко, Б.Кожевников, В.Кочерга,Ю.Кризький, Є.Мармазов, В.Моісеєнко, Л.Пасечна, Д.Петренко, В.Роєнко, В.Сікалов, Л.Гармаш, Є.Красняков, О.Масенко, Е.Павленко, О.Парубок, А.Пергалайнен, В.Радько, П.Симоненко,В.Терещук, В.Уланов, А.Хунов, П.Цибенко, В.Шестаков, О.Яковенко, Є.Тодоров, М.Чумак. Вони проти юридичного оформлення структури неззалежної української держави.Партія комуністів і Партія регіонів не святкували 18-ту річницю незалежности України.

Вони не раді, що Україна вирвалася з-під влади імперської Москви, стала незалежною державою і ввійшла незалежним суб”єктом до світової співдружности незалежних держав! І в  зовнішніх взаєминах  вони виявляються побіч не нашої держави, а побіч Путина,  Медведева та глави політичного департаменту московського імперіялізму патріарха Кирила.

Ця „опозиція” не пропонує у Верховній Раді кращі способи вирішення проблем, не виносить свої пропозиції на суд виборців, а просто критикує і шантажує уряд. У неї немає кращих рішень.Від початку роботи Верховної Ради УІ скликання Янукович та його актив знали, що нічого кращого запропонувати неспроможні, а того виробили примитивну тактику дезорганізації роботи парламенту- блокування трибуни. І за постійне зривання законотворчої діяльности парламенту одержують зарплату!

Заступник голови фракції пан Борис Колесников заявив, що вони усунуть з уряду всіх міністрів-націоналістів, куди зарахували Володимира Огризка, Юрія Луценка, Івана Вакарчука та Василя Вовкуна. У чому їхній націоналізм? Може в тому, що на відміну від Януковича уміють грамотно писати державною мовою? Не хочуть ці грабіжники пояснити народові, в чому їхній націоналізм і що в діяльности цих міністрів є неприйнятне для них. Бо коли б стали поясенювати, то викрили б свої антиукраїнські настрої, тотожні з московськими, і виборці побажали б їм покинути Україну й виїхати до любої їхньому серцю Москви. Московська мова їм приємніша, бо не маюють українського коріння чи зневажили могили пращурів, і не гріє їх українська національна ідея. Вони не знають, що сім сторіч українці боролися за відновлення своєї державності, того багатьом з них здається, що незалежність України з”явилася несподівано, мов грім з ясного неба. І тепер Янукович хоче повернути Україну назад в Російську тюрму народів.

Не вийде!

Росію чекає не відновлення імперії, а розпад. Перемога української ідеї національної свободи над московською імперською ідеєю колоніального рабства 1991 року– не примха випадку, а закономірний результат процесу деколонізації 20-го сторіччя.

 Марксистам та москофілам нагадаю дискусію Леніна з російськими патріотами щодо розвитку капіталізму. Вони твердили, що в Росії капіталізму не буде, що вона йтиме своїм самобутнім шляхом. Ленін відповів: нікуди Росії дітися і капіталізму не уникнути, що капіталізм уже почав розвиватися в Росії і то розвивається доволі швидко.(Мова йде про 19 сторіччя).

Так ось 20-е сторіччя – це сторіччя націоналізму: дезінтеграції імперій і появи нових незалежних держав. Намагання Путіна й Медведєва уберегти імперію від розпаду подібне до намагання російських патріотів 19 сторіччя уберегти Росію від проникнення до неї капіталістичного способу виробництва. І я в дусі Леніна скажу їм: нікуди імперії дітися від дії об”єктивних історичних сил 20 сторіччя – розпадеться вона на десятки незалежних держав. Як Черчіль не втримав Британську імперію в середині 20 сторіччя від розпаду, так Путін і Медведєв не зможуть утримати свою імперію від розпаду в першій половині 21 сторіччя.

Що, історичні паралелі не переконують? Треба показати внутрішні причини неминучості розвалу імперії? Будь ласка. Доказ в найстислішому викладі.

Задушити прагнення народів автономних республік, національних країв і областей   можна одним способом – поверненям до деспотизму сталінського типу.

Це можливо? Абсолютно неможливо через технічний розвиток транспорту, електронних ЗМІ, глобальних інформаційних систем, інтернет, мобільний зв”язок – одне слово через глобальну відкритість всіх частин земної кулі. Збереження ж навіть обмеженої свободи інформації у поневолених народів з неминучістю формує націоналістичну інтелігенцію, яка й організовує народ на боротьбу за створення своєї держави. Імперія гальмує цей процес, одначе через дію об”єктивно потужніших від неї сил зупинити його неспроможна.

Наші покоління борців за незалежність щасливіші від попередніх поколінь тим, що ми діяли суголосно історичному процесу деколонізації, у той час як наші попередники діяли в добу міжнародної законності імперій.Світ реорганізовується, у ньому створюються нові центри міжнародних сил. Росія не стане одним із них через закат імперії.

І хай не тішить себе Медведєв і Путін слабкістю української армії та управлінським хаосом, бо за межами цих покищо недосконалих державних структур є 46 мільйонний народ, який спробував смак свободи і зовсім не бажає повертатися до їхньої держави з замком на устах.

А Державній Думі, що взялася брязкати зброєю, нагадаю, що Україна - не Чечня. Що наша слабка професійна армія має дещо із доволі сучасної зброї і поза армією ще є з мільйон патріотів, готових до смерті захищати українську свободу. Патріотична молодь знає про геноцид вашою імперією української нації та методи його здійснення.  Вона вивчила історію героїчної боротьби Української повстанської армії проти іноземних загарбників, яка без жодної іноземної допомоги тривала упродовж цілого післявоєнного десятиріччя. Цей досвід молоді знадобиться не тільки для захисту незалежності, але й для перенесення партизанської війни на територію Московщини, аби здійснити християнський принцип справедливості і відміряти їй тою чашею, якою  Москва нам міряла. І якщо в імперії тепер не вистачає солдатів для охорони кордонів розпухлого імперського павука, то хай подумає, де вона візьме солдатів для охорони від українських партизанів вузлових точок всієї величезної інфраструктури.

Бо Україна не Чечня!

І до українських перевертнів: кому симпатизуєте? Імперському хижакові, що неспроможний дати лад на своїй та загарбаних територіях, але з хижацької жадоби поліз в Грузію і плете павутину для загарбання Криму?

Отямтеся! Прозрійте!

Допоможіть трудівниці-Україні, а не загарбникові й хижаку!

Левко ЛУК'ЯНЕНКО