«Життя прожити – не поле перейти», -- кажуть у народі. Життя Леоніда Михайловича Костюченка – нині президента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, кандидата технічних наук, академіка транспортної академії України, президента благодійного фонду «Свідомість», а в минулому звичайного сільського хлопця – то є справжнє поле, що, мов жито, колоситься випробуваннями і тривогами, успіхами й досягненнями.

         Народився Леонід Михайлович 14 вересня 1955 року у селі Ягідне, що розкинулося серед мальовничих степів Дніпропетровщини. Дідусь Тихін Лазаревич був там першим головою колгоспу, батько – водієм. Мама теж усе життя пропрацювала в колгоспі.

         Леонід змалку тягнувся до освіти, не злякало його й те, що після восьмирічки потрібно було продовжувати навчання в сусідньому селі, що за десять кілометрів від домівки. Згодом працював учнем слюсаря на Дніпропетровському тепловозоремонтному заводі, а через рік, завдячуючи вродженій наполегливості, отримав першу перемогу – вступив до Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. Завзятого юнака, що виявив себе не тільки у навчанні, а й навчанні, а й у громадській роботі і спорті, помітили: у складі першого українського будзагону він отримав відрядження на будівництво байкало-Амурської магістралі. Під час навчання в інституті зустрів і своє кохання – чарівну Людмилу, майбутню дружину та порадницю на все життя, що подарувала радість і надію – донечку Катюшу.

         По закінченні інституту трудову діяльність Леонід Костюченко розпочав на посаді інженера на Львівському електровозоремонтному заводі. Невдовзі молодого фахівця, згідно з наказом Міністерства шляхів сполучення , було переведено до рідного заводу у Дніпропетровськ. Через деякий час комсомольці заводу обрали його секретарем комсомольської організації. Згодом працював в обкомі комсомолу, керував молодіжним центром «Джерело». Проте захоплювала серйозна, відповідальна робота, у якій можна виявити не тільки себе, але й побачити результати вкладених зусиль. Так, Леонід Михайлович почав працювати на посаді заступника директора автобази №2 Мінбуду УРСР. Тож з автомобільною галуззю пов'язане не одне десятиліття.

         У 1990 році жителі Індустріального району Дніпропетровська на альтернативній основі обрали Костюченка головою райвиконкому, через рік він став головою ради та виконкому народних депутатів того ж району.

         З 1994 року Леонід Костюченко – народний депутат України, очолює підкомітет  з питань транспорту та зв'язку. Саме тоді парламент ухвалив Конституцію України, а також всю нормативну базу для роботи транспорту України.

         Вагома частина життя – це робота у Міністерстві транспорту: спочатку – заступником та першим заступником міністра, а з 1999 року – міністром транспорту. Саме цей час для галузі позначився припиненням спаду, вирішенням багатьох проблем перевезень, стабілізацією роботи всього транспортно-дорожнього комплексу держави.

         У травні 2001 року у складі всього уряду Леонід Костюченко пішов у відставку. І того ж року, у вересні, транспортники на загальних зборах обрали його президентом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України.

         Члени Асоціації добре знають: не останню роль у тому, що та чи їхня пропозиція знаходить відгук у законодавців, відіграє Леонід Костюченко – людина авторитетна, компетентна у питаннях транспортного комплексу.

         Асоціація міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП) України створена наприкінці 1991 року для розвитку в державі перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та для сприяння в цій галузі., представлення інтересів членів Асоціації в органах державної влади і управління, міжнародних організаціях, захисту прав перевізників, забезпечення зв'язків з громадськістю.

         АсМАП – одне із найбільших некомерційних недержавних добровільних суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності. Включає понад дві тисячі організацій, які надають послуги з перевезень вантажів і пасажирів у міжнародному сполученні.

         АсМАП є членом Всесвітньої організації автомобільного транспорту (IRU-Женева) під егідою «ЄЕК ООН».