* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

Рецепти від Миронова: Віршоварення

20:35 09.06.2013

Рецепти від Миронова: Віршоварення

 


 

// Дана стаття призначена, в першу чергу, для початківців. Знавці й так знають все, що їм потрібно; це дороблена версія моєї попередньої статті. Кому цікаво - приємного прочитання //

 

I. Грамотність

 

Пишіть вірші без мовних помилок. Адже, наприклад, граматичні помилки сильно знецінюють поезію.

 

II. Наголоси

 

Наголоси мають бути правильними, оскільки зміна наголосу - це грубе порушення норм української мови, та й звучить це некрасиво.

 

III. Рими

 

Cтосовно рим, то бажано римувати:

 

1) різні частини мови (напр. перетер-мародер (дієслово - іменник), іній-алюмінієвий (іменник-прикметник), нижче-колише (прислівник-дієслово), ненароджених-супроводжує (дієприкметник-дієслово), шампанське - по-братськи (субстантивований іменник - прислівник) і т.д.

2) шляхом використання співзвучностей (напр. сховані - ніхто мені, родовище - чи довго ще, сто млинів - стомлений, пані - тюльпанів, погляди - сонця в них, море не - зморене і т.д.)

 

Іменнкові ж рими (день-тюлень, тополя-воля, очі-ночі, любов-кров і т.д.) (за винятком іменникових рим, утворених шляхом поєднання іменників у різних формах (роді\числі\відмінках), напр. тонах-альманах, шоу-любов і т.д.), прикметникові (сміливий-лінивий, змушений-задушений і т.д.) та дієслівні (вбивати-сказати, робив-тупив і т.д) свідчать лише про низький рівень майстерності автора.

 

І взагалі, рими мають бути неординарними, бо банальні не мають ніякої поетичної цінності (банальностям не місце в поезії).

 

З іншого боку, відсутність рими зовсім не свідчить про бездарність поета, оскільки зазвичай білі вірші та верлібри передають зміст чи емоції набагато глибше та сильніше, ніж римовані вірші, оскільки поет в такому випадку стає вільним від кайданів рими.

 

Тепер розглянемо на практиці застосування рим та детальну їх класифікацію. Для прикладу візьму вірш Світлани Ілініч "Ірій".

 

Світлана Ілініч - Ірій

Серед вигаслих хризантем
огніздилися сизі шурхоти.
Серце - яблуко золоте -
стигле слухати, стигле слухати.


Серце - яблуко між трави -
пахне вимерзлими ожинами,
пахне солодом зимовим -
не держи мене, не держи мене.

Понад вицвілі та старі
неминучі небесні ірії,
понад осені говори -
і почую я, і повірю я...

 

---

 

Вишукана поезія. Нема що казати. Але мова буде не про це. Для початку - порахуємо склади:

 

Серед вигаслих хризантем                 - 8 cкладів
огніздилися сизі шурхоти.                   - 10 складів
Серце - яблуко золоте -                     - 8 cкладів
стигле слухати, стигле слухати.          - 10 cкладів

Серце - яблуко між трави -                 - 8 cкладів
пахне вимерзлими ожинами,               - 10 cкладів
пахне солодом зимовим -                    - 8 cкладів
не держи мене, не держи мене.           - 10 cкладів

Понад вицвілі та старі                          - 8 cкладів
неминучі небесні ірії,                            - 10 cкладів
понад осені говори -                            - 8 cкладів
і почую я, і повірю я...                          - 10 cкладів

Ритм - рівний (кількість складів у відповідних рядках однакова), вірш звучить легко і красиво.

 

У першому і третьому рядках кожного катрену - 8 складів, рядки сполучені чоловічою римою, у другому і четвертому - 10 складів, рядки сполучені дактилічною римою. Схема римування - перехресна.

Тепер по-порядку.

Види рим (по наголосу):

а) чоловіча - рима відбувається по наголосі на останньому складі \ на першому з кінця \ (як тут - травИ - зимовИм, старІ-говорИ, і т.д.

б) жіноча - рима відбувається по наголосі на передостанньому складі \ на другому з кінця \ (вітровІю - сутенІю, перелЕсник-тілЕсне)

в) дактилічна рима - відбувається по наголосі на перед-передостанньому складі \ на третьому з кінця \ (шУрхоти - слУхати, ожИнами - держИ мене; тут "держИ мене" сприймається як одне слово (по звукопису), бо йде під риму до "ожИнами")

г) гіпердактилічна рима - відбувається по наголосі на четвертому і далі наголосі з кінця (кІшечкою - усмІшечкою, вікОнницею - преподОбницею -> але ні в якому разі не римуйте так банально, тобто точними іменниковими римами, я просто навів приклад, бо кращі приклади на цей вид рими, на жаль, не зміг знайти.

Так от. По звучанню найкращими римами (як на мене) є:

1) дактилічні, тобто по наголосу на 3-му складі з кінця. бо в цьому випадку найчастіше виходять співзвуччя - а це найкрутіші рими: водосхОвище - чи дОвго ще, втОмлені - ніхтО мені, крАтери - трАпили і т.д.

2) жіночі, тобто по наголосу на 2-му складі з кінця: щИрим - вИрій, обІймів - стихІйний, чОрна-учОра і т.д.

3) змішані (це вони вже більше йдуть як співзвуччя): посмІю - омрІяну, вИшні - тИжнями), тобто рима йде по 2-ому наголосу напару з 3-ім (з кінця).

Також хотів би сказати про схеми римування.

1) Суміжне:

A
A
B
B

2) Перехресне:
A
B
A
B

3) Кільцеве:

A
B
B
A

4) Послідовне

A
A
A
A

Також є тернарне, кватернарне римування та більш оригінальні\авторські схеми. Одним словом, хто захоче поекспериментувати - почитає собі відповідну теорію та спробує.

 


Тут же використана перехресна схема римування:

Серед вигаслих хризантем A
огніздилися сизі шурхоти. B
Серце - яблуко золоте - A
стигле слухати, стигле слухати. B

хризантем - золоте (A); шурхоти - слухати (B)

IV. Ритміка і мелодійність

 

Ці два компоненти є досить важливими у поезії, оскільки вони підкреслюють якість віршів. Зі "збитим" ритмом вірш буде сприйматися читачами набагато гірше, ніж із гладким рівномірним ритмом, незважаючи на поетичну цінність написаних рядків.

А щодо мелодійності, то українська мова - 2-га наймелодійніша після італійської (Чому б цим не скористатись?). Наприклад, передавши мелодику у вірші за допомогою асонансів, можна якісно піднести цінність написаного вірша.

 

V. Слова

 

1. Слова повинні бути поетичними та подаватися у вигляді художніх засобів та образів, оскільки відсутність останніх свідчить про слабкість поезії митця. Без них слова сплітаються у потоки прозаїзмів, а прозаїзми - один з найбільших недоліків сучасних поетів. Старайтесь кожним словом у вірші передавати поезію, а не примітивну буденність, яка є ворогом поетичності.

 

Приклади художніх образів: "дерева, що гіллям вростають у стелю", "невгоєний сум", "вірою ніч розтікалась", "сутінки передгрозь", "хиже нуртування бистрини", "виноградні ранки", "різнотрав'я кіс", і т.д.

 

2. Старайтесь не самоповторюватись (не повторюйте однакові художні засоби, слова та художні образи у своїх віршах). Розширюйте свою свідомість, читайте різноманітну літературу (поезію, прозу і т.д.), виходьте за рамки - і тоді ваша поезія набуде з часом певної цінності та унікальності.

 

3. Слова та їх переплетіння повинні передавати щось важливе: або незвичайну красу, або глибокий зміст, або таємничу символічність, або епатажну експресивність, або глибоку душевність. Якщо слова утворюють звичайні речення, які об'єднані римою, то такі вірші будуть мати зовсім невисоку поетичну цінність.

 

4. Підсвідоме звучання. Як писав п. Zaratustra на Літклубі, не варто вживати в поезії слів, які на рівні підсвідомості трактуються двозначно. Напр. слово "плакАти" на рівні підсвідомості сприймається як "плАкати". Тому, в таких випадках краще вжити якесь інше слово, напр. "вивіски" чи щось споріднене.

 

5. Логіка. Художній образ є основою будь якого мистецтва. Так. І в тому числі - поезії. Але, при цьому, художні образи мають нести зміст. Бо, в інакшому випадку, це звучатиме комічно, наприклад:

 

"Широкі проспекти викопують сиву красу"

"Холодні шакали вінчали ламкі небеса"

"Стрясав біду змарудженим кинджалом"

"Вихор похміль
Перевернуту плаху
Зриває на втіху"

 

Тому краще добре подумати, перше ніж написати щось подібне.

 

6. Злиття звуків. Поезія - це мелодія. Погодьтеся, малоприємно читати рядки на подобі: "В вись споглядав ворон".

 

7. Матюки. Особисто я проти використання нецензурних слів у поезії. Проте інколи це може бути доречно і не вульгарно, напр.

 

Отже ж, будь ласка, зверни до мене

Лик свій небесний, жадана суко! -

Справжній поет попри вміння писати

Мав би також володіти і слухом.

 

(крекер is dead)

 

VI. Поступ

 

Поет повинен усвідомлювати свої недоліки в поезії та наполегливо їх виправляти. Як казав Бєлінський: "Хто не йде вперед, іде назад: стану нерухомості не існує". Але не приймайте занадто близько до серця критику на вашу адресу. Врахуйте її,

усвідомте те, що у вашій поезії є недоліки, - та виправляйте їх. Це допоможе вам піднести власну поезію на якісно новий рівень.

 

VII. Майстерність

 

Вірш повинен переконувати читача у душевності написаних рядків, будучи водночас технічним (тобто підпорядкованим основним мовним та поетичним нормам). Хоча ці норми "забирають" душу з віршів, оскільки глибина душі, обмежена кайданами слів, знівельовується, зате майстерний поет здатен гармонізувати ланцюги неперевершено підібраних слів з проникливою душевністю.

Ця майстерність пропорційна до мудрості людини. А мудрість - це дочка досвіду. Звідси випливає, що МАЙСТЕРНІСТЬ (тобто вміння гармонізувати глибоку душевність та високу технічність в поезії) ЗДОБУВАЄТЬСЯ ІЗ ДОСВІДОМ.

 

VIII. Секрет

 

Якщо хочете писати нормально - пишіть просто, але водночас оригінально. Без "красивостей", як є, але щоб це водночас було цікаво і небанально, - от тоді вірші й будуть сильними.

 

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Геніальність

 

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: слідування усім поетичним нормам не є обов'язковою умовою для створення справді хорошої поезії. Вірш може бути хорошим навіть якщо у ньому, наприклад, збивається ритм, наявні зміни наголосів та дієслівні рими. СЛУХАЙТЕСЯ СВОГО СЕРЦЯ. Воно вам підкаже, коли можна обійти правила. Як писав Роберт Рождественский: "гениальный порядок привычных нот, гениальный порядок обычных слов." - от де справжня геніальність поезії. Найяскравіший приклад - це геніальність слів (навіть буденних) Тараса Шевченка. Таким геніям не потрібно обмежувати себе усіма нормами поезії, бо вони відчувають, коли серце їм дозволяє переступити межу.

 

І, як писав Леонід Бондар у своєму вірші "НМСД":

 

 

головне - це не зміст (і далеко не форма),

не прикольний нікнейм і не пафосна авка.

 

головне - вміти бачити суть по- новому,

головне - не боятися вийти за рамки 

 

----

 

От і все, що хотів сказати. Удачі в написанні віршів. (Само)розвиток - ваш ключ до успіху. Хіба ні ? =)

 

Роман МИРОНОВ