* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

Павло Жебрівський: В НУ-НС є перебір демократів, які прагнуть бути месіями

11:21 26.07.2010

Павло Жебрівський: В НУ-НС є перебір демократів, які прагнуть бути месіями


Підбиті перші підсумки 100 днів і Президента Януковича і Кабміну. Відбувся і перший візит Президента Януковича до оплоту Західної України і помаранчевого Майдану п’ятирічної давнини Львова. Візит був вдалий, Львів досить толерантно сприйняв Президента «зі Сходу», але, звичайно, до остаточного втілення лозунгу «Схід і Захід разом!», ще досить далеко. Для того, щоб зрозуміти причини негативного ставлення до Президента Януковича і лідера БЮТ Юлії Тимошенко у Західній Україні, причини остраху націонал-патріотів стосовно ймовірності російської експансії та причини розвалу «Нашої України» ІМК поспілкувався з представником фракції НУ-НС, що свого часу входив до Політради президентського Блоку 3-го Президента України В.Ющенка, і був губернатором Житомирської ОДА, а нині народним депутатом від фракції Блоку НУ-НС, головою партії «Українська Платформа» Павлом Жебрівським.



Підбиті перші підсумки 100 днів і Президента Януковича і Кабміну. Відбувся і перший візит Президента Януковича до оплоту Західної України і помаранчевого Майдану п’ятирічної давнини Львова. Візит був вдалий, Львів досить толерантно сприйняв Президента «зі Сходу», але, звичайно, до остаточного втілення лозунгу «Схід і Захід разом!», ще досить далеко. Для того, щоб зрозуміти причини негативного ставлення до Президента Януковича і лідера БЮТ Юлії Тимошенко у Західній Україні, причини остраху націонал-патріотів стосовно ймовірності російської експансії та причини розвалу «Нашої України»
ІМК поспілкувався з представником фракції НУ-НС, що свого часу входив до Політради президентського Блоку 3-го Президента України В.Ющенка, і був губернатором Житомирської ОДА, а нині народним депутатом від фракції Блоку НУ-НС, головою партії «Українська Платформа» Павлом Жебрівським.


- Павле Івановичу, поясніть, будь ласка, на чому гуртуються Ваші і Ваших однодумців острахи щодо згортання українства?

- Кабінет Міністрів України працює на 60-70% російською мовою. А згідно з Конституцією України, високопосадовець, чиновник… зобов’язаний володіти українською мовою, зобов’язаний в службовий час спілкуватися українською мовою. Це постулати Конституції. І ми, до речі, зараз готуємось запустити таку хвилю: «я розмовляю українською» серед студентства, зробити такий громадський рух…

- Це все, звичайно, красиво, але ж Ваші опоненти з «синьо-білого табору» можуть нагадати Вам, з яким негативом зустрічали на Сході і Півдні подібні «хвилі». Коли за «добрими намірами» підвищити самоідентичність нації, в примусовому порядку скорочувалось російськомовне середовище, скорочувалась кількість російських шкіл, класів тощо… Що в результаті призводило до не рівних умов, і як наслідок, відрази до всього українського на Сході та Півдні.

- Ви знаєте, на жаль, навіть примусовості не було, це була така поза, а не позиція, тому що насправді очільникам, якби вони хотіли, щоб українська мова звучала по всій Україні, потрібно було зовсім інші речі робити. Потрібно було будувати дитячі садочки з відмінною підготовкою дітей, з тієї самої української, російської, англійської, з класними українськими книжками, класними українськими мультяшками, класними українськими інтернет-іграми…Треба було створити більш конкурентніше середовище підготовки учнів, і тоді б люди самі пішли.

Але немає жодного прикладу насильницького переведення шкіл чи дитячих садочків на українську мову. А те що потрібно було тести складати, в тому числі обов’язково з української мови, що ж в цьому поганого. Якщо ти живеш в Україні, як ти можеш не знати українську мову!?

Тож з боку очільників було багато гасел, заяв, які врешті-решт нічим не завершувались. До речі, зараз заяв до українських шкіл в Криму набагато більше, ніж є українських шкіл.

- Ви маєте на увазі, що треба було це робити спокійно, послідовно, без жодних гасел і піару…?

- Так тихо, спокійно, без гасел, але робити так, щоб це було природно. І все це потрібно починати не з старшого покоління, навіть не з середнього, а з діточок. Ви ж бачили скільки дітей зібрались на другий пісенний дитячий фестиваль «Зорецвіт»!?

Зазначаю, що це дитячий пісенний фестиваль, тобто ми свою місію бачимо не у тому, щоб працювати з «улюбленими бабусями», які йдуть на голосування, а почати виховувати молодих маленьких українців. Для яких мова є природною, пісня є природною і фактично формувати суспільний запит на українську мову в Україні.

- І скільки ж маленьких українців Ви захопили цією ідеєю?

- Десь мінімум по три дитини різної вікової категорії від кожної області. Бо це у нас фінал фестивалю, учасниками якого стали переможці 22-х обласних конкурсних відборів. Я вам більше скажу, що навіть ті люди з часом, які не вважають себе українцями, люблять українську пісню, люблять українську культуру.

І особисто мене вразило те, що учасниця з Донецька, яка виховувалась, зростала і продовжує залишатись в російськомовному середовищі, написала власну українську пісню. І виконала її так, що відчувалось: українська - це її рідна мова. І, власне, поки є українська пісня, українська культура, то українство буде жити і це дуже важливо.

- Тобто девіз Майдану «Схід і Захід разом!» має перспективи стати реальністю вже за «синьо-білої» влади?!


- Власне, такий поділ ментальний на Східну і Південну Україну, Центральну і Західну, він є умовний. Ну, безумовно, вплив на Сході і Півдні з Росії більший, вплив Європи більший в Центрі і на Заході. Але головне, що дітки з Луганська, дітки з Донецька, Одещини, Харківщини вони говорять, що є потреба внутрішня на українську мову і українську пісню. Я думаю, що ми скоріше повернемося до української мови саме через українську пісню.

- А Ви не вважаєте, що все-таки треба спочатку навести лад в країні, а вже потім поступово повертатись до поширення українства в межах всієї країни?

- Навести лад, безумовно, потрібно, але наведення ладу - це виконання законів і Конституції України. Потрібно починати з себе, тобто Президент повинен почати з себе, уряд, коаліція, безумовно, дотримуючись Конституції і Законів України. Тільки тоді можна навести лад в Україні.

-А чому Ви так впевнені у відвертій проросійськості Президента Януковича? Чому не допускаєте, що він прагне відвертої дружби одночасно і з Росією, і з ЄС, щоб втілити вікову мрію про те, щоб Україна стала містком між Заходом та Сходом у глобальному міждержавному сенсі?

- Сьогодні, в принципі, є деякі сподівання на те, що олігархи, які мають достатньо великий вплив на Януковича, усвідомлюють, що їм самим мало місця в Україні, і що запрошувати сюди додаткових конкурентів, в тому числі з Росії, небезпечно. І щодо цього опозиція виконує свою місію: оприлюднюється, виноситься на світло те непотребство, яке робить нинішня влада. Але так все сталось, що не допуск за здачу України, особливо її економіки росіянам, тут збіглися національні інтереси України з особистісними інтересами олігархів.

- Скажіть, а яка, власне, різниця, які мотиви, якщо результат той самий? Якщо українським олігархам вигідно, щоб на ринку був присутній і західний бізнес, і російський, і не було домінування жодного з них?

- Безумовно, і це треба використовувати.

- Тобто, я так розумію, Ви так негативно ставитесь до Президента Януковича тому, що Ви ще не побачили позитивних дій…?

- Ні, позитивних я не побачив, а побачив багато негативних, і через це я так негативно ставлюсь до Януковича. Ось візьмемо, скажімо, Бюджетний кодекс – це порушення Конституції. В першу чергу, це фактично виключення Верховної Ради: одна із основних її функцій - це контроль за бюджетом.

Податковий кодекс це взагалі жах, це вхід в житло без суду та слідства. Це як мінімум 5 порушень Конституції в Податковому кодексі і 3 порушення в Бюджетному кодексі. І це згортання у тому числі свободи слова в Україні.

- Але ж є щось і позитивне у цих Кодексах?

-В Бюджетному кодексі є перерозподіл податків на користь регіонів, це є плюс; програмно-цільові методи формування бюджету, це є плюс. Ну я б назвав десь 20% плюсів.

- Що заважає опозиції розробити альтернативні Кодекси і консолідовано внести їх на розгляд ВР замість того, щоб галасувати про «здачу національних інтересів» і нічого конкретного не пропонувати?

- Вони взагалі місяців 7-8 мовчали. Сьогодні опозиція не сидить, друге питання, що опозиція не консолідована. На сьогодні так виходить, що найвищі рейтинги серед опозиціонерів має штаб Тимошенко. Але вона показала свою неефективність. Вона маститься під українського національного демократа, але жодного відношення до «національного» та «демократа» не має. Вона девальвує саме поняття національно-демократичних сил.

І поки що чимало людей говорить, що не так багато часу минуло, давайте подивимось, що вони можуть зробити. Сьогодні трохи більше 50% все таки або повністю, або частково довіряють внутрішній владі. Через це, без перезавантаження опозиційного поля, говорити про ефективність дії опозиції немає сенсу.

- Але разом з перезавантаженням треба відкинуті і зайві особисті образи, що погодьтесь, суттєво заважає тверезо оцінювати обстановку і знаходити порозуміння? Тобто припинити і «синьо-білому» політичному табору, і помаранчевим нащадкам Майдану бачити один в одному «заклятих ворогів» і вести війну на самознищення?

- Янукович є якщо не ворог, то серйозний опонент, який, на мій погляд, змусить згуртуватися українство в Україні. Це відкритий опонент на межі ворога. А ось Юлія Володимирівна, на жаль, працює як деморалізатор, і це куди гірше. Бо, коли є опонент, ти бачиш його обличчя, ти розумієш, як працювати проти нього.

- Тобто Ви поважаєте Президента Януковича, хоч і вважаєте його опонентом?


- Ні, на жаль, я його поважати не можу. Він є серйозним опонентом, але поваги не викликає тому, що людина, яка стала Президентом, має бути Президентом українським і дбати про Україну, про державу. Людина, яка з легкістю здає національні інтереси, не може викликати повагу. Але, в принципі, його треба вважати серйозним супротивником і я його вважаю таким. Я за нього не голосував, я вважав і вважаю, що потрібно робити все, щоб його президентство якомога швидше закінчилось, тому що в принципі для України - це нищівний удар по європейськості країни. Він є випадково тимчасово виконуючий обов’язки Президента.

- А чому тоді так не любите Тимошенко?

- Бо саме вона є головний деморалізатор українства в Україні.

- Скажіть відверто, Вам би не хотілось помилитись і за два роки визнати, що «Президент Янукович зумів стати Президентом об’єднаної України»?

- Я не можу помилитись, це не можливо. Тому, що в принципі психотип таких людей як Янукович я досліджував протягом 8,5 років. І ті тренди, які є у таких людей, вони жодного разу не змінювались.

- Але саме в його президентській команді є представники і Сходу, і Заходу. І Ганна Герман публічно дуже відверто пропагує західноукраїнські цінності?

-Та не відстоювала ніколи Ганна Герман західноукраїнські цінності. Людина, яка, власне, працювала на «Свободі», колись була в русі, а сьогодні так швидко поміняла свій окрас, не може відстоювати… Я думаю вона відстоює, виключно, своє благо і нічого спільного з відстоюванням інтересів Західної України там немає.

- Мені зрозуміла Ваша позиція. Тоді поясніть мені, чому ПР, яку Ви вважаєте проросійською політичною силою, незважаючи на внутрішні протиріччя, спокійно втримує свою монолітність, а демократи з НУ-НС на чолі з нинішнім лідером Миколою Мартиненком продовжують ділитись і самознищуватись? Чому в НУ-НС так тримаються за Мартиненка і не шукають іншу консолідуючу фігуру?

- Справа в тому, що достатньо багате конкурентне середовище в Україні. Один хоче бути лідером, інший хоче бути лідером, але ніхто не хоче грати за правилами, всі хочуть жити за принципом: переможцям все, іншим нічого. Тобто проблеми сьогодні в тому числі і в НУ-НС, багато з яких себе називають демократами, а на справді хотіли б стати месіями. Я до кінця 2008 року був у «Нашій Україні» і завжди виступав за те, якщо є партія, вона має сама йти на вибори, тоді буде партійна дисципліна, тоді буде єдність.

- А Ви особисто ще сподіваєтесь на реванш, нову революцію, завдяки чому «Наша Україна» могла б воскреснути як «фенікс з попелу»?

- Поки що підстав, щоб побачити революцію, немає. Якщо ті люди, яким є багато чого втрачати, відчують, що втрачають, от тоді, можливо, ми переглянемо ситуацію.

 

 

Автор: Олексій Біловол