Очікувана прихильниками демократії подія. Продовжуємо відслідковувати події, заяви чи дії публічних осіб, котрі супроводжують процес поглиблення політичних реформ. На порядку денному черговий "вилив" компромату стосовно певних політичних осіб, домовленостей котрі б мали свідчити про моральну нестійкість політичних лідерів. Підкулісність рішень що приймаються на вищому рівні, практику таємних угод.

               Цього разу, у довгому ряді подібних "звинувачень" що лунають на адресу публічної влади, політична система використала чергового бійця секретаріату президента чия відставка скоріше, за прийнятою практикою, забезпечує подальшу кар"єру ніж навпаки.

                У наших українських умовах подібний метод впливу на громадськість тотожний демократичним традиціям  що склалися в сусідній РФ у вигляді помпезних спічів глави держави (без різниці прем"єра чи президента що втім, як не дивно, не важається політичною кризою), докладів у тронній залі потенційно покаянними міністрами і завжди готового покарати громовержця із угадуваним піднесеним мечем.

                Бруд яким  рясно поливається президент чи премєр в очах непредвзятої демократії нічим не поступається  позолоті від крісел що опромінює одкровення великих (може навіть навпаки). Аби форма донесення інформації відповідала здібностям приймача, для українця в силу звичаю можливо ближче критичне осмислення події.

                 Отже якщо обійти стороною сором"язливість президента та лідера опозиції (чи коаліції опозиційних щодо центристських сил) та удавану принциповість на догоду політичних ідеалів то можливість даної угоди не стільки видається можливою скільки майже неможливо уявити перебіг подій зворотній тим що випливають зі змісту угоди.

                   Не будемо вдаватись до розгляду тих тонкощів з якими в угоді повязані такі, важливі для демократії, сентенції як ухиляння від наголошення на тих речах які як вважається неоднозначно сриймаються широкими верствами суспільства та є принциповими для лідерів з точки зору збереження політичного обличчя, оскільки питання примирення і погодження у демократичній Україні набули значення сантиментів в силу чим далі очевидної тотальної безпринципності "ГЕТЬ УСІХ".

                     Відзначимо лише ті моменти які стосуються перебігу політичної реформи. Вилив інформації стосується центрального контексту виборів що проходять. Оскільки на перше дають відповідь на питання як розвиватиметься країна у вузькому  політичному сенсі. Ми обираємо, і научені досвідом минулих виборів, не тільки голову держави а й систему органів державної влади. Отже питання яким буде державний апарат  вирішує не Президент України з виборами якого важається Народ України ототожнює виявлення своєї волі а сукупність заходів які передують власне вступу (або "сходу") на посаду певного кандидата. І те що кандидати не впливають на вироблення рішень що напряму стосуються їхніх повноважень малоймовірно. Вплив передбачає участь, що ми і передбачаємо в угоді яка має відбутись згідно наших очікувань і необходячі наші очікування випадок у точно вивірений час представляє нам примірник такої угоди. І з тверезих міркувань ми не прагнемо якоїсь іншої демонстрації з певною умовністю  спільних напрацювань а з огляду на об"єктивну політичну ситуацію й наївно сподіватись на оголошення подібної, об"єктивно передбачуваної, угоди під час виборів з публічними поясненнями подібних домовленостей.

                        Угода існує незалежно від того чи існують  якісь примірники підписані сторонами чи хоча б проводились переговори, навіть просто велись розмови. Тому що ми з вами, електорат, переконані у об"єктивності обставин за яких сторони діятимуть певним логічним чином і перебіг їхніх дій співпадатиме з логікою розвитку політичної системи суспільства нехай головні дієві особи хоч плюються на неіснуючі  домовленості від однієї думки про них.

                     Ганебні заяви п. Козачок вказують на підготовку що провадиться для удосконалення політичної реформи, можливість домовленостей між Ющенком та Януковичем  полегшує можливість прийняття якогось проекту чи набору законодавчих актів які слугували б за основу змін які очікує в першу чергу суспільство.