Ми дикі люди, ми не знаєм звичаїв.
Ми нищим ліс. Ми з матір’ю на «ти».
Ми свій кінець пришвидчуєм, пришвидчуєм
У колективних нетрях самоти.

Ліна Костенко


Шановні брати і сестри!

Наша боротьба за чесну, щасливу та національно свідому Україну триває. Тішить, що маємо відчутні зрушення вперед: наша молодь і старше покоління одержують все більше правдивої інформації про нашу історію; українське мистецтво, хоча й з великими труднощами, проте знаходить свого поціновувача; повільно, проте таки зростає кількість україномовних громадян. Культурно-просвітницька робота дає свої плоди, і нові покоління українців відзначаються високою національною свідомістю. І хоча на фронтах розбудови омріяної нами України ще непочатий край роботи, сьогодні українському націоналісту та патріоту не можна оминати ще однієї вкрай важливої теми.

Мова йде про катастрофічну екологічну ситуацію в Україні, причиною якої є практично повна байдужість до природоохоронних питань та принципів здорового довкілля як влади, так і суспільства в цілому. І якщо якоюсь мірою можна закрити очі на зникнення з території України деяких біологічних видів, якщо всупереч міжнародним конвенціям можна «не помітити» зменшення територій природно-заповідного фонду на користь будівництва котеджних містечок, то коли умови навколишнього середовища негативно впливають на життя громадян, стояти осторонь не маємо права!

В Україні отруєні і вода, і повітря, і ґрунти. Здоров’я нації підірване, імунітет щороку слабшає, збільшується кількість психічних захворювань, ще й до того Україна посідає п’яте місце за кількістю самогубств в світі. Один з найчарівніших куточків планети – наша Батьківщина дедалі невиправно втрачає свою красу. І як це не прикро, причина не лише у загальносвітових тенденціях, а більшою мірою у нас самих, бо у більшості цивілізованих країн світу до проблем довкілля ставляться набагато уважніше. Достатньо буде сказати, що цього року Київ було визнано найбруднішим містом серед столиць Європи.

Аби все це не звучало надто абстрактно і пафосно, перейдемо до конкретики. Головними екологічними проблемами в Україні є насамперед шкідливі викиди в атмосферу індустріальних підприємств, автомобілів та сміттєспалювальних заводів. По відношенню до людини все це призводить до загального імунодефіциту, високого ступеню захворюваності органів дихання, алергічних та серцево-судинних захворювань, зниження народжуваності, крім того – народжуваності без паталогій. Не менш важливою є проблема сміттєзвалищ, які в Україні функціонують без дотримання належних екологічних норм, крім того, постійно зростає кількість стихійних сміттєзвалищ. Отруйні речовини проникаючи в землю призводять до того, що вода перестає бути питною, а ґрунт – родючим, вже не говорячи про зовнішній вигляд засмічених територій. Інші свавілля по відношенню до природи, як наприклад вирубка карпатських лісів, призводять, як ви знаєте, до трагічних повеней…

Хіба знали наші славетні пращури-козаки, що їхні нащадки дозволять довести Україну до такої екологічної катастрофи? Хіба могли собі уявити таку Україну Тарас Шевченко та Іван Франко, хіба про таку незалежність мріяли Микола Міхновський та Степан Бандера? Очевидно, що ні.

За цих гнітючих обставин хотів би закликати усю патріотично налаштовану громаду України всіляко сприяти природоохоронному руху та долучатися до нього; здійснювати екологічне виховання дорослих та дітей; підтримувати громадські екологічні ініціативи та брати в них найактивнішу участь. Як на мене, найбільш актуальним завданням національно-свідомого активу має стати безпосередній тиск на владу з вимогою забезпечити законне право громадянина жити в екологічно чистому середовищі. Насамперед йдеться про необхідність:

фінансування очисних споруд на об’єктах промисловості;
будівництва замість сміттєспалювальних – сміттєпереробних заводів;
здійснення всеукраїнської програми з сортування сміття та організація якісного функціонування смітників;
сприяння максимальному розвитку електро-транспорту;
заміни поліетиленових упаковок на екологічні;
захисту і розбудові природно-заповідних об’єктів в Україні;
в перспективі – державної підтримки еко-поселенням.
Дана робота не з простих. Але на кого, як не на свідомого українця має бути покладена місія нової боротьби за оздоровлення нації та Рідного Краю? Сьогодні саме той час, коли націоналісти, розширивши поле своєї діяльності і дбаючи про загальнолюдські цінності, можуть довести, що саме вони є взірцем та найпрогресивнішою ланкою громадянського руху в Україні!

Наша мета – не лише культурно та економічно незалежна Україна: вона до всього цього ще має бути здоровою та красивою. То нехай наша боротьба збагатиться новим натхненням, новим завзяттям – твердим та непохитним! Нехай наша боротьба поєднає в одне ціле національно-свідомий актив та принесе нам такі довгоочікувані плоди!


Сергій Василюк,
лідер рок-гурту «Тінь Сонця»
Київ. 14.12.09