* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

ПРЕЗИДЕНТСЬКА ІНІЦІАТИВА

02:46 31.08.2009

ПРЕЗИДЕНТСЬКА ІНІЦІАТИВА

Рішеня Президента  винести свій проект Конституції  на всенародне обговорення є  добре  продуманим кроком  і має  далеко сплановану  загальнонаціональну місію. Даремно штатні заангажовані аналітики і політологи  вчинили справжній гвалт, це не зовсім виборча  технологія Віктора Ющенка. По перше, проплачена  самовизнаними лідерами перегонів  пишуча братія  вишукуватиме в кожному слові тексту негатив і тому це  не є виграшним  кроком до виборів . По друге, та ж команда  видумуватиме різні    небилиці, не сміючи чесно назвати  мотиви президентської ініціативи.

Висловлюються й закиди в запізнілості указу , адже проект оприлюднено давно. Відповідь   проста – обговорення давно могли б забезпечити і без указу  всі  зацікавлені громадські і політичні та інформаційні структури. Ніхто не зважав робити ажіотаж навколо президентського проекту Конституції , але масмедіа  спромоглись  лише на пару статей, з них  конструктивних було лиш  декілька.  Для більшості проект президента дуже швидко, як по команді  перестав  бути  обєктом для обговорення. Хоча на мій погляд   в будь-якій вільній державі  така надзвичайно важлива  для нації ініціатива президента не могла б залишитись поза увагою. Чому  ж в Україні  так швидко забули про президентський проект і  він навіть не зацікавив Верховну Раду? Очевидно  багатьом політикам, які іменують себе українськими,  не терпиться  “поховати ” будь-яку  нормальну ініціативу  Віктора Ющенка. Замовну  інформаційну  кампанію  проти чинного президента  важко не помітити  і  вона серйозно шкодить національним інтересам України . Домінуючі політики  вочевидь не хочуть бачити того, що президентський проект  є  найрадикальнішим засобом розв’язання  невиліковної кризи парламенту, без вирішення якої  всіх нас чекають важкі випробування. Подавши проект на обговорення якраз під час виборчої кампанії, Президент змушує   всю  найману рать  політологів і  політтехнологів, всю братію, що пише за великі гроші, фактично безкоштовно  запуситити  інформаційний механізм  всенародного обговорення   проекту. Безперечно, кожна брехня  з того боку   буде  викликати  підвищену цікавість  до проекту людей обєктивних  і  , врезультаті,  відбудеться  достатньо глибокий  аналіз, серед якого розумний громадянин обов’язково знайде правду.

На мою думку, на всенародне обговорення  варто було виносити не тільки  проект Конституції, а й  проект  концепції  інформаційної безпеки,   проект концепції  українського народовладдя,  проект  єдиного мовного законодавства,  концепцію  української освіти,  план стратегічного розвитку нації і багато чого іншого важливого, чого в жодному разі не  можна віддавати  на відкуп політикам “родом з СРСР”. Декого лякає складність обговорення проекту Конституції простими людьми без юридичної освіти. Конституційний процес безумовно є заняттям не для всіх, але  в Україні є достатньо  розумних громадян  без юридичної освіти і  без наукових звань, які  здатні достойно  аналізувати подібні  документи і навіть подавати альтернативні напрацювання. Та й сама Конституція є правовим документом, який повинні читати і розуміти всі громадяни держави. Звідси й вимоги до однозначності формулювань і мови Основного Закону. Каста  придворних мудреців  у владі давно  перетворилась у високооплачувани  слуг і нема певності, що вони колись працюватимуть на інтереси нації. Погано те, що вони узурпували право громадянина розуміти закони  і не дають сказати слово народові, безальтернативно  заповнюючи  собою телеекрани.

Вибори давно неофіційно  розпочались, тому  і президентську конституційну ініціативу намагаються  розглядати  у вузькому руслі виборчих технологій.   Так на думку  директора соціологічної служби Національного інституту стратегічних досліджень Віктора Небоженка  Ющенко імовірно в такий спосіб  намагається привернути до себе увагу як до націонал-демократа і  пробує відібрати голоси від Яценюка, який грозився теж подати власний конституційний проект. Поважні аналітики не можуть переступити через  класичне бачення   української Конституції як консенсус провідних  еліт. На жаль, у нас це  вже не спрацьовує – не витримали іспиту так звані еліти. Тому президентський проект нової  Конституції варто розглядати не формально, а як політичний важіль ,  з допомогою якого нація зможе врятуватись від  руйнівного всевладдя  правлячих “еліт”.  Тільки іх зміною Конституції зможе «добровільно-примусово» піти на пенсію  сучасний правлячий політичний клас  і на зміну «камандам» прийдуть  фахові молоді політики-державники. Саме це  дозволяє зробити технологія  запровадження  двопалатного парламенту, яка забирає в партійних нардепів невластиві недоторканним народним обранцям  необмежені повноваження  в усіх сферах суспільного життя і  змушує  реально працювати – чесно і незацікавлено писати закони  для народу.  “Перезавантажити”  парламент можна  тільки одним способом -  зробивши його неприбутковим  для нардепів  через відсутність впливу на розподіл посад .

Всенародне обговорення  проекту – це не виборча технологія, а спроба  пробудити громадян до дії і відповідальності за власну долю та владу, яку ми терпимо і обираємо, бо досі   населенню відводилась пасивна роль електорату. Спроба пробудити  активність нації – це, після гарантії свободи слова, є  другим важливим кроком Президента,  як національного лідера, до запровадження справжньої демократії.  Цим треба розумно скористатись, бо  запропонований шанс має навіть вищу ціну  від  самих президентських виборів, бо   зменшує ризик помилок  при виборах  майбутнього президента.  На жаль, досі  ніхто з кандидатів  не побачив явного позитиву в президентському проекті і не висловив бажання продовжити його конституційну естафету. Про  заангажованих у виборах політологів мова окрема – вони лукавлять, говорячи, ніби після обрання  нового президента Ющенко зможе зайнятись  просуванням  свого проекту, не оминаючи підкреслити  відсутність шансів чинного Президента. Ми ж добре розуміємо, що у випадку не обрання Ющенка вдруге, про його конституційний  проект просто забудуть, бо офіційних  лідерів перегонів   цей парламент  цілком влаштовує, а значить – конституційна реформа Ющенка головним політичним гравцям невигідна. Якщо вдруге не оберуть Ющенка,  гарантовано загальмуються  й інші   президентські ініціативи, спрямовані на пробудження  національної пам’яті  українців, проти яких  вже ведеться справжня інформаційна війна.

Український  політикум в сучасному складі фізично не міг сприйняти невигідної для особистого благополуччя  президентської ініціативи. Так буде чесно, хоч про це воліють мовчати.  Вже зараз  політично заангажована політологія  лякає  суспільство  указом  Президента про силове призначення  референдуму з всенародного прийняття  нової Конституції, хоч в Указі Президента йдеться тільки  про  обговорення. Це свідчить про те, що  політична верхівка, яка має намір  надовго закріпити власне  становище над народом,  прямо зацікавлена звести  націвець  обговорення проекту  і   разом з цим  шанс народу  прийняти Конституцію   прямим голосуванням. Водночас сам народ постає перед таким вибором, не довіряючи  депутатам, які після  прийняття виборчого закону за закритими   партійними списками  реально втратили статус народних.

На думку Андрія Єрмолаєва слід очікувати від   кандидатів  на пост президента  і інших проектів Конституції  та ініціатив, які  можуть виглядати привабливішими від проекту чинного Президента. Це можливо,  але це не будуть проекти для вирішення політичної криза, а красиві ілюзії, розрекламовані на олігархічні  долари чи за гроші народу з бюджету.  Не виключено і те, що народ може розгубитись і  “повестись” на  чергову ілюзію. Ніхто ж не говорить правди, що проблема  не тільки в недосконалій Конституції. Якщо б  в незмінних умовах  у парламенті  домінували не популісти, а державники,  ми б не чули скандалів і жити стало б краще за старою  чинною  Конституцією. Тому парад  проектів може бути лиш технологією, призначеною відвернути  увагу людей від справжньої  мети   зміни Конституції  -  оздоровлення парламенту і всієї системи державної влади.

Багато аналітиків  відверто сумніваються в тому, що ініціатива Президента йому вдасться, киваючи на формальний рейтинг  глави держави  і його політичний авторитет. Якщо чесно, зміни потрібні більше нам з вами,  для справжньої  демократії  нації . Сучасний  світ продукує все нові і нові загрози  і вистоїть  тільки та нація, яка по-справжньому пробудиться і  створить свою, не за взірцем демократію, переставши робити з політиків ікони  рятівних  «мачо» і «мадон»  чи образи «суперсильної руки». Наразі українці ще є сплячою нацією  і це проблема складніша від  вибору системи влади.  А присипляти народ багатьом вигідно якраз і пустопорожньою метушнею над вибором системи влади, результат якої  вони знають наперед

 На мій погляд ,  нормальної  реакції політичних сил на конституційну ініціативу Президента  не буде. Очікуваного параду конституційних проектів теж не буде з  кількох причин. По перше, ніхто не захоче бути другим, особливо  після кандидата-чинного президента,  про низький ррейтинг якого давно співають їхні  підгодовувані  “піар-канарейки”. По друге, чільним високорекламованим кандидатам зручніше  президентську ініціативу  проігнорувати і  наказати саботувати процес всенародного обговорення підконтрольним ЗМІ.  По третє, будь-яка дискусія на тему нової Конституції   винесе на поверхню  тему  реформи парламенту, а це  невигідно тим кандидатам, які мають намір зберегти його недоторканним в надії  одержати над ним повний контроль такий, щоб і Конституцію міняти на власний смак.

Які шанси обговорення проекту  Ющенка? Голова Центру  прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко вважає, зо згідно  з результатами опитувань  зацікавлення населення  доволі  невеликі, пересічні громадяни не вельми розуміються на тонкощах  політичної стабілізації держави,  на яке спрямований проект. Проте про активних пересічних громадян і не йде мова. Це справа активної верстви суспільства. Ця потенційно активна частина близько  5%  активних громадян-державників ще в очікуванні єдиної  теми для дії. Саме на мобілізацією  активності отих 5-10%  населення і розраховане обговорення  проекту. Решта завжди  пливуть в полоні громадської думки. Якщо мати цей активний відсоток і  дати йому  свободу доступу в інформаційний простір, можна  зорієнтувати все суспільство в  напрямі стабільної, сильної і незалежної  державності, а для цього треба з допомогою нової Конституції  зсунути важкий камінь старої постколоніальної   політики разом з тими політиками з українського шляху.  Це не легко, бо  на перешкоді   новозбудованою бетонною стіною постає політична   приватизація  українського інформаційного простору.  Володіючи ЗМІ, можна в “ручному режимі” не тільки за місяць інформаційно “розкрутити” кандидата без політичної сили і власного капіталу, але й можна спробувати “поховати ” комусь незручну  конституційну реформу.  Отже – подалі від телевізора  і  довірятись тільки здоровому глуздові, читаючи  геніальні писання наших славних предків!    

Володимир ФЕРЕНЦ