* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

Розсекречене минуле: документи й коментарі

16:09 08.08.2007

Розсекречене минуле: документи й коментарі

Розтерзані, зацьковані, убиті

Підводяться і йдуть чинити суд.

І їх прокльони, злі й несамовиті,

Впадуть на душі плісняві і ситі.

І загойдають дерева на вітті

Апостолів злочинства і облуд.

Василь Симоненко

Голодомор – це злочин, якому немає і не буде прощення. Ніколи. Принаймні, у душах тих людей, які тверезо дивляться на світ, які шукають правди. Найболючіше для мене (й зі мною погодяться мільйони) – усвідомлювати, що українська влада досі не визнала Голодомор геноцидом проти українського народу. Нелюди, через яких 1932-1933 роки вкрилися скорботою, вважають себе невинними. А в цей час парламенти 10 країн засудили Голодомор як злочин проти людства. Невже ми, українці, не бачимо того, що відбувається?! Зникає наша духовна єдність, колективна пам'ять, ми не можемо стати нацією… Віктор Ющенко закликав Російську Федерацію визнати Голодомор, хоча, напевне й сам усвідомлює нереальність вимоги. Мудрим філософом був Григорій Сковорода. Недарма він казав, що для того, аби змінити макросвіт, спочатку треба змінити мікросвіт. Чи потрібні коментарі?

Цьогорічні заходи, проведені в рамках відзначення річниці трагедії, сподіваюся, сколихнуть усі збайдужілі серця. Як, наприклад, виставка архівних документів про Голодомор в Україні «Розсекречена пам’ять». Її мета – сприяти утвердженню історичної правди про події 1932-1933 років, надати громадськості фактичний матеріал, який довгий час зберігався під грифом «цілком таємно». Цей захід повинен консолідувати народ, адже відомо, що спільне нещастя об’єднує.

На відкриття виставки в Український дім прийшли Президент України Віктор Ющенко з дружиною, Голова ВР Олександр Мороз, голова СБУ Ігор Дріжчаний, міністр культури і туризму Юрій Богуцький, міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко, народні депутати, науковці-історики та представники громадськості.

Безліч запалених свічок у залі, стишені голоси, задумливі, сумні погляди… Трагедію розуміють. І ті вогні – це спроба реабілітувати нас перед світом, перед Господом. Це ті свічки, які не запалили у 1932-1933 роках, коли люди вмирали без сповіді й без відспівування у церкві. Це символи тих душ, які зараз дивляться на нас із неба.

«Збереження пам'яті про невинно убієнних — це наш святий обов'язок», — переконаний Президент України.

Виставка «Розсекречена пам’ять» унікальна як за змістом, так і за формою. Чорне тло – і погляд приреченості зі світлин, де «діти збирають мерзлу картоплю на колгоспному полі»… Червоний фон – і страшні факти: «Станом на 20 грудня 1932 року органами ДПУ УСРР «у зв’язку з оперативним натиском» було заарештовано 16 122 особи… Найбільш популярні види злочинів: опір вивезенню хліба, розбазарювання і приховування хліба»…

Близько 5 тисяч аркушів розсекречених архівних документів, накази, директиви, оперативно-статистична звітність Державного політичного управління УРСР про репресії в українських селах, кримінальні справи жертв політики комуністичного режиму, свідчення очевидців – ці архіви вражають.

Так, наприклад, доповідна записка голови ДПУ УСРР Станіслава Реденса про заходи, які передбачали численні репресії різних верств населення, передусім – винищення українського селянства: «В соответствии с директивой Политбюро Ц. К. КП(б)У, органы ГПУ Украины намечают проведение массовой операции по нанесению оперативного удара по классовому врагу. Основная цель операции – выявление контрреволюционных центров, оргазующих саботаж и срыв хлебозаготовок…».

Віктор Ющенко в п’ятницю запропонував увести в Закон про Голодомор положення про адміністративну відповідальність, яку буде нести людина за зневаження жертв Голодомору. Яким буде результат? Побачимо. Керівник Служби безпеки України Ігор Дріжчаний планує зробити виставку «Розсекречена пам’ять» міжнародною, аби висвітити одну з найтрагічніших сторінок історії не лише українського народу, а й людства.

У рамках відзначення річниці трагедії відбулася презентація книг, присвячених пам'яті жертв Голодомору і політичних репресій.

Акція відбулася за сприяння Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені В. Стуса та Конгресу українців у Канаді. Автор дослідження «Голодова катастрофа у Києві» Сергій Вакулишин зібрав спогади очевидців трагічних подій в Києві періоду 1932 - 1933 років, подав значний масив архівних документів, що раніше не публікувалися. У книзі «Український хліб на експорт: 1932 – 1933» на основі досі невідомих документів з архівів простежено геноцид українського народу. Геноцид, який реалізовувався експортом хліба й інших продуктів з України. Автор книги «Сталінським курсом» М. Іляшук на прикладі однієї сім'ї змалював принцип дії комуністичного режиму, який ламав долі людей. На презентації була присутня його дочка Олена Ільяшук, яка й передала матеріали.

Суд над нацистами відбувся. Чому ж люди, причетні до злочинів радянської влади, залишилися непокараними?! Усвідомлюючи масштабність трагедії, нам не можна мовчати. Потрібно інформувати громадськість, адже без розуміння власної історії ми не зможемо повноцінно розвиватися, залишимося на окраїнах Європи, не будемо здатні на відстоювання національної ідентичності.

Ігнорувати минуле означає зачиняти двері в майбутнє…

Мирослава Ульяніна