Якщо говорити про сучасних полтавських поетів, то для мене очевидним є той факт, що молоду поезію Полтави можна охарактеризувати творчою трійцею в особі Сергія Осоки, Олени Гаран та Євгенії Найчук.

Ігор Павлюк у своєму всеукраїнському огляді молодої поезії («Літературна Україна», 2006р.) згадує з Полтави лише Осоку та Гаран. Тож пропоную спершу зупинитись дещо детальніше на постаті цих двох молодих поетів.

Олена Гаран, за висловом Володимира Яворівського, є наймолодшою головою із усіх обласних організацій НСПУ, в даному випадку Полтавської. Дипломант міжнародного літературного конкурсу «Гранослов-2000». Натомість, зазнала невдачі на конкурсі на здобуття літературної премії ім.Б.-І.Антонича «Привітання життя». Член Спілки письменників з 2002 року, вочевидь, за підсумками перемоги на «Гранослові», оскільки Спілка тоді, як пригадую, набирала молодь, так би мовити, авансом. З однією, а то і без виданої книги. Гаран – автор єдиної, на даний час, збірки поезій «Солом’яний кінь» (Полтава, 2002 р.).

Про Сергія Осоку (справжнє прізвище Нечитайло) Ігор Павлюк пише так: якась незвичайна присутність чогось магічного, що людина віками носить у собі, що не має назви, означення, не може бути вичерпно виражене жодними словами, а вгадується хіба що у незмінному, неохопному протистоянні – Я і Воно, – відчувається у багатьох віршах Сергія Осоки – молодого поета з Полтавщини. Ця тисячолітня сакральна прапам’ять, витіснена із нашої свідомості і з нашого життя, разуразно зринає на поверхню і вимагає своєї відчутної у всіх проявах матеріалізації, а головне – втілення найтоншого і найвищого: втілення у слові.

Сергій Осока – автор поетичної збірки «Сьома сніжинка січня», 2002 р., виданої за наслідками перемоги у конкурсі «Гранослов».

Про Євгенію Найчук, а точніше, про її першу книгу поезій «Життя ожини» (Полтава, 2006), я дещо детальніше розповідав в однойменному відгукові. Євгенія Найчук, за словами О. Гаран, має своє творче обличчя, впізнавану і своєрідну образну систему. Абсолютний переможець фестивалю-конкурсу молодих поетів Полавщини «Поетичні зорі-2004». Брала участь у всеукраїнському семінарі молодих літератрів у Коктебелі у 2005 році.

З-поміж інших молодих поетів з Полтави можна ще виокремити Миколу Леоновича (щоправда, віднедавна киянина), автора книги поезій «Агон», виданої «Смолоскипом» за друге місце у конкурсі 2003 року, та Галину Пустовгар (третя премія «Смолоскипа-2002», та диплом «Гранослова-2005»).

У Полтаві є дві літературні студії: «Полтавські джерела" – при обласній організації Національної Спілки письменників України (виокремлю Наталку Трикаш, Олену Задорожну) та «Заспів», що діє на філологічному факультеті Полтавського державного педагогічного універститету імені Короленка (зокрема Віка Ткаченко, Іра Носенко). Студія «Полтавські джерела», як дітище НСПУ, поволі відмирає. Свого часу нею опікувалась Наталія Фурса, місцевий авторитет для молодих і зелених, необтесаних ще письмаків, навідувався Осока- «восходящая звєзда поезії». Знаю, що багато молодих авторів, внаслідок прискіпливості згадуваних вище письменників, свідомо залишили студію й перекочували, так би мовити, у «Заспів». Не зле буде сказати, що обидві літстудії мають свої віконечка у світ глобалізованого простору, щоправда, сайт Полтавської спілки віднедавна вже не діє.

Оскільки наш огляд торкався головно молодих поетів Полтави, то ми свідомо не включали сюди авторів з області. Хоча варто зазначити, що на переферії літературне життя є не менш активним. Друге почесне місце після обласного центру слід віддати Лубнам, де діє також літстудія.

На завершення цього коротенького огляду згадаю декілька останніх видань (альманахів) молодих полтавських письменників: «Болотні вогні» (Полтава, 2002, друге видання -Київ, 2004), »Поетичні зорі-2004» (збірник кращих творів учасників фестивалю-конкурсу молодих поетів Полтавщини), «Острови» - альманах молодих полтавських авторів, 2007 р. Відгук на останній, «Острови» поезії», нами був надісланий до редакції «Літературної України».

Що ж, як бачимо, літературне життя Полтави та Полтавщини не спить. Молоді автори, згадані і не згадані, побіжно і більш детально тут в огляді, творять своє майбутнє. Саме зараз закладається їх фундамент, як творчих особистостей, а що з того вийде – покаже час, бо ж він, як відомо ( за Фалесом), відкриває усе...