А  Т  Л  А  Н  Т

     В  руїнах сплелися  модерн  та ампір.

     Й лягають  відважно слова  на папір

              Про  зблиски  покрівлі  й поранений  комин,

              Які  захопити  не вдасться  нікому.

              Зведеться  будинок ,неначе  атлант,

              І  орку  покаже  безсмертя  талант,

              Котрий  не  поляже  у  зла  домовину,

              А  світу  покаже  життя  дивовину,

              Розсипавши  скрізь  непокори  коралі,

              Мов  часу  непростості  рідні  медалі.

                 РОНДЕЛЬ  МАЙБУТНЬОГО

              Всіх  трав  листочки  нагина  роса 

              І  ранок  входить  в  душі  незітлілі.

      А  те, що береже  землі  краса

               Говорить  про  сердець  нетлінну  зрілість.

               Летить   у  небосяжність  дням  яса

               Та  віру  поселя  у  кожнім  тілі…

                Всіх  трав  листочки  нагина  роса

                І ранок  входить  в  душі  незітлілі.

                Ми  вірим,що ще забуйнує  сад

                Й  дерева  схилять  віти  обважнілі,

                Бо більше  не  повернеться  назад

                Пора,коли  всі  злобіду  терпіли…

                Всіх  трав  листочки  нагина  роса.

                       ЧАРІВНА  ВОДА

Впливає  ніжність  у  ріку  сувору

Й кацапам  не  споганити  плавбу.

Життя  непроминальне  вирування

Все  плине  у ріці  гарячих  днів.

Реальності  п’янке  чарівноводдя

Тектиме  й  для  нащадків  крізь цей  час.

                                В И Ш И В А Н Н Я

                         Промовляння  вічних  кольорів

                         В океанні  віщого  жадання 

                         Стобентежжям  щирого  єднання

                        Піднімає  те,що  світ  уздрів,

                        Й  вже  не зупинити  вир  кохання,

                        Що  кацап  здолати  не  зумів .

                        Бо  у  струмуванні  підлих  слів

                        Вмерло  орків  «золоте  кохання».

                        Може  хтось  хотів  би  зла  сліди

                        З  барвами  рашистської  орди

                        Нам  вручити ,наче  побажання.

                        Та  нестримний  український  грім

                        Все ж утвердить  поступом  своїм

                        Світловир’я   рідновишивання.

С О П І Л К А

               Співа  вкраїнцева  сопілка

               Про те ,що  у душі  святе.

               І  кацапня  -поганців  спілка-

               Вже  втямила ,що гнів  росте.

               Нещастя ,біди,втрати,болі

               Нас  не жбурнули  в каламуть.

               Ми  підляків  ординськочолих

               В сопілки  кидаєм  могуть.

               Випроби  не спиняють  пісню,

               Котра  лиш рідне  жито  жне.

               І вірим ,що  мотив  провісний

               Чужинну  тьмищу прожене.

               Аби  й  онукам  передалась

               Сопілкоспівність голосна ,

               Яка спиняє зла  навалу

               І  подає  безсмертя  знак.

                                   м.Шумськ на  Тернопіллі