* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

БІЛИЙ БІЛЬ

08:10 20.06.2020

БІЛИЙ БІЛЬ

***

білий  як біль

чорний як горе

сіявся сивий мак

берегом моря

 

***

цей досвіток позначений прямими

ці неозорі паралелі зараз й взавтра

ці сходинки-тераси-лінії що схилом

стулились міцно і ведуть до пляжу

шеренга сивих мовчазних бакланів

безбарвний смушок піни від прибою

срібляста смуга прохолодного піску

дублюють стежку битих чорних мідій

дорога асфальтована вздовж моря

лягає паралельно рискам хвилерізу

на рейді кораблів терпляча череда

неквапно дожидає черги до причалів

колись-щодня-сьогодні-вчора-завтра

яскрава стрічка просвітку над морем

день починає перед сходом сонця

неперевершено осяйно переможно

 

 

 

***

«Пухлинка мозку»

«Москаль». «Хіросіма»

«Прощавай розум». «BMW»

«Поцілунок Монро». «Кома»

«Три хвилинки». «Вим`я кози»

І ще багато чого… Смакує?

Вигадливий кмітливий бармен

Тернопіль. Ресторан «Коза»

Склянки бокаті й вагітні вповні

Дотепні назви у коктейлів

Тутешніх. Тим часом  парубки

Підтоптані і не тутешні

Простившись з розумом

Затято дегустують. Смакують

Дозовано і нескінченно

На  добру згадку чи в ім’я

Козяче  вим`я  чи губу Монро

До того ж «Кома» – ще не крапка

Бо є ще в арсеналі дещо

Три кольорові «Мексиканці»

Завзяті мачо, три аміго:

«Зелений». «Жовтий». «Синій»

Прихильники дрінк-терапії

Згадали  вибірково дні минулі

Три однокурсники колишні

Пірнули в незабутнє – а коли ще?

Козу водили містом наче

У фільмі Тарантіно мексиканці

Чи змучені  махновці у Подоймі

У  серпні  року двадцять першого

Минулого двадцятого століття

На лівім березі Дністра

 

 

***

Як швидко змінюється дощ на сонце

Вапнярка і вапном підведені підмурки

Будинків. Жваві горобці й вокзал білявий

Немає черги у квиткових касах. Є квитки

На привокзальну площу сіли сизі голуби

Мінливі хмари над містечком сизо-білі

Аптека. Бар. Є магазин. Є й перукарня

Ще є кафе і чорнобривці. Є мангал

І сизим димом стелиться шансон

Взірець безбарвної полови

Для фанів з трипером у голові –   

«Прівєт, такой красівий мальчік

Пойдьом со мною, я влюбілась»

Є пильні погляди. Але війни немає

Каліки є. Немає перемоги в цій війні

Немає посмішок. Є зброя і військові дії

Співачки голос є – «я сволоч, ти нахальчік»

То що, війни немає? Що ж це? Лиха година?

Чи може гра «ЄC і Україна»? Так. Є ще країна

Україна. До поїзду «Москва-Одеса» ще є час

Час є. Ще майже три години. А на біл-борді

Набурмосений Тарас. Чоло й слова його –  

«Любіть її во врем’я люте». В цю мить.

В цю саму мить –  «В останню тяжкую

Минуту за неї Господа моліть»

 

ПОДОРОЖНЄ

І

Минулись вже околиці столиці

Розтанули як марево на шибці

Вздовж колії тут і на тому боці

Стовпи й дроти, хати оті й оці

Стоять понуро як більмо у оці       

Затяті й непохитні як повстанці

Закляклі як містяни на зупинці

Чи може як на виставці митці

Як виборці, а може як обранці

Чи на своїх посадах посадовці

Що втерли піт і сльози удовиці

Тій жінці, що лежить на лавці

Укупі п’ятки і сідниця до сідниці

Коліна й джинси – все на місці

Торби і капці, ковдри на полиці

Чай на столі, фіранка на віконці

Є подорожні, путь і провідниці

Жінки, баби, чоловіки і хлопці

Зустрілися як горобці на гілці

Стулилися наче слова у книжці

І розлетілися неначе горобці

За вікном залишились манівці

Ставки, стежки, лани і тракторці

Промайнули перетини й путівці

Проминули Боярку й Гребінці

Без зупинки Півники й Гулівці

Дощ у Попелюхах і у Жмеринці

Хмариться, туманиться у Вінниці

Буде дощ у Рудниці й Вапнярці

Є калюжі в Кодимі й Слободці

Лишилися штахетники й криниці

Міста і станції вздовж залізниці

Із назвами лишаюсь наодинці

Правічними, як хліб в торбинці

ІІ

Зупинка. Вагон і перон

Вода! Чай! Кава! Капучино!

Пляшка білої. З почином!

 

Жмеринка. Вокзал і горобці

Хлопці. Пиво. Кальмари

Сонце сховалось за хмари

 

Помалу накрапає дощ

По сто? Чи по п’ятдесят?

Краще по сто п’ятдесят!

 

Як рейдовий буксир у морі

Кравчучку жінка пне вагоном

Друга завзято суне пероном

 

Йде зустрічним курсом

Чайкою квилить. Припрошує

Наче землю снігом притрушує

 

Ой хлопчики-горобчики!

Беріть конфетки різні!

По п’ятдесят! Від баби Тані!

 

III

То що ж з того, як ми діди – то вже старі?

Мчить поїзд: сиві вуса й посивілі оселедці

Ми відбулись насправді, ми направду є

Хоч і нема з нас багатьох – їх пом’янемо

Ми як квитки й місця, як потяг і вагони

Як логіка топонімів, як назви міст – ми є

Є втіха в нас, є камуфляж – він нівелює вік

Від будь-кого ми за столом не відстаємо!

 

 

ІV

Читав киянам вірші про киян

Сподівався на обструкцію

Можливо згодом матиму

Отримав ріденькі оплески

Та запрошення до співпраці

 

V

По дорозі з Києва до Одеси

Хоча й тривожно, але гарно –

У швидкім поїзді Москва-Одеса

Московської мови не чутно

 

VІ

Хліб-сіль і сир, сальце, ковбаска

На столі. Хрумкий солоний огірок і…

Ми в Кодимі, зупинка дві хвилини

Три роки кажуть що війни немає

Немає фронту й флоту, є лиш катери

Ще море й небо, в небі прапори

Коза в городі та сорока на пероні

Морська піхота є, ще зброя і набої

Весни квітуча ковдра просто неба і…

Лише вагон поволі рушив. Ярі ми –

Напоготові. Напохваті – живі і навесні

Ми переможемо – пощезнуть вороги

 

VII

У Києві весна непевна цього року та

Настрій створює дорога переважно

Знов за вікном вагону сіється сльота 

Були дощі. Картопля сходить рясно

Була й надія, раптом сніг – зневіра

Роздільна вже була, і була вчасно

Одеса буде – ні до чого тут Пальміра

 

 

***

Там де зійшлися море й небо

Імперію підмін пустіть на глум

Історію брехні беріть на кпини

Ці монументи, п’єси і картини

 

Трухляві міфи підніміть на сміх  

Захмарні злети і реальні злидні

Як місяць ясний славні ювілеї

Чи лисина вождя у мавзолеї

 

Затяті науковці й грантожери      

Знавці мистецтва і маніпуляцій

Та фахівці з поразок і тріумфів

Царів, пройдисвітів і гендлярів                                             

                                                                        

Засліплені зловісним блиском

Очей у вертухаїв на портретах 

Наступники малюють нині вас

У труакар, у профіль і в анфас

 

Портрети, атрибути й антураж      

До берега морського принесіть

Та не забудьте на додачу взяти 

Свої амбіції й рецензії завзяті

 

Вхопіть оту коросту застарілу

Посеред моря синього втопіть     

Без зайвого жалю і обговорень

На дно її пустіть у сірководень

 

Побачите як коло розійдеться

Як море поглинає провенанс

Імперського мистецтва творів

Там де зустрілись небо й море

 

***

Гортаючи сторінки «Книжки про Малковичі» Олени Падовської

 

У срібнім сяйві рушив місяць повновидий

Над Сяном, Україною й розіп’ятим селом

У квітень сорок п’ятого, в Надсяння овиди

Вдивімося з Оленою Падовською разом 

 

Вогонь і смерть – пекельне це видовище

Убивчі черги скорострілів у Малковичах

Риплять вози із награбованим майном

Лиш замордовані спочили вічним сном                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  Село напередодні свята вкрите попелом

Нічні жаринки, як крапки в тексті змови

Контрольні постріли, боївкарі як сновиди

Відміни що не знають між добром і злом

 

Батьки, що на порозі хати вбиті поспіхом

Хлопчина, що лишився сиротою й свідком

Будинки й стайні у диму, ревуть корови

Знов постріли і смерть, село палає знову

 

На тому згарищі Варшава разом з Києвом

Шукати слово правди не хотіла тимчасово

Тоді не чули свідків, тепер не чують мови

Наче оглухли, як їхні діти і онуки загалом

 

***

Доріг в країні безліч і випадків чимало

Та випадковим шлях ніколи не буває

Тож не даремно хтось стежину утоптав

 

***

Жаби поважні у камуфляжі зеленім

Співають завзято, упевнено й щиро

Жодної ноти фальшивої ви не почуєте

 

***

Вже овид починає мріти понад морем

Крізь креслення гілок акацій і платанів

Хитає геометрію тіней ранковий легіт

 

***

Квітневих вам квіток, трави у травні

Вже є рясні весняні паростки і пуп’янки

Удень немає в небі жодної хмаринки

 

***

Мовчіть, не згадуйте про компроміс!

Під час агресії про мир не варто говорити

Лише поразка є ціною миру на війні

 

***

Як істину у лабіринті спору віднайти?

Є очевидні речі й очі, та немає погляду

Хіба сама прийде - лишається побачити

***

я

дія

повія

я та дія

ентропія

астрологія

профанація

і девальвація

дія та протидія

рух і опір: історія

глухий кут – ілюзія

філософія, філологія

геополітика, географія

геометрія, антропологія

для здатних почути поезія

протистояння, тиск і спротив

вони і ми, хто є ми, ви, ти, чи я

надто низький рівень свідомості

і занадто високий – толерантності

марні сподівання не зродять потугу

різниця потенціалів поновить напругу

таку тригонометрію називають бермуди

в жорсткому трикутнику зникають народи

 

***

Хурделиця лускою берег вкрила

Потрощених на січку сивих мідій

Лиш чайок крики й смуга криги

Щораз спиняють хвилі шторму

Ще раз до нас навідалась зима

 

***

Не знати чим юнак цей в чорному

Що сидить із похиленою головою

На лавці біля ратуші у Чернівцях

Нагадує мені ченця серед бузку

З картини академіка Костанді

 

***

Білява куля сонця понад містом

Торкнула знову виднокрай недбало

Дахами розповзлася синя тінь

Вже місяць на підході, чуєш місто?

Щоразу, щохвилини, щосекунди

Завжди – цієї миті сонце згинь

 

***

розквітнув глід

край неба зблід

прийшов цей час

ми йдем до вас

не зупинити хід

перечити не слід

отримали ляпас

та ще один взапас

ховаємо на спід

жахіття наших бід 

і витримки запас

минулого баркас

а у повітрі доcвід

як рибою об лід  

не полишає нас

відтоді повсякчас

наш шлях на схід

нам сміх услід

 

 

 

 

                                                        

***

 

КГБ

ЦРУ

ФСБ

СБУ

 

ПТН

ПНХ

ПЦУ

ЗСУ

 

ЛНР

ДНК

ДНР

 

БТР

ПРК

ДБР

 

*** 

 

без                                                                 

рук                                                                

без-                                                               

рух                                                                 

                                                           

вже                                                              

дух

вщент                                                                  

вщух                                                               

 

дощ                                                                

чи                                                                   

борщ         

 

трюк                                                                

чи                                                                 

грюк    

                                                           

                                             

***

хро-

пиш

про-

спиш

 

рок                                                               

киш-

миш

крок

 

так

це

знак

 

це

тай

все

***

У срібнім сяйві рушив місяць повновидий

Над Сяном, Україною й розіп’ятим селом

У квітень сорок п’ятого, в Надсяння овиди

Вдивімося з Оленою Падовською разом

 

Вогонь і смерть – пекельне це видовище

Убивчі черги скорострілів у Малковичах

Риплять вози із награбованим майном

Лиш замордовані спочили вічним сном

 

Криваві плями, як крапки в тексті змови 

Як поночі жаринки і – боївкарі як сновиди

Відміни що не знають між добром і злом

 

Москва й Варшава затуляють вуха знову

Тоді не знали – й досі не хочуть чути мови

Глухі вони, як їхні діти і онуки – загалом

 

***

 

Йдуть темрява із ранком пліч-о-пліч

Прогуркотів нічний трамвай у ранок

Так у пітьмі на сполох б’є світанок

Здригнувся дім зі сну – втікає ніч

 

Засвідчивши наявність протиріч

Дивлюсь на місто, ми з ним віч-на-віч

До ранку крок, у небі вже досвіток

Ніч промайнула – остаточний вирок

 

Ультрамарин і умбра – фарби ночі

Неоновим контрастом лиш трамвай

Контраст понад усе впадає в очі

 

Щораз вслухаюся у звуки ранку

Вдивляюсь у вікно, чекав – тримай!

Вхопи проміння світла на світанку

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

***

 

Будьмо уважними до вад і до чеснот

Пильнуймо уночі і вранці – повсякчас

Громи і блискавки не обминають нас

Задіяних в симфонії низьких частот 

 

Вечірнє море проводить майстер-клас

Гудуть литаври, тихо плаче контрабас

Ридає бас-кларнет неначе контр-фагот

У звуках шторму не буває зайвих нот

 

Пройшовся вітер сторінками партитур

Три чверті: розмір, щодо темпу: граве

Цей запис наживо іде – без коректур

 

Вже й ранок – понад овидом заграва

Шторм стишився під оплески бандур

Дощ завершився  вигуками «Браво!»

 

***

Сьогоднішнє мистецтво і минуле

Сучасна влада замовляє на сьогодні

Картини. Вірші. Інтер’єри і прем’єри

Прогнози. Дати. П’єси. Будь-що і ніщо

Все можуть можновладці скерувати

Всі забаганки згідно прейскуранта

Лише на завтра замовити не в змозі

Майбутній попит і продукт культурний

Що нинішнім прогнозам не належить

***

З непотребу, з кавалків, зі шмаття

Митець творить знічев’я, з небуття

Із сьогодення твір полине в майбуття

Постане світ новий, із образу – буття

Скатеркою шлях простеливсь – гаття!

Ім’я творця залишиться в століттях

Пришвидшиться в когось серцебиття

Хтось матиме тріумф, хтось – каяття

Хтось шану матиме, а дехто побиття

Хтось славу матиме, а згодом забуття

Хтось має відчуття, а хтось – знаття

Хто висування має, дехто – здобуття

Без здобуття хтось втратить сенс життя

Йшов хтось по рибу та приніс латаття

Хто в Крим по сіль, а хто у Закарпаття

Хто має зиск, а хто – лише завзяття

Хто йде на вогник – вийде на багаття

Хто мовчки йде, а хто волає: «Браття!»

Шлях швидко промайне без вороття

Арт-критик буде мати гроші на взуття

Художнику, твори, а гроші – то сміття

***

Все швидко зміниться навколо

Звичайно, зміниться на краще

Незаперечно стане кращим

В суспільстві гарних сподівань

 

От-от омріяне життя настане 

Покращення – вже незабаром

Всім буде добре дуже скоро

В країні феєричних сподівань

 

Все буде надзвичайно гарним

Без сліз, без поту і без крові –

За день чи два, чи трохи згодом

Відбудеться в країні сподівань

 

Роки спливають, місяці і тижні

Є втіха – завтра буде краще

За виднокрай веде стежина

Вздовж моря мрій і сподівань

 

Чиє воно, сподіване майбутнє?

У світле завтра вперед ногами

Понесуть наміри й суспільство

Повз море марних сподівань

 

СТЕПОВА ВІЛАНЕЛА

 

На берег вийшла дівчина сільська

Човна і очерету господиня

Відро води набрати зі ставка

 

Як невідступна думка в козака

Про товариство, зброю і коня –

На берег вийшла дівчина сільська

 

Є заповіт селянам від пророка

Що кухоль наливав собі зрання:

Відро води набрати зі ставка

 

Йшов той пророк, бери його морока

Селом лунала пісня подорожня –

На берег вийшла дівчина сільська

 

Пророцтва сенс такий: війна – толока

Є шабля в козака – є й сподівання

Відро води набрати зі ставка

 

Води – корові, дітям –  молока

Смерть – ворогам, а жінці – кухня

На берег вийшла дівчина сільська

Відро води набрати зі ставка

  ***

Такий щемкий і недолугий світ

Як посмішка похмурого пророка

На морі шторм, на березі завія –

Такий щемкий і недолугий світ

 

Старі проблеми – рішення нові

Кінець путі, чи почалася стежка

Такий щемкий і недолугий світ

Як посмішка похмурого пророка

 

 

***

В століття минулі й в новітні роки

Слова пророчі справдяться для нас

У людей мовчазних гучніші думки

В століття минулі й в новітні роки

 

Веселка з неба посміхнеться мовчки

Прозріння зблисне і ухне тулумбас

В століття минулі й в новітні роки

Слова пророчі справдяться для нас

 

 

***

Будьмо уважними до вад і до чеснот

Громи і блискавки хай обминають нас

Задіяних в симфонії низьких частот

Будьмо уважними до вад і до чеснот

 

Ридає бас-кларнет неначе контр-фагот

Гудуть литаври, тихо плаче контрабас

Будьмо уважними до вад і до чеснот

Громи і блискавки хай обминають нас

 

 

 

***

Все буде добре – нам каже Пауло  Коельо

Завжди й усюди все має закінчитись добре

Коли не добре, це означає: нам ще не кінець

Та врешті решт: ми ще живі – у нас все добре

 

***

як світлофор, ти тут і там

юрбі, трамваям і котам

ти дивишся вдень і вночі

щораз в потилицю і в очі

Володимир КАБАЧЕНКО