***

дорога

як хрест

 

з дому

коротка

 

додому

довга

 

Жешів

отут би

мені народитися

 

під шелест мови

 

Рим

1

Відображена в Тібрі

 

вічність

2

на пил тисячоліть

 

лягає

ранкове сміття

 

Нюрнберг

за високими

мурами

 

Дюреру

позує Бог

 

а майстру

бракує фарб

 

аби змалювати

очі

 

Україна

 

пам'ятати

до забуття

 

щастя

 

яке щастя

весь день без турбот

на повітрі

 

подумав службовець

 

яке щастя

ходити до праці

щодня

 

подумав бездомний

 

***

на голі дерева

лягає

як перший цілунок

сніг

 

одна смерть

покриває

іншу

 

***

люблю ночі

 

коли боляче

можна плакати

 

***

у кожній краплині

дощу

 

надія

повернення

 

***

сльози неба

 

птахи

у польоті

 

***

незораний степ

і жодної стежки

 

якою

знайду

тебе

 

троянда

 

як би спізнав

твою душу

 

якби не пахощі

 

***

кожної

ночі

 

шукаю

в твоїх очах

 

спогади

світла

 

***

як важко

покинути жінку

 

яку

не кохаєш

 

***

схопивсь серед ночі

а тебе немає

 

аж мороз поза шкірою

 

невже тебе

може не бути

 

***

я можу без тебе

дихати

 

я можу без тебе

плакати

 

я можу без тебе

сміятися

 

та жити без тебе

не можу

 

***

і знову

наснився

сон

 

у якому

тебе

немає

 

який

непотрібний

сон

 

у якому

тебе

немає

 

***

відчути цілунку

забуте тепло

 

і

скреснути

 

***

хто я

у Божих очах

 

блазень

 

що не зміг Його

розсмішити

 

солодке життя

 

празький торт

віденська кава

українська мова

 

найсолодша

остання

 

час

 

насправді

його не існує

 

для закоханих

і для померлих

 

***

більше темряви

менше світла

 

старіння

удвох

 

***

прийшов

утомлений

 

поцілував

дружину

дітей

 

помолився

і повечеряв

 

непомітно

пішов відпочити

 

заснув

і помер

у ліжку

 

із посмішкою

на вустах

 

життя

вдалося