***

На телефон дивлюсь годину.

Вже й погляд стомлено тремтить.

В думках вишукую причину -

Чого б до тебе подзвонить.

Вдихнув повітря повні груди

І вже руки не відвернуть.

Набрав я номер - хай що буде...

А в трубці лиш гудки гудуть.

І де мені тебе шукати,

Моїх щасливих днів весна?

Тепер я можу лиш чекати,

Коли ти з'явишся у снах

І покладеш на плечі коси.

На світлих хвилях попливу

З тобою в рай. А серце просить

Тебе побачить наяву.

Беру я слухавку в долоню

А сам - живий і неживий.

Пульсую - жилочка на скронях.

І раптом ніжний голос твій.

І захлинулось серце дзвоном.

Секунда стала на ходу,

Як я почув по телефону

Твої два слова: я прийду.

10.02.2013

ВЕСЕЛИНКА

Не раз мені всміхалися дівчата,

Нікого з них я в серце не впустив

І спокою ні з якою не втратив,

Аж доки не зустрілась мені ти.

Озирнулась, зупинилась на хвилинку -

Ніжним поглядом торкнулася хмаринка.

Посміхнулася веселка- веселика

Мого серця надорожча половинка.

В твоїх очах сія небес відлуння

І ласка в них, і ніжність, і тепло.

Зігріла душу поглядом красуня -

Такої ще на світі не було.

Застигнув час, спинилася дорога

І серце зупинилося на мить -

Передо мною виліплена Богом

Найкраща в світі дівчина стоїть.

02.02.2013

СУСІДСЬКЕ ДІВЧА

Дівча сусідське прибігало до сестри

Глузуючи на ви мене вітало.

Кирпатий носик задирало догори

Як виросте - любити обіцяло.

В очах її стонадцять бісенят-

Від них мені нема куди тікати.

Боюсь на неї очі я піднять,

Боюсь її любов'ю налякати.

На ній простеньке невибагливе вбрання,

Рожеві губи і засмагле личко.

В наш дім вона завжди приходить як рідня.

Як рідну я цілую її в щічку.

Отак стрічаємось ми мало не щодня,

Вона грайливо щічку підставляє.

А я торкаюся губами бісеня

І серце в грудях солодко вмирає.

12.02.2013.

РОЗМОВА З БОГОМ

Я все частіше розмовляю з Богом.

Та не тому, що старість дошкуля

І вже пора збиратися в дорогу,

Туди, де не вертають звідтіля.

Я часто розмовляю із Всевишнім,

Тому, що важко розмовлять з людьми.

І їхні душі праведні і грішні

Не просто словом вивести з пітьми.

Тому, що поміж ними різні правди -

Чиясь солодка, а чиясь гірка.

Одна із них наповнена грошима

А інша завше в ролі жебрака.

Я мовчки серцем розмовляю з Богом

І про дрібниці, і про головне.

Для себе в нього не прошу нічого -

Господь і так не обділив мене.

Зі ста доріг мені він вибрав трасу

І кожен крок мій направля з небес.

Він дав життя і той відрізок часу,

Щоб міг я вдосконалити себе.

Я розмовляю з Богом наодинці

В природнім храмі, що для мене звів.

Розп'яттям впавши я молюсь билинці

І чую голос Божий у траві.

07.02.2013

Олександер БОРЩЕНКО