Помер засновник християнсько-демократичного руху в Україні, відомий дисидент Петро Січко.

5 липня на 84-му році він пішов з життя, перебуваючи в гостях у дочки в Ризі, повідомили в прес-службі партії "Християнсько-демократичний союз".

З 1947 року Петро Січко незламно відстоював ідеї українства та демократії, за що багато років провів в концтаборах та постійно переслідувався тоталітарним режимом. Він був членом юнацької сітки ОУН, а згодом вступив до Другої старшинської школи УПА-Захід "Олені" в Рожанках. Закінчивши її, був спрямований до Чорного лісу в загін командира "Різуна", де був політвиховником сотні, згодом куреня.

Згодом на філологічному факультеті Чернівецького університету Січко створив підпільну студентську "Організацію борців за вiльну Україну" . 12 лютого 1947 року, на 21-му році життя, Петро Січко був заарештований у Чернівцях і конвойований до Головного слідчого органу МВД Прикарпатського округу у Львові. Витримав тяжкі фізичні і психологічні тортури, та нікого не видав.

Вiйськовий трибунал вiйськ МВД Львiвської області засудив його на 25 років позбавлення волi, 5 років заслання та 5 років поразки в правах за ст. 54-1а, 11 КК УРСР ("зрада батьківщини", "організаційна діяльність").

У 1988 році він разом із сином Василем організував у місті Долина (Івано-Франківська область) збори, на яких оголосили про утворення Українського християнсько-демократичного фронту – першої демократичної партії в Україні, що з квітня 1990 року перейменувалася на Українську Християнсько-Демократичну партію – УХДП.

Тоді Василя Січка обрано головою, Петра – членом Головної Ради і головою Івано-Франківської обласної організації. З 22 грудня 2002-го Петро Січко виконував обов'язки Голови УХДП, а на VІІ з'їзді 2003-го обраний її головою. Але партія у 2003 році була знята Мін'юстом з реєстрації.