* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

“Слобожанський клуб” у Харкові? Можливо!

20:11 19.09.2009

“Слобожанський клуб” у Харкові? Можливо!

09_09_17-00

Українські цінності як світоглядна база державної нації“. Така була тема виїзного засідання “Українського клубу” з Києва, проведеного в Харкові спільно з громадським об’єднанням “Поступ”. Чи достатньо для успішного розвитку прийняти тільки ґлобальні, загальнолюдські гуманні цінності? Які національні цінності є специфічними для українців? Які з них ми поважаємо, а які нехтуємо - можливо, просто помилково не вважаючи їх цінностями? Такі філософські питання обговорювали в гостинному приміщенні Харківського національного економічного університету представники “Українського клубу”, “Поступу”, харківські студенти, котрі насправді походять із різних міст та навіть країн.

09_09_17-01

Перед початком роботи учасників круглого столу привітали учасники художньої самодіяльності господарів приміщення.

09_09_17-02

З-посеред національних цінностей українців на одне з чільних місць учасники дискусії поставили українську мову - вона ж і специфічна для української нації, оскільки в інших пріоритетні свої мови.

09_09_17-03

09_09_17-04

Що ж до інших цінностей, то розмова не звелася до простої їх інвентаризації. Промовці обстоювали підвищення політичної культури; піднесення людської, громадянської, національної та державної гідності; плекання солідарності з українцями за кордоном та необхідність допомоги їм; формування такого українського інформаційного простору, який забезпечував би вільне спілкування між усіма реґіонами держави та ще й охоплював би якнайширше зарубіжжя. Зрештою, мовилося також про потребу знати різні мови й послуговуватися різнобічною інформацією, з якої найціннішу, найзначущішу слід активніше впроваджувати в український інтелектуальний обіг; про відродження поваги до точних наук, без володіння якими неможливе вітчизняне виробництво складної техніки, послаблюється обороноздатність країни. Не обійшлося й без розмови про наступні вибори, про їх можливі наслідки та про раціональну тактику дій громадянського суспільства після виборів.

Харківські поступовці в дискусії…

09_09_17-05

…як за “круглим столом”…

09_09_17-06

09_09_17-07

… так і неформально

09_09_17-08

Для ближчого знайомства кияни презентували свій “Український клуб”.

09_09_17-09

“Сто років стоїть на сторожі українських цінностей, усвідомлює їх, захищає і примножує” - виписано гасло організації, започаткованої 27 квітня 1908 року. “Український клуб” - значиться в історичній довідці - літературно-художня організація, що об’єднувала видатних діячів української культури. Ініціатором створення і незмінним головою ради старшин клубу був композитор Микола Лисенко. Від заснування “Український клуб” був осередком Товариства українських поступовців (ТУП). На зборах українських партій та організацій 3-7 березня 1917 року, скликаних з ініціативи ТУПу, вникла ідея Української Центральної Ради як головного представницького центру українського руху.

У новітній час роботу “Українського клубу” поновлено 2 грудня 2002 року. Нині “Український клуб” окреслює своє призначення як дискусійний майданчик для експертів, політиків, науковців, політологів, представників громадськості. Клуб забезпечує формування і діяльність незалежного експертного середовища, яке аналізує поточну політичну ситуацію, прогнозує сценарії подій та розробляє проекти рішень.

Від 22 січня 2007 року засідання “Українського клубу” відбуваються як “круглі столи” двічі на тиждень. Голова правління клубу літератор і журналіст Роман Кухарук запевняє, що за цей час розроблено програму позитивного розвитку на наступні сто років.

Зберігається також літературно-художній напрям “Українського клубу”. У Харкові було представленою, зокрема, два його сьогорічні видання.

09_09_17-10

Підсумки “круглого столу” в Харкові підбиває голова правління “Українського клубу” Роман Кухарук (на світлині - другий праворуч).

09_09_17-11

Я дуже задоволений сьогоднішнім “круглим столом”. І в Києві, і в будь-якому українському реґіоні буду казати, що Харків - це другий після Києва… або перший перед Києвом… інтелектуальний центр України. Це дуже важливо! Ви показали сьогодні високий клас мислення, громадянської позиції.

І навіть ті хлопці, які були з Луганська, - вони говорять правду! Не має значення, якою мовою вони говорять. Має значення, щоб Україна була в серці. Це теж дуже важливо!

Бо скільки в нас негідників, які вишуканою українською мовою пишуть погані закони, які продають українське. І що мені з того, що вони мають українські прізвища і що вони мають високі посади? Нічого!

Друге: дуже багато формул, дуже багато ідей. Ці ідеї будуть втілені. Тому що ми не балакуни, а ми є в реальній політиці сьогодні. І для того, щоб робити нормальну реальну політику, треба знати, як її робити: осмислити ситуацію, яка є, побачити систему. Держава - це складна система; нація - це складна система. Європа, світ - це складні системи.

Щоб зрозуміти ці системи, два з половиною роки “Український клуб” у Києві діє у форматі “круглих столів”. Оцей формат демократизму, коли з вулиці може прийти будь-хто, сісти за стіл нарівні з усіма, взяти слово п’ять хвилин, вкластися в п’ять хвилин - це дуже тяжко насправді. Вкласти свої емоції, стримати свої емоції! Коли інший говорить - послухай. Бо коли ти будеш говорити - тебе послухають. Це дуже тяжко, але це треба робити. Бо це дискусія.

Нам потрібно поєднати досвід старших з енергією молодих. Це теж дуже важливо. Молоді коні… Але куди їх запрягають? У старий плуг! Тому треба це розуміти“.

У квітні цього року Роман Кухарук узяв участь у конференції Харківського об’єднання розвитку громадянського суспільства “Поступ”. Згадуючи ту подію, він відзначив присутній там серйозний рівень державного і національного мислення.

Цього разу, виходячи із сукупності вражень, керівник столичного “Українського клубу” запропонував харків’янам спільними зусиллями створити “Слобожанський клуб” та висловив готовність сприяти участі в його заходах своїх представників. Ще одна пропозиція полягає в тому, щоб провести спільний “круглий стіл” у Києві на тему “Роль Харкова в новітній історії України”. “Хай це будуть п’ять найвідданіших Харкову, наймудріших - і приїдуть: ми зробимо це! І прийдуть кияни та послухають, що таке Слобожанщина, що таке Харків“, - міркує Роман Кухарук. Адже багато жителів столиці не знають українських реґіонів, за його словами - “вони не бачать країни”.

А для згуртування української нації якраз важливе бачення всієї країни, відчуття її як цілісності, вболівання громадян за спільні справи та особиста причетність до їх здійснення. Тож “Український клуб”, за словами його керівника, готує низку видань творчих людей Харківщини та планує їх презентації як у Києві, так і в Харкові.

Мета клубу - забезпечити циркуляцію інформації по всій Україні та спілкування людей з різних реґіонів через наявні засоби. Це відповідає й цілям нашої громадської організації “Поступ”. Сучасні технології надають для цього широкі можливості, які варто повніше використовувати.

Прес-служба ГО “Поступ”

Дивіться також повідомлення інформаційного центру “Нація” про цю подію