* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

МЕДІА Ганни ЛЕГКОЇ

20:20 13.03.2011

МЕДІА
 Ганни ЛЕГКОЇ

МЕДІА

Три картини з журналістського життя.

 

ТОК-ШОУ

 

Дійові особи.

 

            Ведучий, має стандартну для телебачення зовнішність, 35 років.

            Катря Варенаквасоля, молода дівчина.

            Артем Іванович Мікроскопенко, чоловік похилого віку, інтелігентного вигляду.

 

Ведучий (говорить швидко та самовпевнено) Високоповажні добродії! Пані, панове, та чарівні  

                панянки! Я радий знов вас вітати в нашій затишній студії, на нашому завжди актуальному     

                та принциповому ток-шоу! Сьогодні, наприкінці квітучої весни та напередодні літньої

                спеки я пропоную обговорити тему недільного відпочинку на лоні природи. Напевно

       немає серед нас жодної людини, яка б хоч раз не мріяла у літню спеку втекти з

             кам'яних джунглів, опинитись у мальовничому куточку гаю біля річної прохолоди, подалі

             від міського  гомону та пилу. Хтось мріє, а хтось і діє! Сьогодні я запросив до нашої студії

            активістку руху «войовничих вегетаріанців», представники якого організували літній табір

            поблизу заповідника «Оленяче урочище». Зустрічайте: Катря Варенаквасоля!

                    Виходе Катря, одягнута в льняну сукню, на шиї дерев'яне намисто .

Ведучий Потім я замислився: «А чи мріє природа про зустріч з нами? Чи правильно ми поводимось

               при спілкуванні з нею?» Для відповіді на ці питання я запросив сьогодні завідувача

               кафедрою екобіології, професора, доктора біологічних наук Артема Івановича

             Мікроскопенка. Хто краще нього здатний розповісти нам про вплив городян на довкілля?!

            З'являється  Артем Іванович.

Ведучий Будь-ласка, Катре розкажи нам про свій рух «войовничих вегетаріанців». Поясні, чому ви

               вирішили розташуватись літнім табором серед дикої природи?

Катря Я щиро вітаю всіх, хто сьогодні прийшов, щоб послухати про наш рух. Сподіваюсь, що

             після шоу кількість друзів живої природи збільшиться.  

Ведучий Ви сподіваєтесь на те, що хтось із глядачів відмовиться від вживання м'ясної їжі?

Катря Я знаю багатьох людей, які раз спробував вегетаріанство, відчули себе набагато краще

            і спокійніше. Припинили дратуватись та перейматись дурницями. До речі, більшість

           прибічників нашого руху не вживають не тільки м'ясо, але і рибу.

Ведучий Але соковитий шашлик чи духмяна юшка є неодмінними атрибутами літнього відпочинку.

             Мешканці вашого табору легко обходяться без них?

Катря (з посмішкою) А ви куштували коли-небудь шашлик з білих грибів?

Ведучий Ні…

Катря Як на мене, то він смачніше м'ясного. Знаєте, вбивству беззахисних тварин немає

            виправдання. Не слід забувати і про небезпеку для здоров'я. Але ж саме через м'ясо чи рибу людина може заразитися небезпечними паразитами.

Ведучий Знаєте, але всім відомі і випадки отруєння лісовими грибами… Та це так, пригадалось!

              Дякую за відповідь, Катре. Пане професоре, Артеме Івановичу, а що думає біоекологія з

               цього приводу?

Артем Іванович Дякую за запрошення, за надану мені можливість висловити точку зору науковців

                            на ці актуальні питання. По-перше, хочу запитати чарівну панночку, чим вона

                            займається, яка у неї професія?

Катря Я  - піаністка, вчусь в консерваторії.

Артем Іванович О, яка чудова професія. Дуже люблю музику, в молодості сам грав на трубі у

                            студентському ансамблі. Я хочу звернути увагу шановної пані Катрі на те, що

                          людям, які займаються важкою, виснажливою працею вегетаріанство не просто

                         не зрозуміло, воно є для них небезпечним, шкідливим для здоров'я.

Катря (спалахує) А чому ви вважаєте щоденні сім-вісім годин гри на фортепіано легкою працею?

Артем Іванович Я не в якому разі не хочу принизити ваш труд, але те, що праця шахтаря-забійника

                             чи металурга в гарячому цеху є одною з найважчих, має наукове обґрунтування.

                            І по-друге, я хочу висловитись проти влаштування вашого табору в заповіднику!

Катря Ми розташували наш табір за межами заповідника!

Артем Іванович Я з аспірантами їздив та дивився на нього. Ви весь час гуляєте у заповіднику,

                           причім галасливо смієтесь та лякаєте оленячих самок з дитинчатами. Крім того, ви

                            не знаєте правил поведінки в заповіднику! Ви прибрали вже декілька стовбурів

                           дерев, що впали. Але це заборонено робити в заповіднику, оскільки такі

                           стовбури необхідні для розмноження деяких рідкісних видів птахів, ссавців, комах

                            та інших…

Катря (якусь мить розгублено мовчить, потім приходе до тями) Скажіть, будь-ласка,

               пане професоре, але хіба не є забороненим з точки зору моральних норм катування

               бідолашних тваринок заради кар'єрних амбіцій?

Артем Іванович (розгублено) Поясніть, що ви маєте на увазі?

Катря А те, що ви робили досвіди над мишами та щурами, щоб стати професором, і зараз вчити

            цьому студентів

Артем Іванович ( з певним роздратуванням) Так, ми використовуємо лабораторних тварин для того,

                            щоб з'ясувати, які порушення довкілля є для них шкідливішими. Але іншого

                            способу дослідити це не існує.

Катря ( не звертає уваги на його слова) Крім того, ми з'ясували, що взимку ваша дружина хизується

             шубою з лисячого хутра! Іншого способу одягнутись взимку також не існує?

Артем Іванович (здивовано) Я дивлюсь, ви добре підготувались до програми. Одяг з натурального

                           хутра є теплішим та тривалий час зберігає свої якості. Тому такий одяг є кращим

                           для нашого клімату. Скажіть, Катре, а ви і шкіряне взуття не купуєте?!

Катря (гордовито) Ні, ані взуття, ані сумки, ані щось інше!

Артем Іванович Цікаво. Але хіба вам не відомо, що тварин для таких цілей спеціально вирощують

                          на звірофермах. Мені б хотілося, щоб ви зрозуміли, що існує принципова різниця

                        між спеціально вирощеними тваринами та дикими, які мусять виживати самостійно,

                          зокрема в «Оленячому урочищі» та інших заповідниках.

Катря Ви, що, намагаєтесь мене переконати, що ці, як Ви кажете, «спеціально вирощені тварини»

                   не мають права на життя?!

Артем Іванович (трохи підвищує голос) Але життя вони отримали лише завдяки людині! Тому

                           людина може, має право розпоряджатися їх життям.

Катря Ні, не може!

Артем Іванович (вже роздратовано) Чому це, поясніть?!

Катря Тому, що той, хто сьогодні вбив тварину заради хутра, завтра може вбити людину заради

             грошей…

Артем Іванович Що за дурість ви тут базікаєте? Ви, будь-ласка, спробуйте уявить таку картину: всі

                             раптом стають прихильниками ваших ідей; всі хутряні та сільськогосподарські

                             підприємства згортаються; і скільки тоді взагалі тварин залишиться? Якщо зараз

                            у них є хоч не тривале життя, то тоді люди просто припинять стимулювати їх

                            народження!

Катря Чим народжуватись, для того щоб тебе вбили – краще взагалі не народжуватись.

Артем Іванович Це вам так єноти на вушко прошепотіли? Чи від свиней ви отримали такий заповіт?

Ведучий Іване Артемовичу, дозвольте мені тут вас перервати. У мене є цікава інформація для вас

               і для Катрі. З метою розвитку регіону місцева влада уклала контракт про будівництво

                заводу з виробництва штучної шкіри та інших синтетичних матеріалів на відстані два-три

               кілометри від заповіднику. Будь-ласка, прокоментуйте!

                   Німа сцена.

            

 

ЗАСТУПНИК РЕДАКТОРА

 

Дійові особи.

Чепурний Сергій Петрович, заступник редактора чоловічого журналу, приблизно за 40 років.

Микитенко Валентина Іванівна, вчителька математики у престижному ліцеї, віком приблизно за 50 років.

 

            Після занять Валентина Іванівна перевіряє зошити. Вона бурмоче.

Микитенко  Що це за число? Сорок три чи сімдесят вісім? Що за почерк у неї! Нічого не

                      розібрати!

            Стукіт у двері, заходить Чепурний.

Чепурний (привітно)  Добридень! Ви, Микитенко Валентина Іванівна?!

Микитенко (насторожено) Так, це – я.

Чепурний (продовжує посміхатися) Ви викладаєте математику у 9-б?

Микитенко Так, а в чому проблема? Ви хто? Назвіться, будь-ласка!

Чепурний Там, у вас є учень, Валера Чепурний, я – його батько. Сергій Петрович – моє ім'я.

Микитенко (з удаваною байдужістю) Дуже приємно. Але мені класна керівниця казала, що Валера

                     живе удвох з мамою.

Чепурний (трохи засоромлено) Так, ми давно розлучились. Я зараз мешкаю у Києві… Ось, хочу

                  зробити вам маленький презент. Я працюю заступником головного редактора журналу

                  «Леґінь». Напевно ви бачили його на журнальних розкладках. Ось, я хочу подарувати вам

                    останній випуск та передплату на півроку.

Микитенко Ви що, жартуєте зі мною?

Чепурний Ні, ну що ви! Просто, це – маленький презент.

Микитенко Дожила я! Тепер мені батьки дарують порнографічні журнали! Куди ми вже

                     докотились?! Куди котиться країна?! Яку державу ми можемо побудувати при такому

                      повному жахливому занепаді моралі?! Ви – батько чотирнадцятирічного хлопчика, не

                     тільки не соромитесь, що ви – редактор порнографічного журналу, а ще і приносите

                      його до ліцею та пропонуєте мені, вчительці з тридцятирічним стажем!

            Чепурний мовчить вражений.

Микитенко (з огидою відштовхує журнал) Заберіть це!

Лановий (трохи отямився) Даремно це ви, Валентино Іванівно! Я вибачаюсь, звичайно, але я

                жодним чином не хотів вас образити. І наш журнал абсолютно не є порнографічним.

Микитенко Я знаю, що те, що раніше вважалося абсолютно аморальним; зараз на це дивляться,

                     як на звичайну норму. Голі жінки ходять вулицями; у кожному кіоску, на кожній

                     обкладинці – безстидні фотографії з різними порадами про секс: «Секс з незнайомцем!

                     Секс з чоловіком твоєї подруги! Секс з конем з сусідньої стайні!». Це – ж просто

                     справжній жах, така гидота! Суцільна розпуста! Майже всі журнали про секс!

                     А такі поняття, як кохання вірність, цнотливість – це вже нікого не цікавить!

                      Ніхто про це не пише, тому що на  цьому не заробиш багато грошей. А мені

                      розповідали, що зараз навіть незайманість продають за допомогою Інтернету!

            Микитенко замовкає, як людина, яка сказала вже все, що хотіла.

Чепурний Ну знаєте, якщо декілька дуреп мають доступ до Інтернету, то це ще не свідчить, що всі –

              такі.

            Микитенко мовчить.

Чепурний (продовжує) І взагалі, слухаю я вас, Валентино Іванівно, і у мене таке враження

                складається, що ви ніколи в своєму житті не відвідали жодного музею.

Микитенко (з погрозою у голосі) Ви що собі дозволяєте? Ви натякаєте, що я – не дуже культурна

                    людина?!

Чепурний Я ні нащо не натякаю. Я просто знаю, що всі видатні художники: Тиціан, Рубенс, Гойя,

                Гоген і можна ще довго продовжувати; всі зображували красу жіночого тіла. І в кожному

                музеї є такі картини з прекрасними оголеними Венерами та купальницями, і ніхто не

                називає це порнографією та занепадом моралі. Навпаки, всі захоплюються дивовижною

                вродою жінок, які там зображені та майстерністю художників.

Микитенко (невдоволено) Ви що, прийшли сюди прочитати мені лекцію? Я розумію різницю між

                    еротикою та порнографією, і без ваших роз'яснень можу збагнути що і як!

Чепурний Гаразд, дійсно я сюди прийшов з іншого приводу. Ви знаєте, я за першою освітою –

                інженер-механік, причім, я непогано вчився, не було проблем ані з фізикою, ані з

                 математикою ніколи; у мене в дипломі немає жодної трійки.

Микитенко (перериває його) Навіщо ви мені розповідаєте про це?!

Лановий (продовжує, немов його ніхто не переривав) І яке ж було моє здивування, коли я узнав, що

             у Валерки суцільні двійки та трійки по математиці! Навіть засмутився: « Та невже ж це – не

             мій син чи він нічого не взяв від мене?!». І я вирішив приділити йому увагу, взяв його

            підручник, зошит; одну беру задачу – дивлюсь: розв'язує, другу - розв'язує, третю – без

           проблем. «Що ж таке з хлопцем, - думаю, - все розв'язує, але такі має оцінки?!».

Микитенко Я не знаю, які він у вас розв'язував задачі, але в нашому ліцеї вчиться багато

                    олімпіадників, тому я всім учням, окрім гуманітарного класу, пропоную задачі далеко не

                     самого простого рівня складності, подібні до тих, які будуть на екзамені. Не забувайте,

                     що випускний екзамен в ліцеї автоматично буде зараховуватись як вступний до вишу.

Чепурний І що, він не може їх розв'язати?»

Микитенко Ні, не дуже у нього виходе. Я вже пропонувала його матері свою допомогу. Я можу

                    додатково приділити увагу Валері у свій вільний час; і я впевнена, що його успішність

                       підвищиться.

Чепурний І звичайно, це – не безплатно?

Микитенко Я ще раз підкреслюю, що я буду робити це у свій вільний час. І крім того, ну невже,

                     коли ви вирішили віддати хлопця до нашого ліцею, ви думали, що він так легко потягне

                     нашу програму; і не треба буде жодних додаткових зусиль з вашого боку?

Чепурний Всі учні мають додаткові заняття у Вас?

Микитенко Всі, хто не може іншим чином отримати нормальну оцінку.

Чепурний Іншим чином… А який ще є інший чин?

Микитенко Ну, звичайно є діти – дуже обдаровані. Є діти, батьки яких активно допомагають

                     директорці у господарських справах, і я вимушена брати це до уваги. Але, я хочу

                     нагадати вам, що всі випускники нашого ліцею, у яких середній бал атестату – «чотири»

                     та вище, всі стають студентами бюджетного відділення нашого вишу.

Чепурний Гаразд, я все зрозумів. Напевно, ми з його матір'ю зробили помилку, коли вирішили,

                 точніше, вона вирішила, а я погодився віддати його сюди. Навіщо йому терпіти всі ці

                  приниження та несправедливості, коли я можу ті ж самі гроші, що такім як ви треба

                  платити, віддати до вишу, і він точно так же стане студентом платного відділення, але без

                  жодних знущань.

Микитенко Але ж ви знаєте, що в звичайній школі він не отримає такого рівня підготовки!

Чепурний Зате до нього будуть ставитись як до учня, а не як до сина невпливових батьків!

Микитенко Даремно ви так гарячкуєте, шановний тато! Справді ваш син - - не дурень, просто йому

                   бракує певних навичок у розв'язанні математичних задач! Декілька додаткових занять, і я

                   впевнена, що такі навички у нього з'являться, і його оцінки покращаться. А віддати його

                   до платного відділення ви завжди встигнете. Я – як педагог з тридцятирічним стажем не

                  раджу вам забирати сина. Валера ваш – товариський хлопець, вже знайшов тут друзів, а

                   якщо ви почнете його смикати зі школи до школи, це недобре відіб'ється на ньому.

            Пауза.

Чепурний Напевно, Ви, Валентино Іванівно, маєте рацію. Я погарячкував.

Микитенко (з посмішкою) Я бачу, що син ваш – ваша точна копія. Такий же гарячий, але зовсім

                   недурний.

Чепурний ( в його голосі з'являється відтінок м'якості) Це – природно, він же мій син. І скільки

                  коштує одне додаткове заняття?

Микитенко (зітхає) Вибачте, не почула, як вас звуть?

Чепурний Сергій Петрович, можна просто Сергій.

Микитенко Сергію, дозвольте мені так звертатися, ви мені майже в сини годитись. Сергію, ви –

                     такий розумний чоловік, заступник головного редактора київського журналу, і задаєте

                     мені таке питання, немов я – якась перекупка на ринку та торгую заняттями. Нехай

                     Валера приходить, ми з ним порозв'язуємо задачки, а потім вже розберемось. Я щиро

                      хочу йому допомогти.

Чепурний (зітхає) Так-так, я не сумніваюсь в цьому. Можливо, тоді ви мені скажете, як вам

                   віддячують за допомогу Валерині співучні?

Микитенко По-різному, в залежності від здібностей від восьми до десяти доларів.

Чепурний А за якою шкалою ви ці здібності вимірюєте?

Микитенко Все дуже просто. В залежності від тривалості заняття. Комусь півтори години треба, а

                     хтось і за сорок п'ять хвилин всі задачі встигає розв'язати.

Чепурний Так, все зрозуміло. Ну, що ж радий був з вами познайомитись.

Микитенко Я – також.

Чепурний Я піду вже. Журнал та передплату забрати, чи все-таки візьмете?

Микитенко (зітхає) Залишайте. Я можу використати це для проведення класної години. Певне

                    сексуальне виховання підліткам необхідне. Вони і так всі сексуально заклопотані. Для

                   них це краще: обговорити тему сексу з вчителем, чим на вулиці дізнатися на

                    особистому досвіді.

Чепурний Валентино Іванівно, я - просто у захваті!

Микитенко Ось і чудово! Я думаю, що у Валери все вийде!

Чепурний Сподіваюсь!

Микитенко Не хвилюйтесь!

            Чепурний іде та грюкає дверима.

Микитенко Кумедний він. Такий серйозний… Цікаво, а скільки вони платять цим жінкам за кожне

                    фото у негліже?

 

НАШ КАНДИДАТ В ПРЕЗИДЕНТИ.

 

Дійові особи.

Олена, журналістка та агітаторка, молода жінка віком 20-22 роки

Сергій, журналіст, чоловік віком до 30 років

Злостивий перехожий, чоловік віком 60 років

Груба перехожа, жінка віком 40 років

 

            На вулиці біля агитаціоного намету з символікою провідної політичної партії стоїть Олена

            та роздає перехожим листівки.

Олена (до перехожого) « Україна в небезпеці!». Тримайте, будь-ласка.

             З'являється Сергій. Він критично оглядає намет, потім уважно, немов хоче щось

           пригадати, дивиться на Олену.

Олена (дає йому листівку) Візьміть, прочитайте.

Сергій (слухняно бере та тихенько читає вголос) «Долю України має вирішувати тільки народ на

             дострокових виборах!». Дівчино, я десь вас бачив вже…

            Олена в цей час пропонує листівку чоловіку з пихатою пикою.

Злостивий чоловік Ти – продажна соплячка! Чого мені тичеш свою брехливу пропаганду?

Олена з жахом дивиться на нього. Сергій бачить це.

Сергій А хто дозволив вам ображати дівчину?

Злостивий чоловік Бачили ми таких дівчин, по рублю – штука. Весь народ обікрали ці помаранчеві

                                  та ще не дають працювати парламенту.

Сергій Ось, на наступних дострокових парламентських та строкових президентських виборах і буде

             у вас можливість виконати свій громадських обов'язок та проголосувати за свого кандидата,

            а зараз не заважайте вільний агітації.

Злостивий чоловік Чого?! Бач, який язикатий! Та я проголосую! Так проголосую, що у вашої

                                 помаранчевої банди дим з одного місця піде! (Він мне листівку та кидає її). Ось,

                                 ваші газетки! Підіть з ними до сортиру, підітриться вашою кандидаткою!

            Він регоче та іде задоволений собою.

Олена Якийсь псих!

Сергій Натуральний.

Олена Скільки психів в нашому місті…

Сергій А я згадав, де я вас бачив. Вчора на прес-конференції, коли ваша кандидатка відвідувала

            наше місто.

Олена Я вас одразу упізнала. Ви задали декілька провокаційних питань.

Сергій Чому провокаційних? Просто – незручних.

Олена Ви, напевно, працюєте на іншого кандидата.

Сергій А ви, як опинились в цьому агітаційному наметі?!

Олена А я повністю підтримую всі дії нашої кандидатки. Я дуже захоплююсь цією незвичайною

            жінкою, і якщо інші працюють лише за гроші, то я – передусім з ідеологічних міркувань!

Сергій І напевно в твоїй газеті молодим журналістам не так вже і багато платять…

Олена А я ще вчуся. Я тільки в наступному році отримаю диплом.

Сергій Зрозуміло, ось в чому річ. Але для студентки ти поводилась доволі впевнено вчора,

             молодець. До речі, Сергій.

Олена Олена.

Сергій І яке запаморочення трапилось з такою красивою та розумною дівчиною, що вона захопилась

            цією брехухою?

Олена Якщо б ви не прогнали щойно того психа, я б взагалі не стала з вами розмовляти.

Сергій Чому?

Олена Тому! Тому, що це на вашого кандидата працюють лише за гроші, а я працюю за ідею!

Сергій За яку?

Олена За ідею сильної країни; боротьби з корупцією; знищення тіньових схем.

Сергій А ти думаєш, мені гроші платять і за те, щоб відганяти від твого намету неадекватних

             виборців?

Олена Я вже подякувала тобі.

Сергій Щось я саме подяки і не почув. Це – по-перше. А по-друге, невже ти справді віриш, що всі,

             хто критикує твою кандидатку – це мерзотники, а вона – це справжній янгол?

Олена Я такого не казала. Кожна людина може помилятися, особливо коли їй весь підставляють

             підніжки.

Сергій Тобі подобається політична журналістика, ти хочеш займатися нею і далі?

Олена Так, а що?

Сергій Так – це звичайний закон демократичної політики, коли влада працює, а опозиція критикує.

             Але коли владу це дратує, вона позбувається опозиції, і тоді її лише хвалять. Але ж це – вже

             не демократія а авторитаризм.

Олена Наша кандидатка є послідовною демократкою, але критика має бути конструктивною.

Сергій В вільній країні критика має бути будь-якою! Це – і є свобода!

Олена Чому б тобі такому розумному журналісту не піти працювати до нас? Нам потрібно таких

              розумників побільше. Невже ваш кандидат вам так багато платить?

Сергій Ти не повіриш, Олено, але я працюю на свого кандидата саме з ідейних міркувань.

Олена Але ж у нього рейтинг – три відсотки, його все одно ніхто не обере. Можливо у нього є

            правильні ідеї, але ж він не здатний втілити їх у життя! Він взагалі ні на що не здатний!

             Яке пуття з його правильних ідей, якщо він – політичний імпотент!

Сергій Ти розійшлася дівчисько, на нас вже оглядаються перехожі.

Олена Будь-ласка, візьміть листівочку! (До Сергія) Хіба я – не права?

Сергій Ні, звичайно! Наш кандидат  - є справжнім демократом, а наші люди звикли до

              авторитаризму, тому його не сприймають.

Олена Неправда. Він – демократ лише на словах. А на ділі – він зрадив обіцянкам майдану!

                                       Пауза.

Сергій Думав потеревенити з красивою та розумною дівчиною, але щось не виходить знайти

           спільну мову. Чогось дівчину не обворожує моя чоловіча чарівність.

Олена Мабуть просто облишмо політичну тему?

Сергій Справді! Можливо почати писати про шоу-бізнес? Чи про моду? Порадь, за що взятися?

Олена Копирсатись у брудній білизні наших зірок.

Сергій Справді, чому б ні? Напевно, там навіть менше бруду аніж в політиці. З кого ж почати? Ось,

             Барановський мене дратує своїм провінційним гламуром.

Олена Еге, це ти даремно його ображаєш! Він – такий чудовий! Візьмись краще за «Ніагру».

Сергій Нічого собі, але ж вони такі красиві дівчата!

                        Починають сміятися.

Олена Що, знов не знаходимо спільної мови?

Сергій Це – просто рок якийсь!

Олена Ні, це справді смішно! А кіно, яке тобі подобається?

Сергій Бойовики та комедії.

Олена Та невже? А я також люблю комедії та мелодрами.

Сергій Хо! Та невже ж знайшлось щось спільне?!

Олена Я і сама здивована!

                        Пауза.

Сергій Гаразд, ти завтра будеш тут агітувати?

Олена Так, в цей же час.

Сергій Добре, я узнаю, де, яку показують комедію, куплю квітки та прийду скажу тобі. Окей?

Олена Окей! Буду чекати на тебе.

Сергій Ось і домовились! А зараз мені треба бігти на прес-конференцію. Дивись, будь чемною

            активісткою, якщо хтось стане лаятись, то скажи: «Зараз покличу свою особисту охорону!»

Олена Так і скажу!

Сергій Бувай!

                             Іде. З'являється груба перехожа.

Олена (до неї) Візьміть листівочку «Україна в небезпеці».

Груба перехожа Заберіть геть ваше лайно!

Ганна ЛЕГКА