Кривено́к Владисла́в Миха́йлович (3 грудня 2004 року, місто Новгород-Сіверський, Чернігівська область, Україна) — студент Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імени Тараса Шевченка (навчання розпочав 2022 року). Освітня програма — «Прикладна (комп’ютерна) лінгвістика та англійська мова». Повну загальну середню освіту здобув у Новгород-Сіверській гімназії № 1 (тепер Новгород-Сіверський ліцей №1). У шкільні роки відвідував танцювальний гурток, спортовий гурток з кошиківки й волейболу. Брав активну участь у громадському житті своєї школи. Закінчив навчання із золотою медаллю. Багаторазовий переможець на всіх етапах різноманітних усеукраїнських олімпіяд із таких предметів: українська мова й література, біологія, хемія, математика, географія, правознавство, англійська мова. Кількаразово перемагав на Міжнародному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика (I–IVетапи) як учень і студент, а також на Міжнародному мовно-літературному конкурсі ім. Тараса Шевченка (I–IVетапи). З 2021 року є постійним учасником і переможцем Усеукраїнського маратону з української мови.
Родина:
Кривенок Руслан Михайлович (3 грудня 2004 року) — рідний брат.
Кривенок Михайло Анатолійович (21 листопада 1981 року) — батько.
Кривенок Людмила Михайлівна (28 березня 1981 року) — матір.
3 серпня 2022 року — склав Національний мультипредметний тест на максимальні 600 балів із трьох предметів (українська мова, математика, історія України).
11 квітня 2024 року — виступив із доповіддю на тему «До проблеми очуження української мови на тлі впливу англійської культури» на VIIІ Всеукраїнських наукових читаннях за участю молодих учених «Філологія XI століття: нові дослідження і перспективи».
12 квітня 2024 року — виступив на круглому столові «Система TextAttributor як інструмент лінгвістичних досліджень українськомовних текстів» VIІІ Всеукраїнських наукових читань за участю молодих учених «Філологія XXI століття: нові дослідження і перспективи» із доповіддю на тему «Лінгвостатистичнийпотрет Степана Банедри на базі 10 першодруків статей його політологічної творчости (1946–1950)».
1 червня 2024 року — зустрівся із Національним Провідником і наймудрішим Учителем Іриною Дмитрівною Фаріон на 24-ій презентації «Англізмів і протианглізмів» у Києві в книгарні-кав’ярні RID на Хрещатику.
3 червня 2024 року — отримав Подяку ректора за популяризацію університетської освіти і науки, перемогу у XXIVМіжнародному конкурсі з української мови імени Петра Яцика.
17 червня 2024 року — друга зустріч із Іриною Дмитрівною Фаріон Національній бібліотеці України імени Ярослава Мудрого на презентації останньої колективної монографії.
25 жовтня 2024 року — виступив із доповіддю на тему «Текстовий набуток національного провідника Степана Бандери — загублений “клондайк” питомої мовної норми» на XVIII Міжнародній науковій конференції «Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур».
29 листопада 2024 року — разом із Вікторією Грищук організувалилекцію«Словники — життя слів на вершинах української долі»перед студентами ХНПУ імени Г. С. Сковороди й усіма охочими.
10 грудня 2024 року — понад шістдесят здобувачів вищої освіти філологійного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імени Т. Г. Шевченка мали щастя слухати нашу гостьову лекцію із Вікторією Грищук про життя і смерть слів в українських словниках XXстоліття.
1 січня 2025 року — вийшов у світ мій електронний «Словник рідковживаної, малозрозумілої, діялектної лексики творів Степана Бандери», що покликаний допомогти читачеві текстового набутку Степана Бандери розтлумачити лексичні одиниці, що тепер, у XXI ст., є рідковживаними й далеко не кожному зрозумілими. Словниковий реєстр (257 слів) сформовано на базі уміщеного до «ПУР» Глосарію з незначними редагованнями, змінами й доповненнями.
25 січня 2025 року — узяв участь у Першому національному форумі талановитої молоді в Києві під патронатом Офісу Президента України.
12 лютого 2025 року — у громадському просторі Новгород-Сіверськоїміської бібліотеки відбулася моя лекція «Зрозуміти Степана Бандеру — Перемогти», що стала першою публічною лекцію про цього національного діяча в рідному місті.
5 лютого 2025 року — Президія Національної академії наук України за наукову працю «Ідіостиль Степана Бандери: від духу до цифри» присудила мені Премію НАНУ для студентів закладів вищої освіти (науковий керівник — Зубань Оксана Миколаївна, канд. філол. наук, доцент катедри української мови та прикладної лінгвістики).
7 березня 2025 року — заснував канал «ꏢБАNДЕРОГРАФІЯꏢ» з цитатами й світлинами Степана Бандери для «бандеризації» (онаціоналістичнення) нашого простору через ширення найголовніших думок Національного Провідника!
13 березня 2025 року — уперше наживо зустрівся зі своєю подругою Тетяною Олійник у студентському студмістечку університету, увечері мав натхнення чаювання за взаємопізнанням.
14 квітня 2025 року — поділився досвідом аналізу текстового набутку Степана Бандери із студентами-філологами-першокурсниками на зустрічі «Наукова молодь». Основна ідея виступу: «Правда — це дорога, якою людська душа прямує до Бога» (Степан Бандера).
14 квітня 2025 року — отримав подяку від директора Навчально-наукового інституту філології «за активну участь у науковій роботі, вдумливість, наполегливість та творчий підхід до провадження лінгвістичних досліджень і презентації наукових здобутків».
14 квітня 2025 року — уперше наживо зустрівся із Андрієм Мінченком — наймолодшим найпотужнішим ідеологічним провідником.
26 квітня 2025 року — на міжнародній закордонній конференції в Німеччині «JungeSlavistikimDialog : 19th InternationalConferenceonSlavicStudies» виголосив доповідь на тему «Кодифікація української мови в першій половині XX століття: репресований правопис і лексикографія».
Наразі за найбільшу мету маю укласти повного Словника Мови Степана Бандери (СМСБ), над чим активно працюємо зі студентами з України й поза нею, а також провідними науковцями-мовознавцями й істориками. Вірю, що ця праця стане ідеологічним визволенням для українців з-під накиненої рабської свідомости.
Найкращі Друзі і Люди в моєму житті, що роблять мене сильнішим і яким я вдячний за подароване щастя: Грищук Вікторія, Фещак Анастасія, Андрій Мінченко, Тетяна Олійник, Кирило Татарінов, Лук’ян Савка, Євгенія Ткачук, Владислав Сіміцар, Сергій Савін, Юрій Прокопенко, Марта Належита, Софія Особа, Михайло Сайко, Поліна Підлетейчук, Анна Новікова, хрещена Ірина, Оксана Харькова, Роман Яковишин, Олександр Атавін; учителі Світлана Сігута, Лариса Костенко, Людмила Кравцова, Людмила Коткова,Світлана Молочко, Дубовець Наталія; викладачі Оксана Зубань, Оксана Суховій, Лідія Гнатюк, Лілія Костич, Ірина Арібжанова, Наталія Дарчук, Валентина Робейко, Оксана Таран, Соломія Бук, Юлія Лебеденко, Тетяна Хомич та багато-багато-багатоинших.
Революцію моєї свідомости провела Ірина Дмитрівна Фаріон, що я їй встиг сказати найважніші слова за життя. Досі відчуваю її присутність, позаземську…
Дякую Богові за те, що вже збиваюся з ліку, коли закарбовую позначки про кожного з вас у своїй свідомості.
