Літературний форум
ПОЕЗІЯ

ПРО ЛЮБОВ

12:48 03.02.2020

ПРО ЛЮБОВ

О, дозволь полюбити тебе невідверто, неназойливо, (ненав’язливо) мов ластів’я, промайне між людей твій гороховий светрик, і я вже, мов сама не своя... І цього вже задосить, щоб марить до ранку, як з’явивсь, усміхнувсь і нема... І крутити із мрій затяжну колисанку, де все дійство вершу я сама. І щодень чаруватися зніжним розвоєм, мов мені ти його дарував; у заметах брести по коліна, по пояс! Тільки ти не морозь, будь ласкав. І в душі завжди мати напохваті мрію, і послать, як живу бандероль, так кохати, як я лише в світі умію, о, дозволь. 14 лютого 1994 року.

Ольга Страшенко