Літературний форум
ПОЕЗІЯ

ПОЕТИ БЕЗ ТІЛА

11:59 09.01.2018

ПОЕТИ БЕЗ ТІЛА

поети без тіла 
поети без лику 
не вміють любити 
не вміють чекати 
якщо ти не віриш у власні крики 
то краще поетом тобі не ставати 

є ангели слів,є демони речень 
і тільки одне залишиться тут 
якщо ти поет,то без заперечень 
живеш із клеймом"баламут"

 

І йшла ти на все це свідомо й обізнано 
Я потягом був для твоїх наступних ран 
Та й хоч між нами найменші у світі відстані 
Прочитай між рядками — найдешевший обман 

І кров твоя чорна,як кавові зерна 
І слова твої чорні,як і моя душа 
Наша близькість,то наші поразки напевно 
Наша скутість ,то наш і вокзал і причал 

І в вагони сідаєм зі своїми валізами 
І відчалюєм тихо,мов сонце о шостій 
Я в Чернівці,до своїх "Buna Ziva"-ків 
Ти до столиці– "Миласти просим"

пали усе,що може горіти 
створюй власні амулети і грози 
ми - копія жалюгідного літа 
ми - поцілунки гарячої дози 

світи світлом у світлій кімнаті 
залиш темряву людям темним 
якщо ж літа не буде багато 
то поріжемо осені вени 

і криваві сліди заблукають у серпні 
не пожовкне,не впаде жоден листок 
твого літа бракує нестерпно 
давай леза,зробимо крок.

а навішо тікати? 
якщо жандарми зі своїми пістолями 
вже отут 
за дверима 
з усього,що я міг дати 
хіба слова ,заплутані римами 

я тікав все життя 
то від тебе 
від себе 
все зливами 
дай мені хоч хвилину 
щоб побути з тобою щасливими

 

І ти, як той вересень. 
похмуро, дощі 
і ти, як та осінь 
трясешся вночі. 

без жовтня ніхто. 
я не жовтень. 
кричи. 

і ти-листопади. 
і голі дерева. 
потоки води. 
захмарене небо 

без жовтня ніхто. 
я не жовтень. 
так треба.

Роман ДАНИЩУК