Літературний форум
КНИЖКИ

ДМИТРО САВЧЕНКО ЯК АНТИЖАДАН

10:31 02.09.2016

ДМИТРО САВЧЕНКО ЯК АНТИЖАДАН

Археофутуристичний переворот у стилістиці (Книга “Zakolot” Дмитра Савченка)

 

   “Повернення ДО меморіальності - повноцінний АРХЕОфутуристичний переворот у стилістиці” - ця цитата розміщена перед одним з розділів книжки “Zakolot” (Тернопіль, “Крок”, 2016) Дмитра Савченка. Окрім меморіальності буквальної, яка описує встановлення автором меморіальної дошки героям Андрію Медведьку та Денису Поліщуку, комунікації автора з антигероєм Олесем Бузиною, його чіткий психологічний портрет, книга насичена меморіальністю метафізичною та позачасовою. Тут і увічнення пам’яті героїв російсько-української війни, і Києва, як вічного міста з його вулицями-артеріями, архітектурою та атмосферою, і увічнення стилю та особливостей життя київських хуліганів, діячів правого руху 90-х, 2000-х.

     Дмитро Савченко не уминув цю книжку геополітикою, ніцшеанською філософією та фашизмом. Фашизмом саме в позитивному сенсі цього слова, апелюючи до італійських футуристичних та державотворчих традицій. Як колись Хвильовий писав “Мене називали рупором українського фашизму. Не заперечую цього!”, так само і Дмитру Савченку начхати на кліше та думку заангажованої спільноти, тим паче що російська агресія багато що змінила і в історично-міфотворчому уявленні українців, коли під пропагандистський наклеп “фашист-нацист-каратєль” потрапляли не лише батальон “Азов”, “Правий сектор” чи націоналісти, а також ряд цілком ліберальних українських політиків, та й Україна як держава в цілому. Дмитро Савченко готовий йти далі і стати рупором українського, ні, не фашизму, бо фашизм - це історичне явище, яке хоч і користувалось повагою в українських авторів від Антонича до Донцова, а саме - археофутуризму. Археофутуризму не лише як мистецького стилю, а як світобачення, і якщо треба, якщо буде можливо - державної політики і геополітики. Саме тому в 2015 році Дмитро видав “Київ Сіті Хунта” - книгу з нескромною назваою, яка окрім необхідності приходу Хунти до влади також підкреслює імперське значення Києва.

    Але саме в “Zakolot” Київ оживає своїми вулицями, спальними районами, кав’ярнями та центральними вулицями. Саме тому складається враження, що автору потрібно писати романи, велику прозу, адже багато з тих історій можна розширити і створити не один роман. Ще свою першу поетичну збірку “Транскрипції вражень”, яка вийшла 2008 року, коли Дмитро Савченко був в ув’язненні, автор охрестив “Поетичним путівником для поціновувачів нічних променадів знелюднілими вулицями Києва”. “Zakolot” - є продовженням цієї традиції, тільки поезія тепер в прозі. Отже якщо автор продовжуватиме видавати по книжці в рік - то скоро ми матимемо свого Фердінандо Пессоа (Лісабон), свого Кнута Гамсуна (Осло), свого Майрінка (Прага), свого Достоєвського (Санкт-Петербург), який відзначиться не лише психологічністю прози та високим стилем, а саме детально-меморіальністю змальовування міста, яке навіть через 100 років буде приваблювати читачів та туристів.

 

Андрій ВОЛОШИН