Літературний форум
РОБІТНЯ

262 засідання Літфоруму

18:14 18.05.2015

262 засідання Літфоруму

Дев'ятого травня 2015 року в  меморіальному    будинку- музеї  Миколи Лисенка  відбулося  262 засідання  ВТС Літфорум під головуванням  Тетяни Іванчук.Всі присутні   хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих героїв   Другої Світової  війни, а також неоголошеної війни, яка зараз ведеться   проти України  агресором Росією  вкупі з місцевими бандформуваннями.
  Виступи поетів розпочала Лідія Чуприна  з   села Розумниця  Ставищенського району  Київщини, яка   прочитала кілька творів, серед  яких  чудову гумореску  «Не в красі діло». Пісні на вірші  Лідії Чуприни майстерно  виконали гості  Ліітфоруму-   фольклорний ансамбль  «Вербиченька» Жулянського будинку культури м. Києва. Ансамбль   існує більше 10 років,  у його репертуарі понад 400  пісень.Прозвучали пісні  «Повертайся, мій сину, живий»,  «Димить туман», «Вишиванка»,»Ой, не плавай, лебідонько»,  «Тече вода»,  та інші.А ще солісти ансамблю  чудово декламували  поезію Тараса Шевченка та інших авторів.Дебютувала зі своєю  поезією  ще одна   ставищанка- Віра  Палій.Прочитали  по кілька творів Надія Позняк з  Сум  та Світлана Макаревська  з Києва.А далі нас потішив музичними  номерами  поет, композитор і виконавець власних пісень   Юрій Старчевод.Прозвучали його  чудові пісні «Дорога додому»,  «Добрий ранок»,  «Маленьке чудо».Юрій Старчевод неодноразово  виступав з концертами  в зоні АТО, на різних благочинних заходах, має тісний зв’язок з волонтерськими  організаціями.
Ще  читали  поезію: солістка  ансамблю «Вербиченька»  Неля Гречишкіна з Києва,Ткачук Павло  з Житомирщини,Шеляженко Юрій , Ковальчук  Інна  , Тетяна  Іванчук, Роман Кухарук з Києва.  Завершував  засідання  наш вже добрий друг  співак Руслан Іщенко.В  його виконанні майстерно прозвучали  пісні  «Віра в Бога»(В.Терещенко,  А.Урбан), «Все  минуло»(Мар’ян Гаденко), «Стали рідними очі карі»(В.Терещенко, А. Урбан).  «Росте  черешня»(М.Луків, А.Горчинський).Фінальною піснею   стала «Українська родина»(автори  поки що невідомі).На згадку  про  участь у  засіданнях Літфоруму  кожному учаснику була вручена  письмова подяка.

Особливим був виступ Юхима, що попри пристойні вірші прочитав два матюкливі твори і... втік.

Та менше з тим.
 Наступне засідання  відбудеться  18.09.2015 р. 0 12-00  за  адресою  вул..Саксаганського, 95.

ВРАЖЕННЯ:

 

Дякую Роману Кухаруку та Тетяні Іванчук за те, що 9 Травня цьогоріч я провела по-особливому: в Києві на засідання Літфоруму, який відбувся в музеї Миколи Лисенка,і розпочалося воно хвилиною мовчання на знак вшанування пам`яті співввітчизників, які загинули в боротьбі за свободу нашого народу під час Другої Світової війни. Пісні, вірші...вірші, пісні... Нові знайомства - нові емоції. Мене особисто надто зворушила музична частина зустрічі, а саме виступ ансамблю "Вербиченька"( дуже!),пісні Юрія Старчевода в авторському виконанні( це його "Маленьке чудо", справді, чудо), ну, і витончений спів Руслана Іщенка. Вірші звучали і про війну, і про Батьківщину, і про маму, і про кохання. А ще про надію, яка пробивалася крізь рядки,наче весна раннім тополиним пухом крізь шпарини.

Надія ПОЗНЯК,

місто СУМИ.

Хто куди, а я зранку побіг читати вірші в музей Лисенка на "ЛІТЕРАТУРНИЙ ФОРУМ - ВІДЧУЙ КРАСУ МУЗИКИ І СИЛУ СЛОВА". Не знаю навіщо, але пан Роман Кухарук вирішив мене туди запросити. Приїхали на форум цікаві поетки та музиканти з різних сіл та хуторів України. Хороші 50-літні поетки (казали шо я пахож на Маяковського) І Шеляженко. Але я не про це. Вийшов, почитав вірші. Спочатку багато без матюків. Потім все ж вирішив зачитати матюкливого. Поки я його читав, тьотя, що по сценарію мала всучити мені подяку з підписом вирішила швиденько закреслити моє ім'я у документі. Але все ж таки я грамоту взяв. З перекресленим за матюки воно в двічі ценнєє. І до речі, друзі які казали, шо Кухарук мудак, ви не дуже то і праві. Ніби непогана людина. Хоч і з копитцями.

Юхим

місто Київ

Літфорум -- це життя, яке завжди продовжується.

Кожен його організовує і рухає по своєму.

Тетяна ІВАНЧУК бачить його саме так -- радісно, з музикою, грамотами  і п'ятим питанням.

Мені дуже подобається аура музею Миколи Лисенка. Тут легко дихати, говорити і мислити.

Філософія Літфоруму дуже проста -- це простір для самореалізації. Для всіх, хто творить, для кожного, хто хоче почути музику і поезію. Тут нема вікового цензу, поділу на молодих і старих, на майстрів і початківців. Тут немає ЛІТЕРАТУРНОГО СНОБСТВА-ЖЛОБСТВА І ЛІТЕРАТУРНОЇ ГОРДИНІ.

Літфорум як жива вода приносить мені радість і натхнення -- почав нарешті рухати свої прозові задуми. Щось дав Літфорум, а щось нарешті освоєний Умберто Еко (ІМ'Я ТРОЯНДИ).

Паралельно з Літфорумом бурлять НСПУ з неоднозначною Мудрачкою, Літстейдж Ігора Астапенка, Лаври Кабанова і море всього иншого.

І це прекрасно.

Літератури має бути багато і ріжної.

А що залишиться після нас -- знає тільки той, хто дає нам на припочатку нашого життя іскру Божу.

Роман КУХАРУК,

голова правління Українського клубу.