Пітьми нема. Пітьма -- це відсутність світла.
Смерти так само нема. Смерть -- це відсутність життя.
Нема й зла. Зло -- це відсутність Бога.
Щонеділі (а хто й щодня) віруючі християни ідуть кожен до своєї церкви -- моляться, сповідаються, причащаються, мируються, але здебільшого не тямлять, що Бог завше поруч тебе і в тобі самім. Він чує кожду твою думку -- добру чи не дуже, він є у кождому твоєму подиху, у кождому твоєму слові -- байдуже, писаному чи мовленому. Коли Його нема -- наступає зло.
Багато хто не тямить цього.
Є одна недурна, добра і совісна людина, яка чинить безсовісно, недобре і по дурному. І їй хочеться сказати -- перед лицем твоїх дітей і перед Богом почуй істину:
Коли ти береш у бідної поетки її тяжко зароблені 4 тисячі гривень на видання книжки і пускаєш їх на инше, а коли вона допоминається по своє, гордо мовиш Я НЕ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД -- зло чиниш і то не піде на добре.
Коли ти хитруєш і не пускаєш у дім спільний свого однодумця -- зло чиниш і не піде той дім тобі на добре.
Коли ти з ворогом сідаєш за стіл творити справу, а брата свого тримаєш подалі від столу -- хліб, що забрав у дітей його, дітям твоїм буде гірким, а вороги продадуть тебе в першу-ліпшу нагоду. Коли маєш намір опертись -- опирайся на твердого мов кремінь брата свого. а не на мерзенне лайно ворога твого. Обіпрешся на нього і поїдеш з горба в діл.
Коли тебе пойняла гординя, мовлялечки, ти всі вже розуми поїв і збагнув, як влаштований світ, де вартощі, де благодать і світло -- зупинись, роздивися і помисли -- яку ціну заплатити маєш за видимість благодати і світла. Благодать може статися неповнотою, а світло -- світлом із пекла, а в пеклі води нема.
Бог говорить з нами знаками, хворобами, втратами і людьми.
Якщо Бог дав тобі добру, світлу, чуйну, вартісну людину у твою тяжку і радісну дорогу -- не втрать її, не убий, не зневаж, бо підеш проти Бога.
Якщо Бог дав тобі кавалок хліба у руки -- поділись ним не з ворогом своїм, а з другом, инакше хліб піде на ліки і вінки.
Пам'ятай про це повсякчас і людиною будь.
Бо Пітьми нема...